Георгій Учайкін: «Ми вимагатимемо ухвалення Закону про зброю, попри небажання Авакова»

В студії «Громадського радіо»

З 2014 року Україна стала європейським лідером на ринку нелегальної зброї і боєприпасів. За даними аналітичного центру «Small Arms Survey», до початку конфлікту на Донбасі в Україні налічувалося близько 3 млн. одиниць незаконної зброї. Стільки зброї і боєприпасів вилучила тільки поліція Донецької області за минулий рік. В Українській асоціації власників зброї вважають, що цей показник міг вирости до 5 млн. стволів.

Про це в студії «Громадського радіо» говорили з головою наглядової ради «Української асоціації власників зброї» Георгієм Учайкіним.

Чорний ринок зброї в Україні: хто, де і за яку ціну?

Ірина Сампан: Ви це підтверджуєте такі статистичні данні?

Георгій Учайкін: Це дані, які ми узгодили з представником «Small Arms Survey» минулого року. 5 млн. – це найбільш ймовірна цифра на сьогодні.

Ірина Сампан: Чи правда, що неконтрольований потік зброї породжує війна?

Георгій Учайкін: Частково. Ми маємо розглядати не тільки цей чинник. Головним чинником є попит на цю нелегальну зброю. Сьогодні українське суспільство бачить, як нагородною зброєю озброюються народні депутати. Люди бачать, що рівень злочинності зростає щодня, а вони і досі позбавлені права на самозахист за допомогою короткоствольної зброї. Тому люди змушені шукати шляхи вирішення цього питання. Так як можливості потрапити у нагородний список Авакова у них немає, вони йдуть на нелегальний ринок, породжуючи тим самим попит на цю нелегальну зброю. Попит породив незаконні маршрути, за якими очікувана цивільним населенням зброя їде сюди. Деякі люди заробляють на цьому непристойні гроші.

Анастасія Багаліка: У Дніпрі 6-річного хлопчика поранив з пістолета його 7-річний ровесник. Дитина залишилася живою. Я проводжу логічний місточок між близькістю міста до зони АТО. Хоча ні про які сліди цієї зброї поліція не повідомляє.

Георгій Учайкін: Таке може трапитися де завгодно, якщо зброя не зберігається належним чином.

Я маю інформацію про те, скільки таких випадків з зареєстрованою зброєю відбулося за останні 9 місяців 2016 року.

Анастасія Багаліка: Скільки?

Георгій Учайкін: 57. Це мізер.

Ірина Сампан: Чому необхідність купувати зброю виникла саме зараз? Можливо, зараз її легше купити?

Георгій Учайкін: Зараз придбати її набагато легше, ніж кілька років тому. Всі країни пострадянського простору, які обрали європейський вектор, ще у 1994 році розробили необхідні механізми, які надали законні можливості для придбання зброї. В Україні ж 26 років на цій темі робили гроші. Тепер ми зіштовхнулися з наслідками цього. Ми не можемо постійно бити по хвостах. Це системна помилка, яку зробила українська влада 26 років тому. І ми будемо змушені ухвалити закон про цивільну зброю і боєприпаси, попри те, що міністр Аваков не хоче цього робити.

Ірина Сампан: Арсен Аваков відповів настирливим журналістам, які питали його про те, скільки людей було нагороджено зброєю. Ось його відповідь: «С 2004 по 31.12. 2016 года разными министрами МВД Украины было вручено 2230 единиц наградного оружия. Мои награждения: 2014 – 572, 2015 – 358, 2016 – 392. Я вручил за 2014-2016 годы 1322 единицы наградного оружия. Больше всех министров вместе взятых. И считаю, что действовал в текущей ситуации адекватно, и был горд за каждого кому вручал оружие». Як ви можете прокоментувати цю заяву?

Георгій Учайкін: А що в нас трапилось до 2004 року, що обліку не велося? Наприклад, я знаю, що саме в той період колишній міністр оборони пан Кузьмук мав на руках понад 10 одиниць нагородної зброї. Де облік цього?

Я не буду обговорювати ці цифри. Вони занижені. Кожного разу, навіть в межах одного кварталу, ми отримуємо від них різну інформацію. Протягом двох останніх років на запити нашої асоціації відповідали, що облік нагородної зброї Міністерством внутрішніх справ не ведеться. Зараз там з’являються якісь незрозумілі маніпуляції. Тепер щодо того, кого він нагороджує і чим. Я не побачив якоїсь розлогої риторики щодо кулеметів для Яценюка.

Анастасія Багаліка: Там фігурують кулемети «Максим». Що це і навіщо?

Георгій Учайкін: Ніхто не може зрозуміти, навіщо. Для чого, ми теж не можемо зрозуміти. Але ж там не тільки кулемети, там є, наприклад, і автоматична зброя.

