Вопрос про накол капсюля патрона Форт-17Р
Первый патрон
Всем доброго времени суток. Вопрос в чем. Имел привычку, носить изделие с патроном в патроннике и с включенным предохранителем. Приходя домой, «выщелкивал» патрон и снаряжал его назад в магазин. Где-то раз в две недели делал полную ротацию патронов в магазине.
И вот в очередной раз, выщелкнув патрон, увидел довольно глубокий накол на капсюле. С учетом способа его ношения (в кобуре скрытого ношения за поясом "на один час"), мог получить проблему )))). При изучении всех патронов из магазина нашел такие наколы (чуть менее глубокие) еще на 6 патронах.
Причем курок некоим образом не может дотянуться до бойка, если спусковой крючок не нажат. Выходит, что боек самопроизвольно, в результате хождения, «накалывает» капсюль???
Это баг у моего изделия или системный по модели? Если кто сталкивался с подобным, какие методы решения? В данный момент юзаю без патрона в патроннике с выключенным предохранителем, но хотелось бы вернуться к более «быстрому» способу.
З.Ы. Патрон в итоге, при отстреле оказался "рабочим", как и все остальные с подобными наколами.
В AR системах таку "мітку" залишає бойок, коли досилаєш патрон до патронника, але не стріляєш. Просто бойок відносно важкий і тому, що він не підпружинений при досиланні патрона по інерції б'є по капсулю, залишаючи дуже схожу мітку. Але самовільного пострілу не відбувається. Можливо і в "Фортах" схожа ситуація?
Это не проблема. Во всех "изделиях" ударник оставляет след на капсюле патрона , досылаемого в патронник.При переснаряжании магазина при досылании другого патрона , на его капсюле также образуется накол.
Такі самі сліди залишаються і на патронах бойових пістолетів. При досиланні бойок контактує з капсулем, тому й лишається слід. Але крім косметичних, більше незручностей не приносить.
Сліди залишаются це правда, але не пробували тренуватися по доставання зброї і досилання? Так буде краще і БЕЗПЕЧНІШЕ!!!
Такий накол виникає внаслідок інерційного руху ударника при перезаряджанні/досиланні затвору. Закордоном це явище називають "slam fire", воно носить небезпечне. Особливо це проявляється у зразках зброї, яка не має пружини ударника (як правило, сучасного армійського зразка - АК, СВД, ПМ). Або коли пружина ударника неправильно розрахована чи термооброблена - як у випадку пістолетів Форт. Ще більше ситуація погіршується при використанні у такій зброї цивільних або спортивних патронів, які мають м'який латунний капсуль. Після 10-20 досилань такий патрон має всі шанси самовільно вистрілити. Був свідком таких випадків з патронами Sellier&Bellot в СВД на фронті (солдати гралися). У значно досконалішій СВТ-40 такого не відбувається через підпружинений ударник. Радянські бойові патрони, як правило, мають сталевий ковпачок капсуля, твердіший і стійкіший до інерційного наколу. Найбільш досконалі зразки зброї мають перехоплювач ударника (SIG P226) або сам ударник дуже малої маси (ПМ) і тоді така проблема неактуальна.
Рішення у Вашому випадку прості:
- не перейматись особливо;
- відстрілювати патрон після 5-6 досилань в патронник;
- досилати патрон, притримуючи його рукою, але так, щоб він повністю закрився.
Мається на увазі, досилати патрон, притримуючи затвор рукою.
Это таки инерционный накол во время досыла патрона в патронник. Хоть ударник и подпружиненный, но усиленная возвратная пружина слишком сильно разгоняет его в этот момент.
Опасность ситуации в том, что глубина такого инерционного накола в моем случае очень глубока, и вполне сопоставима с глубиной накола при выстреле.
Вижу два варианта решения этой проблемы:
- замена пружины ударника на более жесткую.
- замена возвратной пружины на более мягкую.
Буду думать. )))
Ставити сильнішу пружину ударника не варто - може не вистачити імпульсу курка, щоб наколоти капсуль.
Слабша зворотня пружина також не вихід - при повністю зарядженому магазині і незначному утиканні патрона в рампу може не вистачити енергії затвору на досилання.
Правильне рішення - полегшити ударник, профрезерувавши в ньому поздовжні канелюри або поперечні кільцеві канавки. Легко робиться самостійно або замовляється знайомому токарю-фрезерувальнику.
За зразок можна взяти глоківський ударник для підводної стрільби, зробити на своєму аналогічні вирізи.
Не проблема. Те саме в мене на Форт-14Р.
Войдите, чтоб пользоваться ответами