Журналіст Зураб Аласанія про зброю та право громадян на самозахист

Зураб Аласанія

Під час керування НТКУ я отримав службову інформацію про смертний вирок, винесений на мою адресу окремо двома терористичними угрупуваннями (т.з. днр та лнр).

З огляду на такі обставини, а також не розраховуючи на захист держави під час виконання роботи для держави (тим більше – після її закінчення), я звернувся до МВС за можливістю забезпечення самозахисту.

Обвинувачення терористів базується на моєму, по їх розумінню, авторстві наступних дій та їх наслідків.

Витиснення з візуального відеоряду національного каналу та сприяння заміні в суспільній свідомості:

1. зображення "георгієвської стрічки" як символу перемоги на зображення маку як символа скорботи та пам'яті.

2. дат "1940-1945" та позначки "Велика Вітчизняна Війна" на дати "1939-1945" та позначки "Друга Світова Війна".

3. вербальної ідеологеми "Велика перемога" на пам'ятку "Ніколи знову".

В оперативній інформації також зазначалось, що вирок про страту вважається угрупуваннями таким, що має строк закінчення тільки після його виконання, незалежно від часу.

Після розгляду звернення та визнання його обґрунтованим, МВС логічно вирішило, що одиниця зброї українського виробництва (пістолет Форт 17) набагато дешевше убезпечення особи силами підрозділу державної охорони на невизначений строк.

Оскільки єдиною легальною формою володіння зброєю в нашій країні є формат нагородження нею – МВС саме такий шлях і обрало. Всі формальні умови було дотримано, і зброю я отримав після відповідних медичних перевірок та перевірок МВС наявності умов її зберігання (сейф).

По можливості намагаюсь в спеціальних умовах підтримувати навички володіння вогнепальною зброєю і без жодних сумнівів використаю її в разі виникнення реальної загрози виконання вироку теругрупуваннями.

Вважаю, що будь який громадянин України, психологічно здоровий та адекватний, після відповідної перевірки та певного навчання, має право на вільне володіння легальною зброєю для захисту себе та своїх близьких від загроз.

Вважаю, що здорова й адекватна людина в питаннях конфліктології має сповідувати цінності Старого Заповіту, а не толстовство, що воно (паче того – під час війни) може привести до знищення нації і зникнення держави як такої.

Вважаю, що держава, яка не сповідує як вищу цінність життя та безпеку кожного громадянина України і яка не може їх забезпечити, мусить створити умови для зміни законодавства на користь самозахисту, водночас посиливши контроль за нелегальним обігом зброї.

P.S.

Той, хто боїться через право людей на самозахист життя та гідності втратити свою владу, – ризикує "отримати по нахабній рудий мармизі" від своїх же громадян.