Нагородна відзнака – це прикраса чи утилітарний інструмент?

Парадна нагородна шпага. Франція, ХІХ ст.

Хочу побалакати про нагороди. Які вони бувають – у моєму розумінні. Поміркувати по-дилетантськи, не як спеціаліст.

А бувають вони дуже різні. В залежності від користі, яку нагороджуваний приніс, його заохочують по-всякому. Про екзотичні нагороди на кшталт жалування дворянства, з землями і кріпаками, я зараз говорити не буду, а спробую згадати про сучасні методи нагородження.

Наприклад, спортивні нагороди – якщо спортсмен здобув олімпійське золото, то його урочисто на очах у тисяч вболівальників поздоровляють, той підіймається на спеціальний подіум, де йому на шию вішають медаль – під гімн держави, яку він представляє. Це дуже почесна нагорода, і нагороджений надягає її у самих урочистих випадках, щоб отримати законні почесті. Бо має на те повне право. Бувають ще кубки, вимпели, грамоти – при менш масштабних, ніж олімпійські ігри подіях, але це завжди щось таке, чим можна пишатися.

Існують також ще державні нагороди за видатні досягнення у галузі науки, фінансів чи культури, наприклад. Там нагороди теж залежать від масштабності події і можуть бути у вигляді орденів, медалей, цінних предметів, таких як золоті годинники, грошових премій чи тому подібних відзнак.

Військові нагороди схожі на нагороди цивільних осіб, тільки ордени та медалі в них мають трохи інший вигляд, та ще додаються до «цивільного набору» збройові ПРИКРАСИ – мечі, шпаги, шаблі кортики. Зазвичай нагородна зброя ще інкрустується дорогоцінними металами та камінням і часто має написи на самій зброї, які інформують – від кого, кому і за що цей предмет був подарований.

З цього правила, звісно, як і з кожного іншого, бувають виключення. Це стосується особистої зброї військових, з якою людина служила своїй державі. З часом така зброя перестає бути простим інструментом, вона проходячи разом з солдатом «вогонь і воду» начебто споріднюється з своїм власником і перестає бути звичайним інструментом, бо несе на собі ознаки пережитих подій. Таку зброю за бажанням виходячи у запас, я гадаю, військові мають право викупати у держави, якщо це звичайно не танк чи міномет. )))

Люди зберігають такі речі на видноті, часто кладуть під скло, в рамки, вішають на килим. І власник нагороди зазвичай не приховує її (за виключенням найскромніших), а навпаки – намагається продемонструвати її наявність, бо це – визнання досягнень людини в тій чи іншій соціальній галузі і предмет гордості. Такі нагороди передаються поколіннями в середині родини – як реліквія, як пам’ять про достойних предків. Коротше кажучи, нагорода це, насамперед, ПРИКРАСА І СИМВОЛ, а не утилітарний предмет!

Зрозуміли, до чого я веду?

А як виглядають так звані «нагородні предмети», які роздають наліво і направо наші міністри? Згадаємо про пана Авакова, про нього зараз більше всього згадують, бо є за що. Він, мабуть, «рекордсмен» по кількості нагороджених зброєю останнім часом. Але от я не пам'ятаю, щоб раніше нагороджували кулеметами та іншою автоматичною зброєю. Це що, прикраса?! Уявляєте пана Яценюка на військовому параді з кулеметом на трибуні? Якщо я не помиляюсь, йому не вдасться передати нащадкам кулемета, чи вдасться?

А пістолети Glock – це практична сучасна зброя, яка не має ознак прикраси, зате має усі ознаки утилітарного інструменту для ураження живої сили на короткій відстані. Тобто, це предмет, який не славить свого володаря у звичайний для нагороди засіб. Його ж на кітеля не прикрутиш і, тим більше, до парадного ременю не приторочиш, на килим його не причепиш, його взагалі непогано було б зберігати у сейфі, тобто ховати від оточуючих! Отже, він не схожий на нагороду, як таку, бо не може бути на видноті!

Так на що ж схоже те, що виробляють наші міністри – дарують зброю, яка в більшості своїй ознак нагороди не має, а більше схоже на утилітарний сучасний інструмент (ПМ, Стечкін, Форт, Glock, Sig Sauer, Taurus тощо)! Дивно, правда? Більшість нагороджених досить забезпечені і, навіть, заможні люди, які в змозі придбати собі самі майже все, що завгодно, судячи з недавніх декларацій, а їм замість ордена-медалі (це ж яка статусна ознака!) дарують інструмента! Чому б це?

А може тому, що дарують їм не просто інструмент, а засіб для підвищення шансів на виживання в наші неспокійні часи? Такий собі рятівний пліт на пароплаві! Гей, гей, громадяни, в разі небезпеки врятуються не усі, а тільки ті, хто за статусом своїм, чи за властивістю і так ніколи не потоне! Одним, значить, привілеї, а другим – «неначасі»?

От така в нас викривлена демократія виходить... Тим більше, що багацько з тих, хто був «обласканий», вже мають купу орденів-медалей, які не дуже то й цінують. Бо не дуже й поважають країну, в якій живуть і, тим більше, її народ – як мені здається.

Пишучи про це, я, звичайно, не мав на увазі тих, хто дійсно заслужив нагороди від держави за реальні заслуги перед нею. Але, чи не розумніше б було подарувати їм орден, який вони зможуть передати нащадкам, як визнання їхніх заслуг перед Вітчизною. А УСІМ бажаючим чесним громадянам нашої держави дати можливість володіти «підвищеним шансом на виживання»? Невже українці на це не мають права, після того, що вже пережили?