Наваха
Іспанська наваха
Після статей про кукрі та кріси – національну зброю народів Непалу та Індонезії – хотілося б розповісти про європейські національні ножі.
Один з найбільш відомих таких ножів – іспанська наваха. Щоправда, нерідко її називають андалузькою, відповідно до назви однієї з іспанських провінцій.
Іспанська наваха
Скоріш за все, наваха з’явилась у 17-му сторіччі, хоча деякі історики й вважають, що вона старіша, принаймні, на двісті років. На відміну від кукрі та кріса, наваха – складаний ніж, котрий легко впізнати завдяки його формі. Довгий, зазвичай досить вузький клинок та руків’я, вигнуте в кінці – типові риси цієї зброї.
Іспанська наваха
Наваха – зброя, котру носили всі прошарки населення, від бандитів та бідноти до знатних осіб. Перших ножі виглядають вкрай просто, та й залізо не кращої якості. Заможні люди можуть дозволити собі найкращу сталь, а руків’я прикрашені дорогоцінними металами та навіть камінням.
Іспанська наваха
Розмір ножа міг бути різним, від 25-30 см у відкритому стані до 80-90 см. Бували, хоча й рідко, екземпляри завдовшки за метр, але, зазвичай, довжина навахи була в районі 50 см.
Іспанська наваха
В 19-му сторіччі цей ніж набув величезної популярності. Наваху носять міські мешканці, селяни, а грабіжники й взагалі ніколи не лишають цю зброю, завжди маючи її при собі. В громадянських війнах, від котрих потерпала вся Іспанія протягом позаминулого сторіччя, наваха стала мало не основною зброєю. В руках умілих ці ножі різали як солдатів Наполеона, так і багатих мандрівників, котрі ризикнули відправитись у дорогу без озброєної охорони.
Іспанська наваха
Наразі навахи нерідко можна зустріти в самих дорогих колекціях зброї. На практиці іспанський народний ніж використовують рідко. Багато сучасних ковалів виготовляють навахи з дамаску, прикрашають руків’я сріблом, різьбою по кості, іншими рідкими та коштовними матеріалами. Вартість таких ножів, звісно, досить висока, але для колекціонерів холодної зброї це не стає на перешкоді.
Іспанська наваха
"Бували, хоча й рідко, екземпляри завтовшки за метр, але, зазвичай, довжина навахи була в районі 50 см."
можливо: "завДовжки"
Майн год!!! Дійсно, дякую. Я собі навіть уявити не можу те, що помилково написав )))
Схоже, пан адміністратор вже виправиви цю мою помилку. Але всеодно дякую! )))
Красиві ножі, кажуть їх почали використовувати для ближнього бою з лицицарями в важких обладунках.
Якщо є, додайте подробиць про механізм відкривання та стопор.
замок, фактично, беклок. я ще не дописав матеріал про різні варіанти замків на ножах, але буде обов"язково ) Щодо лицарів - не вірю ) проти них наваха абсолютно нефункціональна. Навіть пораненого, що лежить на землі, лицаря вбити простіше мизерікордією чи ударом сокири )))
Можливо наваха - наступна реінкарнація мезирікордії. Штрикнути поважного неповороткого пана та забрати мобілку (чи що там гопота XVII століття відбирала), для цього наваха така ж ідеальна зброя, як перцевий балончик для сучасних гопників. Головна мета не заподіяти смерть, а тимчасово вивести з рівноваги.
Не вийде ) обладунки наваха не проб"є, вона придатна проти людини просто у одязі ) Добивати нею незручно, а просто вбити - нереально. Крім того, якщо брати за час народження 17 сторіччя, тоді вже з латами було не дуже - вогнепальна зброя їх витиснула незле )
Ну та ладно, до випробувань в нас точно не дійде.
Мабуть про лицарів мені хтось набрехав :-) Як пригадаю хто саме, надішлю посилання.
З цікавістю чекаю на наступні статті!
Дякую ) випробування й не треба, я історичною реконструкцією займаюсь вже давно ))
Обладунки не проб'є звичайно, але шпарину таким лезом знайти можна. За умови, якщо лицар близько підпустить)
Не знаю чому, але в мене наваха чомусь в голові асоціюється з таким собі "портовим ножем"... розборки в тавернах і т.д. :)
Іспанія була могутньою морською державою, так що - цілком можливо.
Бандитська зброя, все ясно же ж )
Наваха це справді улюблений ніж іспанських матросів! І це чергове диво народної творчості…
Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати