Чому в США громадяни і поліцейські стріляють один в одного

Чому в США громадяни і поліцейські стріляють один в одного

Нещодавно в США відбулись два випадки, коли поліцейські стріляли на ураження в громадян. Обидва загиблих були чорношкірими. Як наслідок – заворушення по усій країні. У Далласі під час протестів від пострілів з натовпу загинуло п'ятеро поліцейських.

У Міннесоті копу здалось, що Філандо Кастіль поліз у кишеню за зброєю. Хоча, як стверджує подруга загиблого, він лише хотів витягнути портмоне з документами.

У Луїзіані копи затримали Елтона Стерлінга. Вже поваливши його на землю, поліцейські запідозрили, що чоловік має при собі пістолет. І впритул кілька разів вистрелили йому в груди. Від отриманих поранень 37-річний продавець компакт-дисків помер.

Такі акти насильства у США не вперше. Одна сторона стверджує, що це на ґрунті ненависті до афроамериканців, друга – що це через надто агресивну поведінку затриманих.

Я не схильний підтримувати жодну зі сторін, оскільки триває слідство, і висновки мають зробити саме слідчі, а не журналісти. Але є у цих історіях очевидні факти, які я спробую викласти.

По-перше: напруженість між правоохоронцями та афроамериканським населенням дійсно існує. Однак вона має не расове підґрунтя, а кримінальне.

Не таємниця, що рівень злочинності у місцях локального проживання афроамериканців та вихідців з Латинської Америки значно вищий. У таких районах поліцейські не можуть почуватися в безпеці. Чимало випадків нападів на поліцейських, в тому числі із вогнепальною зброєю і в тому числі із фатальними наслідками для правоохоронців. Така статистика, з нею нічого не зробиш, на жаль.

По-друге, коли я проходив курси перед тестом на водійські права, мій інструктор говорив: "З того моменту, як вас зупинив коп, ваше життя на мушці його пістолета". І це свята правда.

Своєю чергою, поліцейських в академії вчать, що будь-який різкий рух у автомобілі, який вони зупинили, або будь-який різкий рух того, кого вони хочуть затримати, - це потенційна небезпека.

"Коп не знає, хто в автомобілі – законослухняний і зразковий сім'янин чи людина під наркотиками, яка щойно зробила злочин і готова на все, аби не потрапити за ґрати", – говорив Абдул, мій інструктор з водіння.

Пакистанець Абдул Вадуд вже двадцять п'ять років керує невеличкою школою водіння у містечку Кенмор, штат Нью-Йорк. Девіз його школи: "Якщо я не навчу – ніхто не навчить".

Він говорить, що конфлікти між правоохоронцями та тими, кого зупинили на дорозі або на вулиці, були завжди: "Як поліцейський ніколи не може бути впевненим, що той, кого він зупинив, не відкриє вогонь у відповідь, так і ви не можете бути впевненим, чи у доброму гуморі перебуває страж порядку, чи, може, він уранці посварився із дружиною і сильно знервований".

Тому Абдул завжди повторює: "Якщо вас зупинив коп – не робіть різких рухів. Не виходьте з автівки. Не простягайте руки у напрямку копа. Тримайте руки на кермі. Не підвищуйте голос. Не нахиляйтесь вниз. І все робіть лише по команді. Запам'ятайте: якщо вас зупинив коп – він тут командир. Будь-яке порушення з цих правил – і ви будете мати неприємності. Хто правий, а хто винуватий, ви будете доводити вже у суді. А в морзі ви вже нічого ніколи і нікому не доведете".

Колись, після заворушень у Фергюсоні, я дивився навчальний фільм для поліцейських. Там було детально описано, як зупиняти транспорт і як перевірити документи у перехожого на вулиці.

Процедура зупинки транспорту і перевірки документів суворо регламентована. Скільки кроків, за чим потрібно слідкувати, у яких випадках діставати зброю.

"Усі ці правила – це результат багатьох загублених життів поліцейських. Цінуйте їх жертву заради вашої безпеки", – йдеться у фільмі.

Висновки у трагедіях у Луїзіані і Міннесоті робитиме слідство, але, швидше за все, і копами, і жертвами були порушені ці негласні правила поведінки.

Щодо вбивств поліцейських під час протестів у Далласі, то вони жодним чином не пов'язані з трагедіями у Луїзіані чи Міннесоті. Це – злочин. Не випадковість, не непорозуміння, а п'ять навмисних убивств.

Правила поведінки при контактах з поліцейськими це правила взаємної ввічливості, як у Роберта Хайнлайна, який писав: "Озброєне суспільство – суспільство взаємної ввічливості".

Бо і в копів, і в тих, кого вони закликані охороняти – може бути зброя. Але пам'ятаємо, що не зброя вбиває. Вбивають люди.

Автор: Андрій Васильєв