Ніж «Вишня»

Військові ножі завжди були особливо цікаві широкому загалу. Один з них – ніж розвідника зразку 1943 року, він же НР-43, він же «Вишня».

Ніж розвідника

Еволюція є не лише серед живих істот, але й серед зброї, тим більше військової. Так, ніж «Вишня» став, так би мовити, спадкоємцем ножа армійського НА-40, як можна здогадатись, зразка 1940 року. Здавалося б, за три роки ніж не міг стати застарілим, але під час активних бойових дій у Другій Світовій війні НА-40 показав себе не надто добре, хоча й протримався на озброєнні у арміях СРСР та країн Варшавської угоди до 1960-х років.

У конструкції НР-43 є кілька досить суттєвих відмінностей від свого попередника. Клинок нового та старого ножів дуже подібні один до одного, їх можна назвати ідентичними. Руків’я ж нового ножа, на відміну від НА-40, має симетричну форму, і виконане з чорної, зеленої чи білої пластмаси. Зрозуміло, що пластмаса ця здатна витримати удари та серйозні навантаження. Гарда «Вишні» пряма, на відміну від гнутої у попередника, металева, так само, як і яблуко ножа. Власне, яблуко (гайка)накручується на хвостовик клинка та фіксує руків’я на ньому. Важливою відмінністю можна вважати й те, що замість дерев’яних піхв, як у НА-40, цей ніж має звичайні шкіряні, котрі носять на поясному ремені.

Чому ж ніж має таку назву – «Вишня»? Відповідь досить цікава. Якщо подивитись на клинок, можна біля гарди побачити клеймо – літеру «Р», котра схожа на ягоду вишні. Цей малюнок і став тією ознакою, через котру ніж отримав досить незвичну назву. Вироблявся ж ніж НР-43 спочатку на Златоустівському інструментальному заводі , про що свідчить інше клеймо – «ЗиК 1943». Були й інші виробники, наприклад, Златоустівський інструментально-механічний завод.

Клеймо на ножі

Габарити ножа достатньо типові для армійських моделей, за виключенням ваги – «Вишня» без піхв важить 150 грамів, і це дуже небагато. Кинджал Еплгейта-Фейрбейрна, наприклад, важить 245 грамів. Довжина клинка «Вишні» 16 сантиметрів, а загальна 27 сантиметрів. Такі розміри роблять ніж досить багатофункціональним, хоча універсальним його назвати складно. А форма руків’я дозоляє колючим ударом пробити товстий зимній одяг .

Ніж

Наразі цей ніж, пізнішого року виготовлення, зрозуміло, використовують російські силові структури. Але той, часів Другої Світової, коштує дуже немало – від 700 євро, буває що «Вишня» 1943 року змінює хазяїна й за 1000 євро. Колекціонери радіють, коли вдається додати в своє зібрання гарний екземпляр, і їх можна зрозуміти. Зрештою, це не просто ніж, а частина історії.

P.S. Колись я мав можливість потримати цей ніж в руках. Часу пройшло багато, а інтернет-джерела досить суперечливі. Якщо хтось має зауваження та виправлення - пишіть, спробуємо знайти істину.