Американські «Баррети» та українські аналоги високоточної зброї
Американські «Баррети» та українські аналоги високоточної зброї
За більше ніж три роки війни тема постачання летальної зброї Україні обговорювалася безкінечно довго. Переговори з цього питання просувалися з таким скрипом, що навіть оптимісти не брались прогнозувати, чи отримає Київ зброю для захисту від Росії на Донбасі.
І от 21 грудня стало відомо, що Дональд Трамп схвалив ліцензію, яка дозволяє експорт стрілецьких видів зброї для України.
Але тут варто окреслити кілька важливих моментів. По-перше, це не халява. Уряд США дозволив американським компаніям продавати нам зброю, а не давати її задарма. По-друге, це не стосується високотехнологічної зброї.
Хоча найближчим часом американський президент може оголосити про продаж Україні ще й протитанкових ракет, до яких можуть зарахувати ті самі «Джавеліни».
На сьогодні ж йдеться тільки про партію великокаліберних снайперських гвинтівок «Баррет» М107А1, боєприпасів та комплектуючих на загальну суму $41 млн.
У деяких російських ЗМІ одразу заявили, що в 2015 році Україна вже закуповувала у США партію цих гвинтівок, озброївши ними Національну гвардію.
Це не зовсім правильно. По-перше, тоді Київ купував цю зброю практично як приватна особа, а тепер робитиме це зі схваленням Білого дому. По-друге, тепер Київ буде отримувати свої гвинтівки у комплекті з військовими модифікаціями снайперських прицілів. А на додачу до них будуть ще й спеціальні патрони, які роблять цю зброю ще більш смертоносною.
Однак всі ці роки військово-промисловий комплекс України теж потихеньку розвивався. Практично кожен місяць оборонні компанії презентують все нові і нові смертоносні новинки. Серед яких є і снайперські гвинтівки.
Що ж це за «Баррет» М107A1
Модель М107A1 – це нащадок гвинтівки M82, яку розробив ще в кінці 80-х років американський зброяр-самоук Ронні Барретт. Першою цю зброю вподобала армія Швеції, а на початку 90-х років партію цих гвинтівок замовили і збройні сили США. З цими гвинтівками американські війська брали участь у боях в Кувейті та Іраку в рамках операцій «Буря в пустелі» і «Щит пустелі».
Barrett M107A1
Від початку створення «Баррет» M82 зазнав дев'ять модифікацій, останньою з яких і стала М107A1. Відмінні особливість цієї зброї, порівняно з попередниками: зниження ваги (12,9 кг), можливість установлення глушника і наявність модифікації з укороченим стволом (M107A1 CQ), яка важить ще на 600 грамів менше. Максимальна прицільна дальність стрільби – 2000 метрів.
Чи є в Україні аналоги високоточної зброї?
Є. А точніше з'являються. Наприклад, у жовтні 2016 року на виставці в Києві була представлена снайперська гвинтівка Rhino Hunter. Її відмінна риса в тому, що вона створювалась саме під калібр патрона 12,7 мм, відповідно до сучасних стандартів НАТО. Тоді зазначалося, що за своїми характеристиками Rhino Hunter більше все скидається саме на «Баррет».
Ціна за Rhino Hunter стартує від 149 тисячі грн. Для порівняння, ціна на «Баррет» М107A1 – від $12 тис. в магазинах США.
Snipex .50 BMG Rhino Hunter
Згодом харківські зброярі представили великокаліберну напівавтоматичну гвинтівку Snipex М75 під патрон 12,7х108, яка призначена для ведення вогню на дистанції до 3000 метрів. Прицільна дистанція – до 2200 м. Правда важить вона цілих 16 кг, тому призначена тільки для стрільби з упору.
Крім того, своїми розробками хизувався і «Укроборонпром». У січні 2016 року компанія представила модернізовану гвинтівку Мосіна, яка тепер веде прицільну стрільбу на відстань 1,2 км.
Снайперська гвинтівка ВМ МП-УОС
«Гвинтівка призначена для ведення поодинчого вогню з прицільною дальністю близько 1200 м. Початкова швидкість пострілу становить 870 м/с, а гранична відстань польоту кулі – 2 км. Орієнтовна вага гвинтівки – всього 4,5 кг. Гучність звуку під час стрілянини з глушником знижується до 26 дБ», – повідомляли в компанії.
Як ми бачимо, вибір є, але головна проблема України полягає не в нестачі вибору зброї, а в правильних патронах, яких нам катастрофічно не вистачає. Втім, ця проблема настільки глобальна і застаріла, що заслуговує на окрему розлогу статтю.
При всьому при цьому, зараз постачання американських гвинтівок - це величезний плюс для України. По-перше, зараз вони точно знадобляться, а по-друге, це демонстрація того, що США готові переходити до більш радикальних методів, щоб допомогти Києву перемогти у війні на Донбасі.
некорректное сравнение
В мене навіть думки не було порівнювати вітчизняні "вундервафлі" з високотехнологічною продукцією американців. Але оці наївні описи про місцевих кулібіних, які спромоглися розробити щось конкурентоспроможнє вже починають дратувати.
Я колись писав, що дуже добре було б провести публічний порівняльний відстріл описаної вище зброї. Так щоб мішені і дистанції були б однакові, а також погодні умови. І щоб спеціалісти з високоточної стрільби (а таких в нас є) засвідчили рівність тих умов. І якщо з'ясується що місцевий "виробник" наздогнав, і перегнав (!) американців у виробництві снайперських гвинтівок (а ресурс зброї теж тре брати до уваги), тільки тоді можна було б писати маячню на кшталт:
"Ціна за Rhino Hunter стартує від 149 тисячі грн. Для порівняння, ціна на «Баррет» М107A1 – від $12 тис. в магазинах США."
Хоча домогосподаркам мабуть такі статті подобаються - вони від них мліють і шукають славетних конструкторів вундервафлів щоб віддатися їм прямо на полігоні. )))
Юрій, подібна зверхність видає в Вас людину, яка ні на йоту не розбирається у питанні.
Я маю честь приймати безпосередню участь в розробці та впровадженні, як Ви виражаєтесь, "вундервафлі", калібру 14,5х114, на базі стандартного ствола КПВТ.
Так от, наші "вундервафлі" успішно виконують завдання на фронті.
Підтверджена дальність прицільного пострілу в умовах полігону - 3000 м, в бойових - 2400м. Різні екземпляри мають 0.5....1.5 МОА.
До речі, за рахунок оригінального ДТК-глушника стріляти з цієї вундервафлі можна "з плеча" однією людиною (але то більше для демонстрації можливостей глушника), а звук пострілу тихіше за стандартний АК.
Так що обережніше з таким зверхнім скепсісом, можна втратити обличчя.
А що саме Ви називаєте зверхністю - бажання побачити справжні чесні випробування серійних зразків зброї?
Розумієте, не "на базі" стандартного ствола КПВТ, а серійного зразка, який буде виготовлений з металу цієї держави, на обладнані цієї держави і сконструйований конструкторами цієї держави і не дрібносерійним напівкустарним шляхом з залишків радянського озброєння, а серіями достатніми щоб постачати зброю в армію в такій кількості і такими партіями як буде тій армії потрібно.
А тоді, після того як Ви зберете справжню, власну, високоточну зброю, випробуєте її у бойових умовах, зможете повторити її скільки завгодно раз так щоб її характеристики були однаковими не від гвинтівки до гвинтівки, а від партії до партії, проведете випробування такі як я описав у попередньому посту, тоді і тільки тоді можна буде порівнювати. Як ціни, так і інші характеристики. Бо тоді умови для порівняння будуть однакові.
Хоча може я дійсно не розбираюсь і це усе не потрібно. То продайте партію ваших "вундервафлів" до Швеції, як це зробили у "Барреті" - вони ж дешевші і кращі, якщо вірити цій статті.
Зверхністю я називаю позицію, коли Ви, не володіючи АБСОЛЮТНО НІЯКОЮ інформацією про то, хто, що і як намагається в цій державі зробити, завчасно принижуєте результати їх роботи.
Якщо Ви такий розумний і всезнаючий, то дозвольте спитати, а що Ви зробили в царині зброєбудування? Можливо, яеісь доробки в матеріалообробці? Термічка, може, Ваша царина? Або ж можете потішити нашу армію досягненнями в аналізі балістики куль?
Ну хоч щось, що дозволяло б Вам, гордовито підвівши голову сказати - я знаю, про що говорю.
До речі, більшість зразків нового озброєння, обладунку, електронного обладнання, яке дозволило нашій армії воювати в самі скрутні часи створювалося так зневажаємими Вами "Кулібіними". На колінках. З гівна і паличок. На зекономлені на обідах і нових черевиках та позичені в добрих та небайдужих людей гроші, тому що у держави грошей немає.
Тому що промисловості у нас - немає. І металу доступного - немає. І станків нормальних - немає.
Тому що той виріб, що ми запусааємо в серію за 2 місяці "на колінках" , директор військового заводу не може і за 9 місяців, з усім його заводом запустити.
Тому що для узгодження одного шплінта потрібно вісімнадцять підписів.
Тому що бюрократична машина всесильна.
Тому що....
Багато цих "тому що"...
І все воно ВОЮВАЛО. І, знаєте, успішно воювало і продовжує воювати.
Поговоріть зі зброярами добровольчеських батальйонів, вони багато чого цікавого розкажуть. І покажуть, якщо Ви справите на них враження справжньої людини.
Ваша позиція зверхня, тому що в країні, яка почала війну мало не палицями і вилами, кепкувати з людей, що на своєму горбі піднімали армію - просто непорядно.
Назріває питання - а що Ви зробили в царині зброї для нашої армії? Які Ваші особисто надбання, які б дозволили Вам зайняти таку "експертну" позу.
А що стосується Барретів...
Дайте будь-якому нашому "Кулібіну" фінансування, хоч соту частину від фінансування американців, і заб'юся з Вами на що завгодно - де будуть ті Баррети...
І ще. Чому ми створювали нашу зброю на базі КПВТ?
1. Дальність польоту кулі - понад 10км.
2. Дульна енергія кулі - 39000 Дж.
