Передчуття світової війни

| За кордоном, Політики та зброя, Силові структури | Автор: Web admin

НапоготовіНапоготові

Після того, як Європа відкрила шлях для озброєння повстанців, Росія не забарилася пообіцяти надати ракетні протиповітряні комплекси «С-300» сирійському урядові.

Ескалація громадянської війни у Сирії може призвести до війни світової, третьої за рахунком, і, можливо, останньої для людства. Саме таке гнітюче враження склалося у мене останніми днями після ряду подій, прокоментованих журналістами, військовими аналітиками, дипломатами і урядовцями різних країн на сторінках світових ЗМІ та у інтернет-просторі.

МАНЕВРИ ПЕРЕД ПЕРЕГОВОРАМИ

«Росія і ЄС піднімають ставки перед мирними переговорами по Сирії», – повідомляє у заголовку The Wall Street Journal. «Після рішення Європи розпочати озброєння повстанців Росія негайно заявила про поставки новітніх ракет правлячому режимові Асада, що дадуть змогу урядовим військам знищувати літаки країн, які підтримують повстанців. Ці маневри обох сторін ведуться, аби отримати перевагу перед липневою мирною конференцією», − пише американське видання.

Рішення Путіна підкреслює різкий контраст між толерантним підходом США до припинення кровопролиття у Сирії й аморальними позиціями Росії, що переслідує свої основні інтереси, коментує The Christian Science Monitor.

Ця заява Кремля − ознака «байдужості до людських страждань і вимог народу, який просить демократії», − упевнений автор статті у The Daily Beast.− «С-300» покликані не допустити створення безпольотної зони і забезпечити доступ російських ВМС до бази у сирійському порту Тартус.

РЕАКЦІЯ ІЗРАЇЛЮ

Після заяви Москви Ізраїль дав зрозуміти, що нанесе удари по ракетним комплексам. «Якщо через якусь нещасливу випадковість ці ракети прибудуть до Сирії, ми знатимемо, що робити», − заявив міністр оборони Ізраїля Моше Яалон. Нагадаю, що Ізраїль уже бомбардував ешелони зі зброєю, що, як вважається, призначалася для передачі Хізбаллі.

НЕЗГОДИ ДОВКОЛА КОНФЕРЕНЦІЇ

Діям, спрямованим на підготовку мирної конференції у Женеві, уже стали на заваді, зазнають спостерігачі. А саме − невирішеність питання про участь сирійської опозиції та незгода між країнами-учасницями.

МОСКВА НАПОЛЯГАЄ

Росія вимагає включення Ірану до складу учасників конференції, проти чого виступає Франція. Один європейський дипломат припустив, що зустріч у Женеві, швидше за все, стане «першим кадром на зйомках дуже тривалого дипломатичного процесу».

ВАШИНГТОН ПЛАНУЄ

Військові США створюють позаштатні плани, зокрема й щодо встановлення часткових безполітних під захистом ракет Patriot і бомбардування сирійських літаків на базах.

Офіційний представник Пентагону прокоментував це в американській газеті The Daily Beast: «Об’єднаний комітет начальників штабів спільно з командуючими відповідний бойових частин розробляють план на випадок усіляких ймовірних військових варіантів».

«Білий дім усе ще розмірковує, але планування рухається. Усі ці зусилля з тиском на режим − елемент загальних прагнень знайти політичне рішення по Сирії. Але що буде, коли Женева зазнає невдачі? Тому планувати інші варіанти – це поміркований завбачливий крок»,− сказав представник адміністрації президента Обами.

ПАРИЖ ПОБОЮЄТЬСЯ

Французькі чиновники намагаються визначити, чи здатен генерал Салім Ідріс, поміркований лідер повстанської Верховної військової ради, гарантувати безпеку можливих поставок озброєнь. Вони занепокоєні тим, що зброя може потрапити до рук прихильників Аль-Каїди.

