Україна оголосила останній призов в армію

Військкомат

Міністерство оборони України днями підтвердило оприлюднені ще взимку плани про перехід з наступного року на контрактний принцип формування армії.

«Восени 2013 року відбудеться останній призов на строкову службу до лав збройних сил України. А у 2014 році звільниться в запас останній строковик», - сказано у спеціальній заяві. Але, як з'ясувалося, після президентських виборів 2015 року в Україні може відновитися призов.

Швидкий перехід до контрактного принципу набору в армію був задекларований ще помаранчевою владою. Громадяни, як і очікувалося, із вдячністю сприйняли ініціативу, що дозволяє, крім усього іншого, вирішити проблему соціальної нерівності і корупції, пов'язану з обов'язковим призовом. Не зумівши виконати обіцяне, помаранчева команда налаштувала проти себе багатьох виборців.

Про це, мабуть, пам'ятають і в оточенні Віктора Януковича, який у передвиборчій кампанії 2010 року теж використовував гасло про перехід армії на контракт. Керівник Центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук впевнений, що нинішні плани екстремально швидкої реформи пов'язані із наближенням чергових президентських виборів:

«Політики поставили перед військовим керівництвом завдання - негайно відмовитися від призову і скоротити армію. Але як це виконати - ось велике питання. Адже навіть перехід до контрактного принципу набору коштує значно дорожче, ніж просто утримання існуючої армії. Потрібно виплатити грошові допомоги всім, хто звільняється в запас, працевлаштувати цілу армію людей, які раніше були задіяні у збройних силах. Не кажучи вже про те, що для привабливості контрактної служби потрібні висока зарплата і соціальний пакет, що включає забезпечення житлом. При нинішніх обсягах фінансування, за моїми підрахунками, на вирішення цих питань потрібно приблизно 240 років».

Але й існуюча ситуація не влаштовує військових. Торік Всеукраїнська спілка безквартирних офіцерів винесла невдоволення на публіку: у ході прес-конференції прозвучала інформація про те, що в чергах на отримання житла перебувають близько 45 тис. офіцерів збройних сил.

Ще 20 тис. у тій же черзі становлять офіцери запасу і у відставці, ветерани війни в Афганістані та члени сімей військовослужбовців, загиблих при виконанні службового обов'язку. Для багатьох очікування затяглося на більш ніж 10 років, і перспектив вирішення квартирного питання не видно. Цього року безквартирні офіцери мітингували біля стін Верховної Ради. Але за рахунок держбюджету вирішити цю проблему неможливо. А вона є однією з численних бід української армії.

Депутат від Партії регіонів Сергій Гриневецький сказав агентству «Форум»: «Якщо говорити про перехід на контракт наших збройних сил, то у них сьогодні головна проблема - низька зарплата. У контрактника вона сьогодні нижча, ніж середня зарплата по Україні. Умовно кажучи, контрактник отримує близько півтори тисячі гривень (близько 200 дол.), тоді як у середньому по країні люди заробляють трохи більше трьох тисяч. Є проблема із забезпеченням житлом військовослужбовців. Яка мотивація у контрактників може бути? Крім того, в арсеналі української армії 92% військової техніки, якій вже більше 20 років».

У Міноборони намагаються комплексно вирішити проблему. Програма переходу на контрактний принцип формування армії розрахована на період з 2013 по 2017 рік. За цей час планується скоротити армію з 184 тис. до 115 тис. осіб. При цьому оборонне відомство збирається продати на відкритих аукціонах більше 200 військових містечок - половину всіх існуючих. І направити виручені кошти на програму будівництва сучасного житла для військовослужбовців.

Уряд, у свою чергу, взяв курс на скорочення адміністративних витрат. Днями було схвалено положення про звуження функцій і скорочення кількості військкоматів. Документ передбачає спрощення системи управління, зменшення обсягів мобілізаційної роботи у мирний час, зняття з військових комісаріатів ряду другорядних та дублюючих функцій на зразок видачі довідок та організації альтернативного медичного обстеження призовників. Ця реформа теж дозволить заощадити кошти, вважають чиновники.

У підсумку планується до 2017 року завершити адміністративну частину армійської реформи і перейти до нового етапу, що дозволяє підвищити боєздатність армії. Раніше міністр оборони Павло Лебедєв заявив: «На 2017-2025 роки ми плануємо повне переозброєння. Ми плануємо витратити на ці цілі 125 мільярдів гривень (більше 15 млрд. дол.)».

Але експерти скептично оцінюють ці плани, кажучи, що треба пережити хоча б перший етап реформ, не втративши армію як таку. «Якщо зараз наші війська боєздатні тільки умовно, то після скасування призову вони втратять боєздатність навіть номінальну», - сказав представникам інформагентств керівник військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

Він зазначив, що оборонні бюджети поки не дозволяють військовослужбовцям виконувати військовий обов'язок, не замислюючись про те, як їм прогодувати сім'ю. Суєта з екстреним переходом на контрактну службу не поліпшить цю ситуацію, а тільки підвищить соціальну напругу в армії, припускає експерт. Він нагадав, що раніше Генштаб розробив проект реформи, що передбачає поступовий і поетапний перехід на контрактний принцип набору - до 2023 року. Але влада обрала шоковий шлях, який невідомо чим обернеться для армії і для держави.

«У нас буде контрактна, але не професійна армія. Зараз наберуть на контракт всіх охочих - у першу чергу безробітних і тих, хто сподівається отримати пільги при вступі до вузу. Не факт, що ці контрактники у майбутньому стануть професіоналами, а не втечуть на «гражданку». Армійське начальство, мабуть, планує вирішувати неминучі проблеми по мірі їхнього надходження, в пожежному порядку. Але політики зможуть відзвітувати перед виборцями, які, звичайно ж, з радістю сприймуть новину про відмову від обов'язкового призову. Я б охарактеризував ситуацію як передвиборну авантюру», - сказав Дмитро Тимчук.

На його думку, після президентських виборів 2015 року армія знову повернеться до колишнього принципу формування: «На 90% - так і буде».

Депутат Верховної Ради від партії УДАР Віктор Чумак підтвердив, що нинішні рішення Міністерства оборони регулюються на рівні уряду, а законодавство не змінюється. «Те, що ми бачимо зараз, - це оперативні рішення, які можуть згодом змінюватися. Щоб остаточно закріпити відмову від обов'язкового призову, потрібно внести зміни до ряду законів. Але цього поки не сталося», - сказав він.

Експерти вважають, що у Верховній Раді могли б виникнути складнощі при розгляді питання, а тому поправки до чинного законодавства навряд чи вноситимуться на розгляд парламенту. І це залишає лазівку для того, щоб у майбутньому назвати нинішню реформу не скасованою, а лише тимчасовим призупиненням призову в армію.

Тетяна Івженко