Фламберг
Дворучний меч фламберг
Серед різноманіття клинкової зброї цей меч виділяється так само помітно, як спортивне авто серед продукції АвтоЗАЗа.
Його бачили, мабуть, всі – в музеях, на картинах, навіть в комп’ютерних іграх. Характерна форма леза, схожа на полум’я, й дала ім’я цьому мечу – фламберг.
Поява фламберга на полях битв прийнято пояснювати зростання кількості та якості обладунків, розрубати котрі одноручним мечем ставало майже нереально. На арену виходять чекани, булави, сокири та, власне, дворучні мечі, серед яких гідне місце займають і фламберги. Заради справедливості відзначу, що зустрічались й одноручні мечі з подібною формою клинка, але не так часто.
Дворучний меч фламберг
Клинок фламберга може мати хвилі як по всій довжині, так і приблизно на дві третини. Загострення йде по всій довжині клинка, крім того, хвилі можуть бути трішки розведені в різні боки, як зуби пилки. Як і у простих дворучних мечів, у фламбергів, зазвичай, є контргарда, а між нею та основною гардою – рікассо, чи п’ята клинка. Рікассо використовувалось для більш широкого хвату,завдяки чому вдавалось покращити керування мечем та ефективність як колючих, так і рублячи ударів.
Дворучний меч фламберг
Одна з основних переваг фламберга – збільшення сили удару на одиницю площі у порівнянні з прямим мечем. Звісно, такого ефекту, як при ударі чеканом, досягнути не вдавалось, але й так виходило незле. При ріжучому ударі досягався ефект, як від пили, що було вже зайвим – обладункам пила не була дуже страшною, а для людини без обладунків вистачало й простого удару мечем
Широке розповсюдження фламберги отримали під час Тридцятирічної війни 1618-1648 років, хоча на полях битв вони почали з’являтись ще наприкінці 15-го сторіччя. Наймані війська використовували фламберги та інші дворучні мечі, котрі швидко стали зброєю, навколо котрої ходило чимало легенд. Були розмови щодо, наприклад, отруєних клинків, казали і про те, що власник фламберга не міг розраховувати на пощаду, якщо попаде в полон.
Дворучний меч фламберг
Католицька церква до фламбергів ставилась різко негативно. Так само, як і арбалети, ці незвичні дворучні мечі для Риму були поза законом, користатись ними вважалось злочином. Втім, це не зупиняло сотні і тисячі вояків по всій Європі, котрі використовували і фламберги, і, особливо, арбалети.
Дворучний меч фламберг
Ці мечі використовувались не лише на полі бою, а й у різноманітних церемоніях. Зовнішній вигляд робив їх більш ніж значним, і для урочистих подій вони підходили найкращим чином.Правда, для церемоній мечі зазвичай виготовлялись не такі, як для бою, використовувати їх під час війни було неможливо.
Дворучний меч фламберг
Йшов час, зброя розвивалась, обладунки ставали непотрібними. Вогнепальна зброя кардинально змінила картину світу, тактика бою стала зовсім іншою. В результаті цього фламберги стали безкорисними, як і інші мечі. Зараз вони прикрашають приватні колекції та музеї, при цьому фламберги є перлинами цих зібрань. Втім, кожен знавець погодиться, що це цілком заслужено.
Цікава стаття про цікаву зброю. Про цей меч чув давно. Дуже дотепно і детально про нього написав Михайло Веллер. Шкода, але не пам'ятаю назву оповідання. В цьому оповіданні йшлося й про чекан.
І ще маю одне зауваження. У вас в другому з кінця реченні написано, що мечі стали безкорисними. Невелика мовна помилка. Меч може бути непотрібним, перестати бути корисним, а безкорисною (такою що не шукає своєї користі) може бути людина або її вчинки.
Дякую за статтю, вибачте за прискіпливість)))
Думаю, ви плутаєте безкорисний з безкорисливим)
Може й так, але як на мене, то це слово робить речення неоковирним. Але до цих пір я так і не підібрав кращий варіант. Можливо, варто переписати все речення, а не шукати підходящий синонім.
А стаття цікава. Я раніш думав, що такі мечі - вигадка сувенірної промисловості.
Якщо є можливість, додайте технічних данних: довжина, вага, мо’ ще щось важливе є. Так простіше буде уявити цей меч таким людям як я, які ніколи не бачили його в живу.
Пане Ярославе, ніщо не переконує краще, ніж власний приклад. Напишіть вже і ви що-небудь.
Розумієте, ДСТУ тоді не було ))) Тому, умовно кажучі, довжина 150-200 см, вага - 2500-4000 гр, десь так. Руків"я на 4-5 хватів, рікассо ще на два, знову таки, умовно кажучі, все це могло вар"юватись.
Це зображений не просто фламберг, а еспадон. Ландскнехти, що носили його, отримували подвійну платню за службу і називалися "майстер меча". Аналогічний двуручник із прямим клинком називався напівеспадон.
Еспадон (не плутати з еспадроном) - просто дворучний меч, навіть з прямим лезом ) Про напівеспадон чую вперше )
Я знайшов інформацію про це в своєму військово-історичному словнику та на ось цій сторінці:
www.bestiary.us
Сам, доречі, теж одразу здивувався.
У фон Вінклєра я такого не бачив, в інших книгах також. Тому вважаю, що напівеспадоном хтось міг назвати з якогось переляку, наприклад, так званий "бастард" - прямий меч довжиною десь 120 см з руків"ям на 2-3 хвати. Іншого варіанту не бачу навіть.
Мабуть, залишимо ці формулювання на совісті авторів, бо я також жодного іншого джерела не знайшов. Скоріше всього, хтось помилково вжив цей термін - і пішло гуляти мережею.
Така форма клинка знайшла своє вираження у фехтуванні і більш пізніх видах зброї. На сьогоднішній день маленькі нащадки фламберга вірно служать людству, але тепер вони ріжуть не його представників, а хліб і рибу!:) Дякую за статтю!
Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати