Гейб Суарез: «Зберігай спокій – та стріляй в обличчя»

Зберігай спокій – та стріляй в обличчя

Якщо не враховувати спецоперації і того, що роблять бійці спецпідрозділів, постріл у голову сприймається як превентивний метод, на кшталт подушки безпеки в авто, і використовується тільки коли прямий контактний постріл не зупинив загрозу.

Багато-хто думає, що стріляти в голову можна лише в крайньому разі, і не інакше. А як бажане рішення розглядають постріл у тазову ділянку людини.

Розглянемо декілька фактів:

1. Сучасний homo sapiens став набагато більшим та сильнішим

Люди стали більш розвинені фізично, ніж будь-коли за всю історію. А все завдяки кращому харчуванню і популяризації силових вправ, а також контактних та рукопашних видів спорту. Відвідавши військово-історичний музей, ви переконаєтесь, що лише кілька поколінь тому пересічний чоловік був набагато нижчим на зріст, ніж зараз.

2. Використання фармакології в тактичних цілях

Застосування фармакології як легальної, так і нелегальної, зараз стало більш поширеним явищем, ніж раніше. У список входить велика кількість речовин: від метамфетаміну та кокаїну, до надмірної кількості гормону росту, що стирає в людини психологічну межу власної невразливості.

3. Постійний прогрес засобів захисту

За останні роки засоби захисту, так само як і зброя, зазнали безлічі кількісних та якісних змін. На сьогодні технологія виготовлення броні знаходиться на такому рівні, що навіть великокаліберний набій пробиває не кожен бронежилет. Броня завжди була частиною будь-якої битви – навіть у далекому 1991 році в одній з моїх перестрілок підозрювані були вдягнені у бронежилети.

4. Противник може виявитися як бійцем джихаду, так і терористом іншої формації

Вашим противником може стати добре навчений найманець або терорист, а не місцевий бовдур з краденим пістолетом, що намагається відібрати у вас наручний годинник. Під час написання цієї статті терористична організація «ІГІЛ» підбиває своїх послідовників до здійснення терактів у західних країнах.

До того ж у більшості випадків терористичних актів вибухові пристрої знаходяться на підривникові або неподалік, і навіть поранений бойовик зможе легко її активувати.

А тепер зберіть усі ці фактори разом, і ви дійдете до єдиного правильного висновку:

Потрібно навчитися стріляти в голову не хиблячи

Не зважаючи на те, ким є прихильники стрільби в корпус, і чи є у них учена ступінь – вони всі помиляються, і ось чому:

• У випадках 2, 3 і 4, описаних вище, стрільба в корпус може не зупинити людину. Звичайно, якщо вас застали зненацька і потрібно діяти швидко, то постріл в груди – це найліпше рішення. Навіть на коротких дистанціях такий постріл виконується легко і швидко, незалежно від рівня підготовки. Але якщо вам відомо про психічний стан, броню, або те, що місце події контролює ціла група бойовиків, то «політкоректна» стрільба в груди стане безглуздою помилкою, що може коштувати вам життя.
• З приводу стрільби в тазову область не потрібно бути медиком, аби зрозуміти, що тазова кістка не має прямого з'єднання ні з руками, ні з мозком. І навіть влучний постріл у цю область не завадить терористові продовжити стрільбу або активувати вибухівку.

Медичне роз'яснення:

Таз має форму кільця. Тазова кістка дуже міцна, тому люди, у яких вона була зламана, перебувають під наглядом на амбулаторному лікуванні. Тазову кістку можна зламати в двох місцях – де передні кишені джинсів. Ці дві ділянки набагато менші за розмірами, ніж місце для ураження мозку.

Висновок? Найпростіше рішення – стріляти в обличчя

Найімовірніше, постріл у ділянку голови вб'є супротивника або, що найменше, зупинить напад на вас. Один чоловік навіть повалив ведмедя кулею калібру .40. Просто уявіть таке – а людині буде достатньо і меншого калібру.

Щодо найкращої точки для ураження в голову:

• У найкращому випадку потрібно стріляти межи очі. Професійний стрілець із точною і сучасної зброєю, може виконати такий постріл з відстані 3-4,5 метрів. Найменша відстань до мозку знаходиться саме біля очей. Якщо ви прагнете досягти більшого – цільтеся у сльозову протоку.
• Ще одне вдале місце – між бровами, верхньою губою і внутрішніми куточками ока. Ця ділянка для ураження набагато більша, ніж згадані вище точки на тазовій кісці.

Результат пострілу – слабовиражений параліч

Це загальний результат влучання кулі в одну із цих точок на обличчі. Куля проникає в довгастий мозок, що викликає млявий параліч. Об'єкт миттєво нейтралізується, і таким чином можна запобігти мимовільним скороченням м'язів ворога, щоб він не тиснув на спусковий гачок або на детонував вибуховий пристрій.

Отже наша основна мішень – це голова. Розглянемо докладніше інші ділянки голови що підійдуть для ефективного ураження.

Сильний удар в лоб призведе до втрати свідомості. Боксер чи боєць без правил може відправити в нокаут ударом в щелепу. Також не треба недооцінювати удар в трахею. Влучання у ці ділянки кулі 9мм або калібру .40 буде не менш ефективним.

Отже, враховуючи ці три ділянки, площа ураження пролягатиме від брів до основи горлянки або яремної ямки. Так що нам потрібно поцілити свинцем у «мішень» 20х10 см.

Щоб краще собі це уявити – візьміть стандартний лист формату A4 і складіть його навпіл. От і все. У нього набагато легше влучити, ніж можуть подумати всілякі експерти, котрі побоюються юристів, і цим можна легко переконати більшість старомодних стрільців.

Ось чому треба відпрацьовувати постріл в обличчя, і як тільки ваша майстерність досягне потрібного рівня – зробіть це своєю основною відповіддю на загрозу (залишивши постріли в корпус тільки для непередбачених ситуацій на близькій відстані). Звісно, такий метод не можна назвати лише одним ефективним способом самозахисту на сьогодні, але він може стани єдиним правильним рішенням на даний момент.