Як Україна створює нову армію

Як Україна створює нову армію

Рада національної безпеки і оборони України затвердила Стратегічний оборонний бюлетень. Він буде офіційно презентований на саміті НАТО в Варшаві в липні.

Схвалення документа альянсом не викликає сумнівів, оскільки експерти НАТО брали безпосередню участь у підготовці проекту масштабної військової реформи в Україні.

Від того, наскільки успішно Київ буде виконувати взяті на себе зобов'язання, залежить надання допомоги з боку альянсу і окремих його країн-членів. Про перспективу вступу України в НАТО не йдеться.

Раніше Київ затвердив Стратегію національної безпеки і оборони, а також Військову доктрину. Обидва документи визначали коло загроз і відповіді на них з боку держави. Нововведенням стало визнання потенційно ймовірної агресії з боку РФ.

Відповідно перспективними союзниками Києва в документах були названі країни – члени ЄС і НАТО. При цьому українська влада проголосила курс на реформи, які до 2020 року дозволили б країні наблизитися до параметрів членства в альянсі.

Стратегічний оборонний бюлетень, прийнятий Радою нацбезпеки і оборони (РНБО) України, конкретизував заявлені в минулому році мети і завдання. Президент Петро Порошенко, представляючи документ на засіданні РНБО, назвав його «дорожньою картою» реформ сектора оборони і безпеки. Він зазначив, що в бюлетені чітко визначені всі етапи реформи, вказані конкретні завдання і терміни.

«Цей проект є фактичним початком реальної перебудови сектора оборони і безпеки для вступу в НАТО. Це не означає, що зараз приймається рішення про вступ. Безумовно, ми залишаємося в сфері наших міжнародних зобов'язань, але це – той Рубікон, який переходять українські ЗСУ і сектор оборони і безпеки для остаточного переходу під стандарти НАТО», – пояснив Порошенко.

Передбачається, що реформа почнеться з системи управління ЗСУ. До кінця 2018 року планується завершити реорганізацію Міноборони. На засіданні РНБО звучала теза про те, що до цього терміну буде встановлено контроль громадянського суспільства над військовим відомством. Порошенко з цього приводу зазначив: «Це – ознака демократичності держави... Після відновлення суверенітету України над окупованими територіями ми можемо ставити в перспективі питання про призначення міністром оборони цивільної особи».

До кінця 2019 року планується завершити реорганізацію Генерального штабу. Це питання, за словами українських джерел, стало одним із найбільш складних в ході переговорів з експертами НАТО. Джерела зазначають, що українське військове керівництво прагнуло зберегти по максимуму переваги, які дає їм нинішня система двовладдя, коли і міністр оборони, і начальник Генштабу безпосередньо підпорядковуються президенту. Представники альянсу наполягли на тому, щоб Генштаб поступово перейшов в підпорядкування міністра оборони, як це прийнято на Заході. Зрештою було вирішено, що модель НАТО в Україні буде повністю впроваджена до кінця 2020 року.

Другий блок питань, викладених у Стратегічному оборонному бюлетені, стосується ефективного оборонного планування та управління ресурсами; третій – удосконалення підготовки сил оборони; четвертий – впровадження об'єднаної системи логістичного забезпечення за західними зразками; п'ятий – переходу до професійних сил оборони і створення професійного військового резерву.

Екс-заступник начальника українського Генштабу (2006-2010) Ігор Романенко сказав в одному з інтерв'ю, що Стратегічний оборонний бюлетень – це конкретний план повної перебудови всього сектора безпеки. «Вимоги до сучасних збройних сил – це ефективність, мобільність, оснащення. Мова про побудову, створення, формування нової системи управління та технічного оснащення. Мова також про поділ повноважень між органами влади. Наприклад, є серйозні проблеми розподілу повноважень між Міноборони та Генштабом, тим більше в умовах ведення гібридної війни... Документ передбачає посилення контролю за тим, що відбувається в структурах силових органів, в першу чергу в Міноборони. Йдеться також про більш ефективне використання грошових коштів в умовах хронічного дефіциту», – сказав фахівець.

У документі вказані обсяги оборонного бюджету України на період до 2020 року. Однак наведені показники на подив малі в порівнянні з масштабами заявленої реформи. Незалежний військовий експерт Діана Михайлова помітила ЗМІ: «З урахуванням прогнозованого ВВП України, схваленого урядом, прогнозовані обсяги фінансування потреб оборони повинні становити не менше: у 2017 році – 77,2 млрд грн, в 2018 році – 86,6 млрд грн, в 2019 році – 95,5 млрд грн, в 2020 році – 102 млрд грн. Нагадаємо, що на нинішній, 2016 рік на ті ж завдання виділено 114,5 млрд грн. Таким чином, частка бюджету, запланованого на оборону і національну безпеку на наступний рік, повинна, за інформацією, наведеною в Стратегічному бюлетені, скоротитися на третину».

Ігор Романенко вважає, що гроші знайдуться, якщо українське керівництво продемонструє реальні кроки з реформування, погоджені з НАТО. «І в бюджеті США закладено гроші на допомогу по реалізації цього документа Україні, до 500 млн дол. Такий же підхід демонструють Канада, Нідерланди, незважаючи на відомі вибори. Ряд країн беруть участь і готові нам допомагати, але тільки в тому випадку, якщо ми практично реалізуємо вимоги цього важливого документа», – зазначив він.

У Києві сподіваються на допомогу з боку НАТО та окремих держав – членів альянсу, враховуючи, що Україна і Захід однаково оцінюють загрози. «НАТО посилює східний фланг, оскільки існує потенційна загроза агресії з боку РФ. Ми, Україна, опинилися на передовій...» – сказало джерело« НГ. Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник днями в коментарі «5 каналу» висловив таке ж припущення: «Україна може бути використана Росією так само, як і Сирія, для демонстрації сили. У військовій теорії це називається посередницькою війною (proxy war). Як ми бачимо, Росія вже воює на території України, як вважають в Москві, «з американцями». Тому не виключено, що Росії в майбутньому буде легше продемонструвати свою силу і рішучість саме проти України, хоча буде матися на увазі протест проти політики НАТО».

Міністр оборони України Степан Полторак, виступаючи у військовому вузі напередодні затвердження Стратегічного оборонного бюлетеня, сказав: «Ми чітко відстежуємо те, що РФ посилює свою угруповання на кордоні з Україною. Вони планують додатково розгорнути деякі з'єднання та військові частини на кордоні ... Росія не відмовилася від свого бажання захопити Україну. Кожен з нас, всі, хто живе в Україні, не повинні забувати про це – про загрозу, яка нікуди не поділася. Вона є і буде».

У документі, який Петро Порошенко представить на саміті НАТО, також сказано про загрози: крім нарощування російських сил «з потужним ударно-наступальним потенціалом» на кордоні з Україною згадані «мілітаризація тимчасово окупованої території України, поєднання військової агресії з інформаційно-психологічною війною проти України». Автори документа дійшли висновку: «У середньостроковій перспективі високою залишається ймовірність загострення існуючих і виникнення нових військово-політичних криз з переростанням їх в локальну або регіональну війну». З прицілом на таку перспективу України готуватися реформувати свої війська за зразками НАТО.

Порошенко, виступаючи на РНБО, звернув увагу на нюанс: в Стратегічному оборонному бюлетені використовується термінологія НАТО: «Ми нарешті відходимо від системи побудови Радянської армії і будуємо справжні і ефективні збройні сили. Для мене це дуже важливо, тому що це є доказом того, що Україна і НАТО говорять однією мовою і добре розуміють один одного».

За матеріалами статті Тетяни Івженко