«Укроборонпром» та військово-технічне співробітництво (ВТС)

«Укроборонпром» та військово-технічне співробітництво

ВТС можна визначити як передачу (продаж чи безкоштовну передачу) військової техніки, зброї або технологій і пов'язаної з цим інформації та підтримка однієї країни з боку іншої.

Україна стикається з серйозними перешкодами при здійснені ВТС із західними партнерами. Тому поліпшення ВТС допоможе закуповувати зброю та військову техніку, необхідні для протистояння в конфлікті на Сході, та для розвитку оборонної промисловості.

З початку конфлікту на Сході України, більшість передач товарів військового призначення та подвійного використання в Україну здійснені у вигляді допомоги.

Країни-партнери ретельно контролюють передачу товарів військового призначення та подвійного використання і технологій.

Гарантії, що вимагаються країнами-експортерами діляться на дві категорії: контроль за реекспортом, та контроль кінцевого використання, які суворо обмежують, хто може скористатися даною технологією і для якої мети.

З огляду на складність впливу на політичні та стратегічні плани країн-експортерів, для України єдиним шляхом поліпшення перспективи співпраці є посилення виконання гарантій при здійсненні передач товарів

Труднощі ВТС

Формально, існуючі процеси в Україні, правові основи та інститути не заважають країнам НАТО передавати (продавати, давати безкоштовно) більшість видів/типів озброєння та військової техніки, технологій для України, за винятком деяких високотехнологічних видів озброєння та обладнання.

1. При цьому, державний концерн «Укроборонпром» має істотний вплив на імпорт оборонних товарів. Але його рішення стосовно імпорту можуть перебувати під впливом того, що ДК УОПром є основним вітчизняним постачальником озброєння та військової техніки.

2. Загальний клімат України для іноземних інвестицій залишає бажати кращого. Правові основи управління ДК УОПром непрозорі для потенційних партнерів та інвесторів.

3. В Україні існуюча система організації закупівель озброєння та військової техніки створює ту саму совєтську «залізну завісу» для іноземних виробників та постачальників при отриманні замовлення від Міністерства оборони України та інших силових структур.

4. Україна повинна далі удосконалювати систему експортного контролю – впровадження системи «catch-all» та поліпшення контролю кордонів.

Укроборонпром майже монопольно має можливість імпортувати оборонні товари для використання українськими силовиками. Це проблематично, по крайній мірі, з двох причин:

1. Деякі потенційні постачальники мають правові обмеження, які ускладнюють можливість укладання контрактів з Укроборонпром

У випадку Сполучених Штатів, наприклад, іноземні військові продажі (FMS) можуть бути юридично оформлені тільки з органом закупівель в рамках міністерства оборони приймаючої країни, а не з державним підприємством. У той час як прямі комерційні продажі товарів військового призначення з оборонних компаній США теоретично можливі, на практиці, американські фірми в короткостроковій перспективі, швидше за все, будуть розглядати питання про продаж зброї або військової техніки в Україні через FMS, враховуючи значні політичні та економічні ризики, а також враховуючи виконання суворих правил США при передачі високотехнологічного обладнання за кордон.

Таким чином, в нинішніх умовах, більшість передач зброї та обладнання з США дуже обмежена та звужена більше до просто допомоги, а не продажу.

2. Укроборонпром має конфлікт інтересів

Його компанії виробляють зброю та техніку для українських військових. Отже, ДК УОПром має негативний стимул, щоб імпортувати товари, які можуть бути вироблені та надані її ж власними компаніями. Також Укроборонпром має репутацію як такого, що надмірно завищує вартість імпорту на 5-20 і більше відсотків. І цим самим ще більше ускладнює цей імпорт, не говорячи про негатив для держ. бюджету.

Укроборонпром має амбіції, і за всіма ознаками повинен розвивати оборонну промисловість України. Хоча це може бути зрозумілим, хоч і не є стратегічно оптимальним в мирний час - у воєнний час це служить перешкодою для України у придбанні необхідного озброєння і техніки.

Тому для поліпшення перспектив військово-технічного співробітництва необхідно:

• Сприяти імпорту товарів військового призначення та подвійного використання за межами Укроборонпрому шляхом надання повноважень Міноборони та іншим силовим органам для здійснення закупівель за імпортом.
• Забезпечити прозорість, ефективність та конкурентоспроможність Укроборонпрому шляхом корпоратизації та створення незалежних наглядових рад; після ретельного аудиту прийняти рішення про ліквідацію, приватизацію чи залишення в державній власності тієї чи іншої компанії концерну.

Автор: Віктор Плахута

* * *

Нагадуємо Вам, що триває збір підписів до петиції на сайті Кабінету Міністрів України, що покликана зупинити корупцію в Укроборонпромі.