В Міністерстві внутрішніх справ ведеться облік усієї зброї? Де в такому разі зброя, якою нагородив президент? Де зброя, якою нагородила СБУ? Де зброя, якою нагородило Міноборони? Все це приховується. Таке враження, що нам кажуть: «Давайте ми вам трошки покажемо, але так, щоб ви нічого не зрозуміли». Дайте нам прізвища. Пан Аваков, назвіть нам хоча б прізвища тих, кого нагородили ви.

Ірина Сампан: Цитую: «Я вручал оружие волонтерам, которые ездили с помощью нашим подразделениям в АТО – ездили и днем, и ночью, попадая под обстрел. Журналистам. Вручал наградные так же и меценатам-волонтерам, жертвующим большие деньги на обеспечение наших добробатов и спецподразделений. Вручал спортсменам и тренерам, готовящим наших бойцов в тренировочных лагерях и залах. Вручал некоторым артистам, ездящим на передовую с выступлениями».

Георгій Учайкін: Якщо мова йде про те, що пан міністр нагороджує короткоствольною зброєю людей, які відвідують зону АТО, то можу вас запевнити в тому, що короткоствольна зброя в зоні АТО не відіграє жодної ролі.

Ірина Сампан: Чому є обрані, а є більш обрані?

Георгій Учайкін: Тому що все регулюється внутрішніми відомчими наказами Міністерства внутрішніх справ. Пану Авакову дуже зручно, що в межах свого відомства він може робити все що завгодно, посилаючись на якісь незрозумілі документи. Ми не маємо сумнівів, що така діяльність міністра буде дуже уважно розглянута Антикорупційним бюро, куди ми вже подали відповідну заяву. Рано чи пізно ми дізнаємось імена тих героїв, які отримали по декілька одиниць зброї. Більш того, нагородження такою відзнакою цивільних осіб є протизаконним. Юридично ми це сформулювали у вже поданій заяві до НАБУ.

Ірина Сампан: Як давно ви подали заяву?

Георгій Учайкін: 16 січня.

Анастасія Багаліка: Де і за скільки можна купити нелегальну зброю?

Георгій Учайкін: Важко сказати, бо ми моніторимо офіційний ринок. Але це не складніше, ніж придбати алкоголь в місті, де продаж алкоголю заборонений після 23:00. Було б бажання знайти. Це бажання і є тим, з чим має боротися держава. Це провина влади, адже саме вона виштовхує людей на нелегальний ринок.

Анастасія Багаліка: Але на цей нелегальний ринок виштовхують не тільки тих, хто хоче купити зброю з метою самозахисту.

Георгій Учайкін: Всі ті, хто має злочинні наміри, вже давно придбали зброю. Для них це ніколи не було і не буде проблемою. Злочинці озброєні, народні депутати озброєні, а громадяни лишись поміж ними неозброєними. З одного боку, їх вбивають, з іншого боку, їм кажуть про те, що зброя – це небезпечно, бо ви нап’єтесь і перестріляєте одне одного. Я не пригадую жодного випадку масової перестрілки між мисливцями на полюванні. Бувають поодинокі випадки, коли хтось когось застрелив, але так щоб п’ятеро людей перестріляли одне одного, так це у нас тільки поліція може зробити в Княжичах. Більш того, це відбувається за наш з вами рахунок, адже ми є платниками податків.

Ірина Сампан: Якщо в мене є нелегальна зброя, але я хочу її здати, як це можна зробити?

Георгій Учайкін: Суто теоретично, ви позбавлені відповідальності, якщо принесете свою зброю. Якщо це єдиний інструмент, який застосовує Міністерство внутрішніх справ у боротьбі з нелегальним обігом зброї, то це комічно. Звичайно, ніхто нічого туди не приносить. Звіти про те, що протягом року вони вилучили 7000 старого мотлоху, – це все, на що вони здатні. Про яке сумління йде мова? Всі дбають про своє життя в той момент, коли держава про них не турбується.

У законі про цивільну зброю і боєприпаси є механізм, який дозволяє принести знайдену зброю до органів внутрішніх справ і після проведення балістичної експертизи залишити собі. Звісно, після проходження курсів і отримання ліцензії. В цьому разі люди підуть на це. А те, про що говорить Міністерство внутрішніх справ – це імітація бурхливої діяльності.

Ірина Сампан: У закону про цивільну зброю і боєприпаси є дуже багато опонентів.

Георгій Учайкін: Хто є опонентами цього закону? Наприклад, наш брат по нагородній зброї Антон Геращенко, який має нагородну зброю і вважає, що має право нам розповідати про те, що ми не гідні. Радник міністра Зорян Шкіряк, стоячи з пістолетом «Glock» на стегні, теж буде нам розповідати про те, що це не на часі.

Розумієте, опонентів немає. Ми чекаємо, коли вони візьмуть аналітику, статистику і проведуть розмову за участі академічної спільноти, співавторів проекту, громадськості і ЗМІ. Тоді всі побачать, що аргументів не існує. Існує брехня.