ЛОНДОН КОНТРОЛЮВАТИМЕ

«Ми будемо постачати зброю тільки під ретельним контролем разом з іншими країнами та відповідно до міжнародного права», − заявив міністр закордонних справ Великобританії Уільям Хейг.

ЄРУСАЛИМ ВАГАЄТЬСЯ

Ізраїль зацікавлений як у стабільності сирійської держави і режиму, так і в підриві гегемонії Тегерану та припиненні поставок з Ірану в Бейрут, зауважує ізраїльська газета Haaretz. Тож, можливо, наразі Ізраїль розглядає посилення антиасадовської потуги найближчим часом як стратегічну необхідність, маючи на меті не допустити перемоги Асада і Хізбалли.

Намір Росії озброїти Асада комплексами «С-300» – погана новина для Ізраїлю. Ці ракети загрожуватимуть свободі дій ізраїльтян не тільки у небі Сирії, а й над Ліваном і північними районами самого Ізраїля, − зазначають аналітики.

НАПЕРЕДОДНІ ГЛОБАЛЬНОЇ КРИЗИ

Можливо, все це буде врегульовано дипломатичним шляхом на женевській конференції. Проте зовсім ймовірно, що громадянська війна переросте у регіональний конфлікт, а потім й у повномасштабну кризу: Сирія, Іран, Росія і, можливо, Китай проти Європи, США, Ізраїлю та суннітських країн мусульманського світу. Мабуть, не варто нагадувати, які з країн в обох таборах володіють ядерною зброєю.

ПИТАННЯ ВИБОРУ

Відтак ми повинні запитати у самих себе: на чиєму боці у вірогідному світовому конфлікті стоятиме Україна? Тобто – проти кого? Це дуже незручні запитання, але відповісти на них рано чи пізно доведеться. Чи існує в українській владі розуміння смертельної небезпеки, що невідворотно наближається? Чи існує у нас якась стратегія, низка планів на різні випадки розвитку подій навколо Сирії, як, скажімо, у завбачливих американців?

Базіканням про сміховинний позаблоковий статус не відвернути ракети, які можуть бути скеровані на військово-морську базу в Севастополі. Адже саме звідти вийшли російські бойові кораблі, що нині у Середземному морі патрулюють береги дружньої їм диктаторської Сирії.

Володимир Шаров

1,0 1 -1 5
Коментарів (12)

  • 31.05.2013 12:31
    #
    - 2 +

    Скорее всего нам светит норвежский нитралитет когда без явного обявения войны страна присуствола как сыревой придаток военной машины

    Хотя хотелось бы что бы это был шведский нейтралитет - что бы за наши ресурсы хорошо платили

  • 31.05.2013 12:38
    #
    - 6 +

    Ну, хто в нас імовірний противник №1, здається, зрозуміло. Але й втручатись в цей конфлікт навряд чи варто. Отже, нейтралітет. Озброєний, маю на увазі.

  • 31.05.2013 12:44
    #
    - 2 +

    В мене склалось абсолютно таке саме враження. Достатньо переглянути щоденну стрічку новин за останній тиждень-два. Напруга в цьому регіоні, і не тільки, постійно накручуєтся. Що не день то теракти, навіть вбивство в Британії лягає в цю схему. Ну і про навчання СБУ по захисту Ізраїльського посольства, синагог та єврейських шкіл теж варто згадати.

  • 31.05.2013 13:52
    #
    - 4 +

    патронов чтоль купить?....

  • 31.05.2013 14:43
    #
    - 1 +

    Якщо Ізраїль по-серйозному вирішить ударити по Асаду, ніякі С-300 його не врятують. Росія буде брязкати зброєю скільки завгодно, але її прямого втручання не буде за жодних обставин. Арабські лідери сирійського диктатора практично "злили". Іран? Його вбомбить у кам'яний вік одна американська авіаносна група.
    Мій прогноз: Третьої світової не буде, але в боротьбі за мир від декого не залишиться каменя на камені.

