Носіння зброї – це не право, а благословення

photo Jeffrey Denning

Пропонуємо до вашої уваги невелику статтю, яку написав американський поліцейський Джеффрі Деннінг. В ній автор розмірковує над значимістю зброї і права на самооборону для кожного громадянина.

Право на носіння зброї – це благословення, якого позбавлені багато-хто з людей, що живуть не в США. Колись я знав російського іммігранта, котрий придбав пістолет, тільки-но приїхавши у штати, але так жодного разу і не вистрілив з нього. Він сказав, що купив зброю, бо не міг дозволити собі цього в Радянському союзі.

Я не можу уявити собі життя без можливості носити пістолет, не кажучи вже про дозвіл на володіння ним. Ті штати США, де людям заборонено мати зброю, носити її приховано або відкрито задля особистої безпеки і захисту, порушують закони природи.

Неможна відбирати право на самозахист, адже право на життя і безпеку – це першочергова необхідність людини.

Ба більше, право на носіння зброї з'явилося в США, бо батьки-засновники вважали, що тиранію влади потрібно припинити, і єдиним способом зупинити її було озброєння громадян. Крім того, силовики і озброєні громадяни тільки так можуть протистояти злочинцям.

Як колишній солдат, а нині поліцейський, я вдячний, що можу носити пістолет. Я поважаю всіх людей, котрі мають зброю, і ніколи б не зазіхнув на це їхнє право. Насамперед я громадянин США, і тільки потім – поліцейський.

У правоохоронних органах, я міг носити зброю приховано поки працював під прикриттям федеральним маршалом авіації. Після падіння веж світового центру торгівлі і нападу на Пентагон, я таємно літав на літаках, сподіваючись, що на них не нападуть. Однак я був упевнений, що якщо таке трапиться, я буду боротися з усіх сил, щоб захистити кожну людину на борту, так само як і невинних людей на землі.

Як батько шістьох дітей і чоловік прекрасної жінки, я вважаю своїм обов'язком захищати свою сім'ю. За роки моєї служби, я зрозумів, що існують люди, котрі вчиняють інакше, ніж більшість з нас. Є психопати і вбивці, яким начхати. Вони роблять жахливі речі з чоловіками, жінками і дітьми. Я нікому не бажав би такого.

Володіння вогнепальною зброєю потребує відповідальності. Я повинен постійно тренуватись, додержуватись правил безпеки та здорового глузду. Інакше в мене не було б зброї.

Я люблю свою країну. Я люблю свою свободу. Я люблю свою сім'ю, і я радий, що у мене є вогнепальна зброя, щоб захищати те, що я люблю і ціную найбільше.

Ще одне: я не люблю насильство. Насправді, я ненавиджу насильство, але іноді воно необхідне. Я вважаю, що написане в Книзі Мормонів стосується мене особисто. Словом, я вірю у захист моєї сім'ї, «навіть до кровопролиття» (див. Альма 43:47), і я вірю у захист життів хороших людей по всіх усюдах.