Влада готується до протестів. Час готуватись і нам
Законопроєкт №10311 — не випадковість. Це маркер того, до чого готується влада. І якщо хтось готується розганяти мітинги — то нам також час готуватись.
Але до чого? Є кілька речей, про які вам точно варто задуматись саме зараз. У цьому відео — те, що залишається «поза кадром». Але не повинно.
Влада готується до протестів. Час готуватись і нам
Вітаю, товариство! Про скандальні зміни до Закону "Про Нацгвардію" негативно висловилися вже всі. Схвальні відгуки були лише від Міністерства внутрішніх справ, що цілком логічно, адже де-факто МВС і є автором цих змін, які вони традиційно намагаються пропхати через афілійований з ним комітет з питань правоохоронної, прости Г.споди, діяльності.
Зрозуміло, що мою увагу привернула добре замаскована норма застосовувати зброю проти громадян України. Проте сьогодні я не хочу копирсатися в цьому законопроекті та відбирати ваш дорогоцінний час розповідями про застосування зброї, про фарбу, якою збираються маркувати громадян, якими газовими балончиками планують труїти чи якими гумовими кийками збираються лупасити. Станом на сьогодні цей законопроект знято з порядку денного. На цей тиждень. Але я не маю жодних сумнівів, що спроби проштовхнути його триватимуть і надалі. В якому вигляді законопроект врешті-решт потрапить до сесійної зали наразі невідомо, але я сподіваюсь, що галасу, який виник навколо нього буде достатньо, щоб прибрати дичину та трошки привести до тями його авторів.
А поговорити з вами сьогодні я хочу про дещо інше. У зв'язку з резонансом навколо цього законопроекту в мене виникло декілька думок, якими я хотів би з вами поділитися. Головним питанням для мене є не зміни до закону про нацгвардію, а те, для чого їх намагаються внести. З якою метою? Щоби що? Дивіться, оскільки зараз, ми з вами не спостерігаємо з боку громадян ані акцій протесту, ані навіть закликів до їх проведення, бо війна і всі розуміють, що це зашкодить країні, я можу зробити обережне припущення, що цей закон та невпинні навчання нацгвардії навичкам розганяти демонстрантів - це є підготовка до чогось, що може трапитись вже після припинення дії воєнного стану.
Давайте поміркуємо, що ж це може бути? Та все, що завгодно! Ну наприклад незадоволення якимись діями влади, можливо незадоволення організацією виборчого процесу та результатами виборів, які у будь-якому випадку рано чи пізно відбудуться, а може ще щось інше. Не знаю, але це Україна і трапитись може все що завгодно. І суто в теорії, ми можемо з вами уявити, що зустріч значної кількості громадян з підрозділами нацгвардії може відбутися. Може? Може. Але в цьому місці у мене виникає питання до мешканців печерських пагорбів, які під проводом МВС намагаються цей законопроект ухвалити.
Ви дійсно думаєте, що існування в цьому законопроекті навіть добре прихованої норми застосовувати зброю проти громадян - це саме те, що потрібно країні? Ви серйозно? Можна я не буду вам пояснювати, що може трапитись, якщо пролунає хоч один постріл у бік демонстрантів? Ну ви ж дорослі люди, маєте розуміти, чим це закінчиться і для того, хто такий наказ віддасть і для тих, хто наважиться його виконати? Ну це ж очевидно. Може вам краще подумати та попрацювати над тим, як не спровокувати такий розвиток подій та уникнути такого сценарію? Ну звісно, якщо ви не думаєте про майбутнє України, або навіть працюєте на ворога тоді все зрозуміло, але я сподіваюсь, що це не так і у вас вистачить… ні, не здорового глузду, а хоча б інстинкту самозбереження, щоб не доводити до стрілянини.
Тепер питання до співгромадян - товариство, я розумію, що в умовах тотальної цензури та фактичної заборони на проведення будь-яких публічних заходів, які тривають з 2020 року багато чого накипіло і до влади накопичилось чимало питань - від закону про землю, який ухвалили під час фейкової пандемії до закону про зброю, який не ухвалили взагалі. Але на мою думку, Майдан - це не те рішення, яке нам потрібно, бо цей майдан може стати останнім в історії України. Тому він точно нам не потрібен. Ну і якщо вже мова зайшла про Майдани, проаналізуймо результативність всіх наших попередніх Майданів. Якщо згадати тих політиків, які отримували владні повноваження після кожного з них, то їхня якість, м'яко кажучи була не дуже високою. Та в принципі, як і їхніх наступників.