  • 31.05.2013 15:59
    #
    - 1 +

    На прямую в этот конфликт не ввяжутся ни США вместе с НАТО ни Россия с Китаем. Но вот опосредованно, через ближайшие к региону страны и те и други могут вполне пошуметь там. За США в полосатых купальниках будут высткпать Израиль, а так же группа бородатых дядек из вновь обретенных "демократий" в Африке, при финансовой поддержке лояльных амерам арабских режимов. За РФ и Китай (а в участии Китая я не сомневаюсь, так как Иран это ближайшая стратегическая цель поднебесной, а если упадет Сирия, то падение Ирана будет просто делом времени) основным игроком будет ИРАН. Возможно ему поможет братский Ливан. Из всех указаных стран самым мощным противником является ИРАН, как по численности армии, так и по ее оснащению. А благодаря непосредственной близости как к ТВД так и к стратегическим союзникам (через Каспий с Россией, и через него же + Казахстан с Китаем) вопросы снабжения вооружениями очень сильно упрощаются. Более того, не стоит забывать о финансовой сторне вопроса. США не в состоянии в одиночку профинансировать стольмасштабный проект, как сильное вмешательство в ситуацию в Сирии, не прибегая к помощи (в том числе и финансовой0 своих союзников по НАТО, а основные союзники это задыхабщаяся от бюджетного дефицита Европа. Не очень то сильный в финансовом плане помощник. Более того, Ирану есть что предложить взамен на военную помощь своим союзникам. Для России - это возможность добычи нефти на шельфе Каспийского моря в территориальных водах Ирана, а так же строительство и эксплуатация объектов атомной инфраструктуры. Для Китая - это расширение сотрудничества в поставках углеводородов в первую очередь. При чем это может осуществляться по льготным ценам.
    Теперь посмотрим на сторону нашего потенциального противника. Что могут предложеть в замен на масштабную военную помощь страны, чими руками будут воевать Американцы? Да вобщем то ничего. В долгосрочной перспективе, конечно, после свержения режима Ассада, и дальнейшего свержения власти в Иране, можно раситывать на практически неограниченный контроль за всем Ближневосточным регионом, и как следствие за всей газо и нефте добычей в регоне. Это очень заманчивый бонус, получение которого капитально ослабит позиции Поднебесной на международной арене, так как с точки зрения ресурсов данный регион для Китая стратегический. Вот только тут одно маленькое НО! Во-первых Китай то же это понимает и по-сему без боя свои закрома не сдаст. А во-вторых, это потребует на столько огромных и долгосрочных вложений при этом с такими большими рисками и туманным финалом, что прагматичные Европейцы вряд ли на это подпишутся. При этом надо учитывать не только плачевное состояние экономики Европы на сегодняшний день, но и возможность его сильного ухудшения при росте цен на энергоносители. А этот рост непременно произойдет, если ЕС ввяжется в эту авантюру.

