Передчуття світової війни

Напоготові

Після того, як Європа відкрила шлях для озброєння повстанців, Росія не забарилася пообіцяти надати ракетні протиповітряні комплекси «С-300» сирійському урядові.

Ескалація громадянської війни у Сирії може призвести до війни світової, третьої за рахунком, і, можливо, останньої для людства. Саме таке гнітюче враження склалося у мене останніми днями після ряду подій, прокоментованих журналістами, військовими аналітиками, дипломатами і урядовцями різних країн на сторінках світових ЗМІ та у інтернет-просторі.

МАНЕВРИ ПЕРЕД ПЕРЕГОВОРАМИ

«Росія і ЄС піднімають ставки перед мирними переговорами по Сирії», – повідомляє у заголовку The Wall Street Journal. «Після рішення Європи розпочати озброєння повстанців Росія негайно заявила про поставки новітніх ракет правлячому режимові Асада, що дадуть змогу урядовим військам знищувати літаки країн, які підтримують повстанців. Ці маневри обох сторін ведуться, аби отримати перевагу перед липневою мирною конференцією», − пише американське видання.

Рішення Путіна підкреслює різкий контраст між толерантним підходом США до припинення кровопролиття у Сирії й аморальними позиціями Росії, що переслідує свої основні інтереси, коментує The Christian Science Monitor.

Ця заява Кремля − ознака «байдужості до людських страждань і вимог народу, який просить демократії», − упевнений автор статті у The Daily Beast.− «С-300» покликані не допустити створення безпольотної зони і забезпечити доступ російських ВМС до бази у сирійському порту Тартус.

РЕАКЦІЯ ІЗРАЇЛЮ

Після заяви Москви Ізраїль дав зрозуміти, що нанесе удари по ракетним комплексам. «Якщо через якусь нещасливу випадковість ці ракети прибудуть до Сирії, ми знатимемо, що робити», − заявив міністр оборони Ізраїля Моше Яалон. Нагадаю, що Ізраїль уже бомбардував ешелони зі зброєю, що, як вважається, призначалася для передачі Хізбаллі.

НЕЗГОДИ ДОВКОЛА КОНФЕРЕНЦІЇ

Діям, спрямованим на підготовку мирної конференції у Женеві, уже стали на заваді, зазнають спостерігачі. А саме − невирішеність питання про участь сирійської опозиції та незгода між країнами-учасницями.

МОСКВА НАПОЛЯГАЄ

Росія вимагає включення Ірану до складу учасників конференції, проти чого виступає Франція. Один європейський дипломат припустив, що зустріч у Женеві, швидше за все, стане «першим кадром на зйомках дуже тривалого дипломатичного процесу».

ВАШИНГТОН ПЛАНУЄ

Військові США створюють позаштатні плани, зокрема й щодо встановлення часткових безполітних під захистом ракет Patriot і бомбардування сирійських літаків на базах.

Офіційний представник Пентагону прокоментував це в американській газеті The Daily Beast: «Об’єднаний комітет начальників штабів спільно з командуючими відповідний бойових частин розробляють план на випадок усіляких ймовірних військових варіантів».

«Білий дім усе ще розмірковує, але планування рухається. Усі ці зусилля з тиском на режим − елемент загальних прагнень знайти політичне рішення по Сирії. Але що буде, коли Женева зазнає невдачі? Тому планувати інші варіанти – це поміркований завбачливий крок»,− сказав представник адміністрації президента Обами.

ПАРИЖ ПОБОЮЄТЬСЯ

Французькі чиновники намагаються визначити, чи здатен генерал Салім Ідріс, поміркований лідер повстанської Верховної військової ради, гарантувати безпеку можливих поставок озброєнь. Вони занепокоєні тим, що зброя може потрапити до рук прихильників Аль-Каїди.

ЛОНДОН КОНТРОЛЮВАТИМЕ

«Ми будемо постачати зброю тільки під ретельним контролем разом з іншими країнами та відповідно до міжнародного права», − заявив міністр закордонних справ Великобританії Уільям Хейг.

ЄРУСАЛИМ ВАГАЄТЬСЯ

Ізраїль зацікавлений як у стабільності сирійської держави і режиму, так і в підриві гегемонії Тегерану та припиненні поставок з Ірану в Бейрут, зауважує ізраїльська газета Haaretz. Тож, можливо, наразі Ізраїль розглядає посилення антиасадовської потуги найближчим часом як стратегічну необхідність, маючи на меті не допустити перемоги Асада і Хізбалли.

Намір Росії озброїти Асада комплексами «С-300» – погана новина для Ізраїлю. Ці ракети загрожуватимуть свободі дій ізраїльтян не тільки у небі Сирії, а й над Ліваном і північними районами самого Ізраїля, − зазначають аналітики.

НАПЕРЕДОДНІ ГЛОБАЛЬНОЇ КРИЗИ

Можливо, все це буде врегульовано дипломатичним шляхом на женевській конференції. Проте зовсім ймовірно, що громадянська війна переросте у регіональний конфлікт, а потім й у повномасштабну кризу: Сирія, Іран, Росія і, можливо, Китай проти Європи, США, Ізраїлю та суннітських країн мусульманського світу. Мабуть, не варто нагадувати, які з країн в обох таборах володіють ядерною зброєю.

ПИТАННЯ ВИБОРУ

Відтак ми повинні запитати у самих себе: на чиєму боці у вірогідному світовому конфлікті стоятиме Україна? Тобто – проти кого? Це дуже незручні запитання, але відповісти на них рано чи пізно доведеться. Чи існує в українській владі розуміння смертельної небезпеки, що невідворотно наближається? Чи існує у нас якась стратегія, низка планів на різні випадки розвитку подій навколо Сирії, як, скажімо, у завбачливих американців?

Базіканням про сміховинний позаблоковий статус не відвернути ракети, які можуть бути скеровані на військово-морську базу в Севастополі. Адже саме звідти вийшли російські бойові кораблі, що нині у Середземному морі патрулюють береги дружньої їм диктаторської Сирії.

Володимир Шаров