Ну і зрозуміло чому так траплялося - для громадян майдан - це виплеск накопиченої негативної енергії, бо в інший спосіб достукатись до влади неможливо, а для пройдисвітів це можливість скористатися черговою або позачерговою нагодою дорватися до корита. Це ж вже було, ми вже кілька разів це проходили. І вже зараз ми маємо класичну ситуацію, як у тому відомому вислові - генерали завжди готуються до минулої війни, поліція до минулих майданів, а політики до минулих виборів. Тому появу нової редакції закону про Нацгвардію я сприймаю, як підготовку до Майдану, або чогось схожого. Розумієте, вони вже все прораховують, аналізують як можуть розвиватися події та готуються і до такого сценарію також.
Тому, на мою думку, саме цього разу нам треба уникнути майдану, бо він нічого не змінить, і як я казав вже раніше може стати останнім в нашій історії. Суспільству, принаймні його пасіонарній частині, варто зосередитись на реалізації іншого сценарію, сценарію який передбачає заміну всіх тих, хто наразі має владні повноваження на своїх реальних представників, але робити це треба виключно у законний, беззбройний спосіб.
Це не просто, але реально, тому вже зараз нам слід готуватися ДО? Правильно - до виборчого процесу. Дехто скаже - ти що здурів? Які вибори під час війни? Погоджуюсь, під час війни вибори не варто проводити, але готуватися до них варто. Подивіться, до них вже готуються всі - депутати, передвиборчі штаби парламентських партій працюють вже з минулого року, як ви бачите і поліція вже готується, всі готуються. І коли ці вибори врешті-решт трапляться неготовими до них виявляться лише громадяни України, які до них не готувалися. Тому готуватися до виборів цього разу треба дуже ретельно, відповідально, а головне завчасно. Про те, як саме це треба робити, зараз я розповідати не буду, бо ми про це говоримо щовівторка ввечері на цьому каналі в окремій програмі про Мережу Вільних Людей. Тим, кому це цікаво можуть підписатися на цей канал, щоб нічого не проґавити, а тим, хто не може дочекатись наступного вівторка, можу дати кілька універсальних порад вже зараз.
Дивіться, насамперед треба привчити себе критично мислити і ставити політикам важливі, принципові запитання. Ну наприклад - яку посаду, конкретно ти обіймав під час розмінування акваторії Азовського моря та Чонгару? Які меседжі в той час ти повідомляв своїм виборцям? Або - як ти ставишся до мого права на збройний самозахист? Особливо цікаві відповіді на це питання політиків власників нагородної зброї, або тих, хто має державну охорону. Ну і ще гарне питання - звідки гроші на твою передвиборчу кампанію, минулу та наступну? Можеш показати джерела фінансування? Мені, наприклад, це завжди було дуже цікаво, адже я добре розумію, що той, хто платить за потрапляння політика у владу, той і замовляє йому музику.
Також варто розуміти, що всі парламентські партії, які роками і десятиріччями не вилазять з Верховної ради зараз будуть оновлювати свої списки ветеранами, волонтерами та іншими гідними людьми, але і тут треба бути уважними і поставити питання вже собі - а що це змінить, якщо головні обличчя та джерела фінансування залишаються тими самими? Правильно, нічого. Тому, цього разу нам треба бути більш обачними, не вестися на провокації та добряче подумати над тим, кому делегувати владні повноваження на наступних виборах, які обов'язково відбудуться після скасування дії воєнного стану. Бо від якості наших обранців та того, як вони будуть готуватися до неминучого наступного раунду війни, буде залежати без перебільшення доля країни і відповідно кожного з нас. Товариство, поширюйте це відео, зголошуйтесь до Української асоціації власників зброї та Мережі Вільних Людей. Підтримуйте та підписуйтесь на цей канал. І пам'ятайте – Вільні люди мають зброю. Далі буде.
* * *