  • 31.05.2013 15:59
    #
    - 0 +

    На прямую в этот конфликт не ввяжутся ни США вместе с НАТО ни Россия с Китаем. Но вот опосредованно, через ближайшие к региону страны и те и други могут вполне пошуметь там. За США в полосатых купальниках будут высткпать Израиль, а так же группа бородатых дядек из вновь обретенных "демократий" в Африке, при финансовой поддержке лояльных амерам арабских режимов. За РФ и Китай (а в участии Китая я не сомневаюсь, так как Иран это ближайшая стратегическая цель поднебесной, а если упадет Сирия, то падение Ирана будет просто делом времени) основным игроком будет ИРАН. Возможно ему поможет братский Ливан. Из всех указаных стран самым мощным противником является ИРАН, как по численности армии, так и по ее оснащению. А благодаря непосредственной близости как к ТВД так и к стратегическим союзникам (через Каспий с Россией, и через него же + Казахстан с Китаем) вопросы снабжения вооружениями очень сильно упрощаются. Более того, не стоит забывать о финансовой сторне вопроса. США не в состоянии в одиночку профинансировать стольмасштабный проект, как сильное вмешательство в ситуацию в Сирии, не прибегая к помощи (в том числе и финансовой0 своих союзников по НАТО, а основные союзники это задыхабщаяся от бюджетного дефицита Европа. Не очень то сильный в финансовом плане помощник. Более того, Ирану есть что предложить взамен на военную помощь своим союзникам. Для России - это возможность добычи нефти на шельфе Каспийского моря в территориальных водах Ирана, а так же строительство и эксплуатация объектов атомной инфраструктуры. Для Китая - это расширение сотрудничества в поставках углеводородов в первую очередь. При чем это может осуществляться по льготным ценам.
    Теперь посмотрим на сторону нашего потенциального противника. Что могут предложеть в замен на масштабную военную помощь страны, чими руками будут воевать Американцы? Да вобщем то ничего. В долгосрочной перспективе, конечно, после свержения режима Ассада, и дальнейшего свержения власти в Иране, можно раситывать на практически неограниченный контроль за всем Ближневосточным регионом, и как следствие за всей газо и нефте добычей в регоне. Это очень заманчивый бонус, получение которого капитально ослабит позиции Поднебесной на международной арене, так как с точки зрения ресурсов данный регион для Китая стратегический. Вот только тут одно маленькое НО! Во-первых Китай то же это понимает и по-сему без боя свои закрома не сдаст. А во-вторых, это потребует на столько огромных и долгосрочных вложений при этом с такими большими рисками и туманным финалом, что прагматичные Европейцы вряд ли на это подпишутся. При этом надо учитывать не только плачевное состояние экономики Европы на сегодняшний день, но и возможность его сильного ухудшения при росте цен на энергоносители. А этот рост непременно произойдет, если ЕС ввяжется в эту авантюру.

  • 31.05.2013 16:00
    #
    - 1 +

    Так что выводы такие. Замес может иметь место быть, однако главными героями на поле боя будут так сказать местные заинтересованные стороны, а США, НАТО, Россия и Китай будут всячески помогать своим "партнерам" при этом стараясь до последнего избегать прямого вовлечения в конфликт.
    И последнее, так сказать на сладкое. Иран без пяти минут обладатель ядерной бомбы. Не без помощи союзников конечно. При этом он будет ЕДИНСТВЕННЫМ обладателем ЯО из всех сторон конфликта. А тактический ядерный удар по нефтедобывающим странам на Ближнем Востоке (в зоне персидского залива в основном) может иметь далеко идущие и стратегические последствия. Но это уже совсем другая история...

  • 31.05.2013 16:00
    #
    - 0 +

    Так что выводы такие. Замес может иметь место быть, однако главными героями на поле боя будут так сказать местные заинтересованные стороны, а США, НАТО, Россия и Китай будут всячески помогать своим "партнерам" при этом стараясь до последнего избегать прямого вовлечения в конфликт.
    И последнее, так сказать на сладкое. Иран без пяти минут обладатель ядерной бомбы. Не без помощи союзников конечно. При этом он будет ЕДИНСТВЕННЫМ обладателем ЯО из всех сторон конфликта. А тактический ядерный удар по нефтедобывающим странам на Ближнем Востоке (в зоне персидского залива в основном) может иметь далеко идущие и стратегические последствия. Но это уже совсем другая история...

    • 31.05.2013 17:47
      #
      - 3 +

      Пане Доценко, це Ви? :-))))

    • 31.05.2013 17:51
      #
      - 3 +

      Ізраїль давно має ядерну зброю.

      • 01.06.2013 08:52
        #
        - 0 +

        Виноват, ошибка по матчасти на счет Израиля.
        Так же извиняюсь за двойной пост коментариев, но сие не моя вина, ибо интернет тупил.


Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати