Як не стати грузом 200 – правила написані кров’ю

Як не стати грузом 200 – правила написані кров’ю!

Однією з найбільших проблем в Україні є не дотримання/відсутність правил безпеки у військах і деяких приватних школах” – ділиться своїми спостереженнями інструктор-волонтер бригади легкої піхоти Національної гвардії України Цві Аріелі.

У зв’язку з тим, що війна звалилася на Україну “як сніг на голову”, точно такий же безлад панує в головах тих українських інструкторів, хто викладає військові дисципліни і у всьому, що пов’язано з безпекою. Те що я бачу на полігонах, у зоні АТО, відео і особисто чую від людей, перевершує всі мислимі і немислимі межі Ютюб.

Я переконливо прошу всіх, хто викладає любі військовий дисципліни і насамперед вогневу підготовку ознайомитися з правилами безпеки країн, які військовослужбовці написали своєю кров’ю. З такими правилами, наприклад американськими – можна ознайомитися в інтернеті, а поки я дам свої поради, засновані на ізраїльській практиці.

Зброя

1. Стався до зброї так, ніби вона завжди заряджена. Не направляй її на того, кого не хочеш застрелити, навіть якщо вона розряджена (за винятком певних вправ під керівництвом досвідченого інструктора, після спеціальної перевірки зброї на відсутність у ній боєприпасів, або ж у випадку використання для тренувань «сімунішн», страйкбольных приводів тощо). Палець ніколи не тримай на спусковому гачку, за винятком випадків, коли ти стріляєш.

2. Ніколи не вставляй магазин без команди і, тим більше, ніколи не заряджай його без команди. Коли ти отримуєш або даєш комусь зброю завжди розряджай її перш, ніж прийняти/віддати.

3. Перед та після будь-якого тренування та/або будь-якого бойового завдання зброя повинна бути розряджена.

4. Розряджання зброї відбувається завжди у безпечному напрямку, в сторону, де нікого немає. Безпечний напрямок може бути вгору під кутом 60 градусів, якщо перед бійцями нікого немає на відстані дальності польоту кулі (згідно з тактико-технічними характеристиками вашої зброї) або вниз, якщо під вами земля, а спереду можуть перебувати люди. У приміщенні, в крайньому випадку, розрядка відбувається в нерикошетячі предмети (наприклад, укладені стопкою матраци), або в бік вікон під тим же кутом в 60 градусів. Всі бійці повинні бути вишикувані в одну лінію (шеренгу) при розрядці зброї і ніхто не може знаходитися за цією лінією під час розрядки.

Етапи розрядки:

1) направ зброю в безпечний напрямок.

2) відстібни магазин

3) пересмикни кілька разів затвор і залиш його у відкритому положенні

4) Командир перевіряє відсутність усередині патрона візуально і фізично (пальцем), а в темний час доби за допомогою ліхтарика

5) Відпусти затвор, натисни на спусковий гачок (направляючи при цьому ствол у безпечному напрямку, як описано вище), постав на запобіжник, якщо необхідно – додай магазин.

6) Якщо немає командира, твою зброю перевіряє напарник, а ти перевіряєш його зброю. Ніколи, за винятком бойових ситуацій, не перевіряй зброю сам. Втома легко призводить до неуважності і випадкові постріли під час перевірки не рідкісні. Це правило було введено саме через величезну кількість випадків випадкових пострілів під час перевірки зброї.

7) На полігоні магазин вставляється тільки по команді. В зоні бойових дій, коли зброя з вставленим магазином завжди з тобою, мінімум раз в день відбувається організована розрядка і магазин пристібається назад.

8) “Шикування на стерильність”. Перед відпрацюванням в суху командир/напарник перевіряє твою зброю, а найголовніше перевіряємо кишені і спорядження, щоб жодного патрона там не виявилося. Після “шикування на стерильність” протягом усього періоду відпрацювання заборонено піднімати будь-які боєприпаси. (Були випадки, у тому числі фатальні!)

9) не можна тримати увімкнений телефон в кишені. Це правило ґрунтується на випадках, коли люди тримаючи однією і тією ж рукою пістолет і телефон спричиняли випадковий постріл. (Це правило відноситься до приватних стрільбищ, так як на тренуваннях у солдата взагалі не може бути в кишені телефону, а якщо він у нього є, то у вимкненому вигляді в бандол'єрі і т.п.).

Як не стати грузом 200 – правила написані кров’ю!

І. На стрільбищі, полігоні, в кіллхаузі:

1) Зброя завжди направлена строго на ціль. Якщо ти хочеш кудись подивитися, щось сказати – поверни голову, залишаючи корпус і зброю спрямованою на ціль.

2) Не упевнений – не стріляй. Краще нехай тебе критикують, ніж якщо ти когось вб’єш.

3) На стрільбищі в обов’язковому порядку маркується лінія вогню (стрічка, гілки, прапорці тощо).

4) За лінію вогню ніхто не заходить без дозволу командира, за нею не ставиться транспорт, навіть якщо вам здається, що він збоку або за пагорбом.

5) На полігоні стрільбища огороджуються один від одного насипом трохи вище зросту людини

6) Якщо насипів немає, ніколи, повторюю, ніколи, не проводяться паралельні динамічні вправи

7)Краї полігону позначаються чітко помітними предметами. Командир завжди дає інструктаж перед стрільбами, особливо нагадуючи про дозволені напрямки стрільби.

8) При настанні ночі кожен боєць на стрільбищі отримує свій «залізний (постійний) номер», щоб можна було контролювати знаходження всіх бійців за лінією вогню перед початком стрільби, а також щоб уникнути втрати бійця (боєць може заснути, загубитися – це не рідкість).

ІІ. Динамічні вправи

1) У динамічних вправах на полігоні завжди помічай крайніх яскравими, краще червоними прапорами.

2) Відміряй 1 магазин безпеки: поверни зброю боком і подивися – не стріляй, якщо під час динамічних піхотних вправ твій друг знаходиться десь між краєм магазину і стволом.

ІІІ. Різне:

– Якщо у тебе є беруші – одягай, в цьому це не соромно, а от слух стабільно з часом погіршується.

– Як мінімум при вправах в кіллхаузі та інших відпрацюваннях «антитерору» бажано одягати тактичні окуляри.

– Боєць з поганим зором і без окулярів/контактних лінз не може бути допущений до стрільб, (допуск такого бійця без відповідних окулярів/лінзи – це безвідповідальність!).

– Ніколи не експериментуй зі зброєю. Не додавай і не ослаблюй деталі.

– Не використовуй патрони, які не призначені для цього типу зброї.

– Не забувай про те, що любій зброї потрібний догляд.

Найголовніше, запам’ятай! Ніколи, запам’ятай, ніколи не йди навчатися до інструкторів, які тебе «виховують психологічно» стріляючи справжніми боєприпасами близько тебе в пісок або землю, а також коли ти повзеш або обстрілюють тебе, коли ти пересуваєшся перебіжками. Ні в одній ефективній, західній армії, наскільки мені відомо, таке не практикується, і швидше сходить на порушення УК – необережне поводження зі зброєю, яке може привести до вбивства з необережності і нанесення тяжких тілесних ушкоджень , ніж на психологічне тренування.

Для тренування психологічних навичок бою є величезна кількість прийомів, від радянських «переїзд танком через людину в окопі» до величезної кількості напрацювання сучасних динамічних вправ з бойовими патронами на відкритій і закритій місцевості. Є десятки, якщо не сотні вправ спрямованих на створення психологічного тиску на людину, методично абсолютно різноманітних від найбільш легких до найбільш складних. Після повного курсу підготовки солдатів поступово вводиться в бойову атмосферу, отримуючи завдання наростаючої складності. Військове навчання – наука.

Є величезна кількість способів виховання витримки і волі бійця, без того, щоб обстрілювати його справжніми боєприпасами, а значить піддавати його життя і здоров’я реальному і невиправданому ризику.

Багатьом ці правила здадуться перебільшеними, але абсолютно всі вони засновані на аналізі реальних випадків, проведеному Армією оборони Ізраїлю протягом як мінімум останніх 70 років. Наприклад при серйозному порушенні правил безпеки, що призвело до поранення військовослужбовця, всі тренування по всій країні зупиняються як мінімум на 24 години для проведення аналізу та внесення змін в Правила, якщо в цьому є сенс.

Але найголовніше сьогодні – вжити всі можливі заходи (на жаль самостійно!), щоб оточуючі вас солдати не пили. Автор був свідком багатьох випадків, в одному з них бойовому офіцеру-десантнику п’янь у формі прострелила ногу.

Вибір за вами – скажіть, що все це “нісенітниця/не підходить в умовах України” та придбайте “свій досвід” або адаптуйте вже зараз.

Автор: Інструктор-волонтер бригади легкої піхоти
Національної гвардії України
Цві Аріелі