3. На будь-якому складі патронів - греблю гати.
4. Стволи КПВТ - змінні і стандартні.
5. Вартість 1 Баррета - близько 10 тис дол., собівартість нашої - півтори.
6. Досягнута ПІДТВЕРДЖЕНА точність 0.5...1.5 МОА.
І останнє.
Вартість 1 набою від Баррета яка?
Правильно, від 10 до 50 долларів.
Скільки ВИ ОСОБИСТО купите набоїв для тренування снайпера?
А до нашої - відстріляти 50-100 набоїв в день задля тренування - фігня дєлов.
Тому коли Ви за свої гроші купите хоча б один Баррет для армії, а тим більше вишколите ЗА СВОЇ ГРОШІ хоча б одного снайпера з Барретом, тоді і запрошую до дискусії, що саме краще.
Це в тому випадку, коли Ви не фінансуєте так чи інакше розвиток вітчизняного зброярського діла.
А я заб'юся на що завгодно - Ваших чеснот далі як на "конструктивну критику" створення вітчизняної високоточної зброї не вистачає.
Не та Ви людина, щоб залізяки пиляти, або це фінансувати.
Ви ж експерт, ага?
Шановний, я дуже не люблю коли людина замість конкретики у суперечці починає переходити на особистості. За звичай я таких відправляю у подорож. Самі здогадайтесь у яку і куди.
Але заради людей які може читають цю нашу безглузду суперечку я усе таки відповім, хоч бажання такого немає.
Пораджу Вам уважно ще раз перечитати те що я написав вище, бо Ви не відповіли прямо на жодну мою тезу одразу перейшовши до персоналій. Точніше ви самі підтвердили що налагодити серійку не в змозі, а саме у цьому і є відмінності між вашими зробленими на колінах вундервафлями і серійною зброєю. Це підтверджує Ваша ж цитата: "Тому що промисловості у нас - немає. І металу доступного - немає. І станків нормальних - немає."
Але от трохи нижче я з подивом помітив: "...той виріб, що ми запусааємо в серію за 2 місяці...". Тут би я попросив Вас визначитись де ж саме істина, але вже не варто.
І коли я кепкував з виробів які описує автор статті, то саме з його намагань порівняти незрівнянне я і кепкував. Це як порівнювати дві лінійки, тільки одна логарифмічна, а інша шкільна, дерев'яна.
Мені і на думку на спадало кепкувати з досягнень людей які дали змогу нашій армії протистояти ворогу, який до речі оснащений зброєю серійною, а значить більш довершеною. І я, хоч і не є експертом з термічки і матеріалознавства, але я це бачу. Погано що цього не бачите Ви, вичитуючи проміж строк те чого там немає.
Я навіть не буду кепкувати з вашої дальності польоту аж у 10км і не буду коментувати виріб "Харківських зброярів" які примудрились оптичний приціл почепити на цівку. Бо очевидно що в нас з Вами різна уява про те що означає "запустити в серію". І тішити армію і Вас теорією балістики кулеметних набоїв теж не маю бажання.
Сумно, що замість того щоб визнати очевидні факти в нас вийшов не конструктивний діалог а міряння пуцьками - хто мовляв що зробив і на чому більше розуміється. На цьому із своєї сторони вважаю суперечку завершеною, бо з раціональної вона перейшла в ірраціональну і занадто емоційну.
P.S. До речі, я впевнений що наша планета має форму кулі злегка приплеснутої по полюсах. Але ж я не космонавт, на свої очі цього не бачив, то ж не маю права і цього стверджувати.
Сравнивать винтовку 50 калибра, с винтовкой 30 калибра, это по меньшей мере не корректно, если не сказать глупо.
А что касается "шедевра" на базе винтовки Мосина-Нагана, то я сильно сомневаюсь, что допотопная винтовка, с кучностью не более 2,5 МОА (если повезет), на которую нацепили модный "обвес", станет снайперским оружием.
У Мосинок, если покопаться на НЗ, есть чудесные по точности экземпляры, зря Вы так. Далеко не 2.5 МОА. Есть и 0.5. Все сильно зависит, конечно, от конкретного экземпляра, но в войсках, поверьте, снайперская Мосинка ценится не меньше, а то и больше, чем хорошая СВД.
Производители высокоточного оружия (0,5 МОА и выше), указывают в гарантии, что заявленная точность оружия, будет снижаться после 400-600 выстрелов.
А теперь немного о "Мосинке".
Статистически, винтовка Мосина-Нагана, это оружие, возрастом не менее 74 лет, имеющее значительный настрел.
Кроме того, металл из которого изготовлено данное оружие, (ввиду значительного его возраста) подвержен такому явлению, как "усталость".
В период второй мировой войны, винтовки Мосина-Нагана, производились на предприятиях, персонал которых имел крайне низкую квалификацию (женщины и дети).
Вывод: откуда возьмется "Мосинка" 0,5 МОА?
Дякую за дизлайки. Сподіваюсь їх поставили не тупі фанати вітчизняного "вундервафлебудівництва", а представники отих самих фірм-будівників вундервалів яким просто нема чого відповісти по суті. ))))
Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати