Литва активно зміцнює військо

| Силові структури, За кордоном | Автор: Web admin

Сьогодні ця країна Балтії розпочала інтенсивну модернізацію національних Збройних силСьогодні ця країна Балтії розпочала інтенсивну модернізацію національних Збройних сил

Активізація російської агресивної політики щодо своїх сусідів вимагає від них перегляду та реформування власних військових потужностей. Цим шляхом пішли й Збройні сили Литви, які, до речі, надають неабияку допомогу українському війську.

Разом із тим прибалти не забувають і про модернізацію національних армій, яка проходить у форматі закупівлі озброєння та перегляду концептуальних засад оборонної політики.

У Литві з 2008 року армія була професійною, втім, в умовах загострення регіональної ситуації в сфері безпеки 2015 року призов було відновлено. Згідно з поправками до законодавства, 3000 призовників щорічно вступають на дев’ятимісячну службу. Така практика продовжиться щонайменше до 2020 року. На думку військових, це допоможе в найкоротший термін сформувати необхідний активний резерв і доукомплектувати розширені штати підрозділів.

— Така система, коли армія складається з призовників і професіоналів, зміцнює зв’язок суспільства з армією, дозволяє краще усвідомити необхідність підготовки до оборони країни, що є одним із інструментів стримування, — заявила президент Литви Даля Грибаускайте.

Структура армії теж зазнала змін — було прийнято рішення розширити сухопутні сили держави, сформувавши в їхньому складі другу бригаду (на додаток до механізованої бригади Gelezinis Vilkas («Залізний Вовк»), яка протягом тривалого часу залишалась ядром литовського війська). Формування нового підрозділу — моторизованої бригади Zemaitija («Жемайтія») — планується остаточно завершити до 2021 року.

Загалом Збройні сили Литви складаються з сухопутних військ, військово-повітряних, військово-морських сил, сил спеціальних операцій, управління логістики (матеріально-технічного забезпечення), управління навчання і персоналу, а також частин і підрозділів центрального підпорядкування.

Сухопутні війська є основним і найчисленнішим видом ЗС Литви. У своєму розпорядженні вони мають сучасне стрілецьке озброєння: автоматичні гвинтівки M-14, M-16, G-36, кулемети MG-3, Browning, різні види пістолетів-кулеметів і снайперських гвинтівок. Для боротьби з бронетехнікою використовуються гранатомети АТ-4 і Carl Gustaf, а також протитанковий ракетний комплекс Javelin.

Окрім того, в частинах і підрозділах сухопутних військ Литви є міномети калібру 60 і 120 мм, безвідкатні гармати PV1110, гаубиці М-50 (М-101) калібру 105 мм. Для боротьби з літальними апаратами на озброєнні підрозділів є ПЗРК Stinger і RBS-70. Основні засоби пересування — БТР М113, машини підвищеної прохідності HMMWV («Хаммер») різних модифікацій та інші зразки колісних бронемашин.

Військово-повітряні сили Литви складаються з авіаційної бази, батальйону ППО, управління спостереження і контролю за повітряним простором. Основні завдання ВПС — охорона й оборона повітряних кордонів, надання підтримки сухопутним і морським силам, здійснення пошуково-рятувальних операцій, а також перевезення вантажів та особового складу. ВПС Литви є найбільш оснащеними і боєздатними серед військово-повітряних сил прибалтійських держав.

ССО Литви складаються зі штабу (командування), окремого єгерського батальйону імені великого Вітаутаса, служби особливого призначення, служби бойових плавців і ланки бойових вертольотів. На озброєнні підрозділів сил спеціальних операцій найсучасніші зразки озброєння та спорядження. Для планування, організації, а також контролю за процесом навчання й підготовки військовослужбовців до виконання завдань за призначенням у ЗС Литви створено управління навчання та персоналу.

Нині Литва в своїх планах модернізації збройних сил орієнтується на співпрацю з німецько-голландськими виробниками бронетехніки. У грудні 2015 року Вільнюс заявив про бажання придбати 88 бронемашин Boxer. Вартість контракту, узгодженого в серпні 2016 року, становить 385,6 млн євро. Доставка техніки очікується протягом 2017–2021 років. У литовській армії машини отримають назву Vilkas (з литовського — «Вовк»). Також до 2019 року заплановано закупити 26 бронетранспортерів M577 V2 — модернізованого варіанта американської машини M113. У ці ж терміни Німеччина поставить до Литви шість інженерних машин.

Литва підписала контракт зі Сполученими Штатами на поставку FGM-148 Javelin, які будуть використовуватися в якості піхотної протитанкової зброї. На нову бронетехніку будуть встановлені ізраїльські комплекси SPIKE.

Модернізація артилерійського парку збройних сил країн Балтії не є першочерговим завданням, однак Литва цьому питанню приділяє чималу увагу. Вона уклала з Німеччиною контракт на постачання 155-міліметрових САУ PzH2000. Усього протягом 2015–2019 років заплановано отримати 21 одиницю (з них три будуть використовуватися в якості «донорів» запчастин, а одна — в тренувальних цілях). Також у 2015 році ізраїльська компанія модернізувала самохідні міномети М1064 (120-мм міномети на шасі БТР М113), які знаходяться на озброєнні литовської армії.

Нещодавно Литва замовила в Норвегії кілька протиповітряних ракетних комплексів NASAMS 2. Окрім того, Вільнюс уклав угоду щодо купівлі ПЗРК польського виробництва GROM.

— Ми раді, що модернізація литовських Збройних сил іде досить інтенсивно. Ці комплекси потрібні для задоволення насущних потреб Литви під час військових операцій, зокрема, для підсилення військових підрозділів і захисту від атак із повітря, — відзначив нещодавно міністр оборони Литви Юозас Олекас.

Рада національної безпеки і оборони Литви вирішила з наступного року збільшити витрати на армію. Із огляду на геополітичну ситуацію й міжнародні зобов’язання перед НАТО, РНБО запропонувала збільшити оборонний бюджет країни 2018 року на додаткові 149 мільйонів 200 тисяч євро. Зважаючи на прогнози економічного зростання в Литві, країна буде витрачати на оборону 2,07% свого ВВП.

Цього року Литва виділила на Збройні сили 723,8 млн євро, що дорівнює 1,8% ВВП. Із 2014 року, після того як Росія анексувала український півострів Крим, країна постійно нарощувала військовий бюджет (2013 року Вільнюс витрачав лише 1% ВВП на свою безпеку).

Також Вільнюс вирішив створити власні сили швидкого реагування, процес формування яких повинен закінчитися в 2019 році. Власне, виділені додаткові кошти підуть на фінансування цих сил.

Гібридний характер російської агресії робить актуальним і підвищення потенціалу сил територіальної оборони Литви. У цій країні сили ТРО формують резерв професійних Збройних сил, відповідаючи за підготовку резервістів та поповнення основних підрозділів.

Підготував Роман ВУС


1,0 1 -1 2
Коментарів (1)

  • 31.03.2017 13:16
    #
    - 4 +

    Все вірно роблять у Литві. Особливо щодо тероборони. Люди які мають бажання і МОЖЛИВІСТЬ захищати свою землю, так просто її до лап колаборантів і загарбників не віддадуть. Та й колаборанти, здається мені, тільки спробують "задрати хвоста" в Литві - миттєво вмиються своєю кров'ю. Не те що в нас.


Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати