Димний порох: Склад, види пороху і спосіб перевірки

Gunpowder

Чорний порох (або димний порох) складається з трьох компонентів – селітри, сірки і вугілля. Пропорції – 75% калієвої селітри, 15% вугілля, 10% сірки. І варто зауважити, що протягом століть вони варіювалися у досить широких показниках.

Наприклад, у середньовічній Франції пропорції були 2/1/1. І рушниці більш-менш стріляли, своє призначення виконували. І лише з 1650 був встановлений хоч якийсь нормальний стандарт.

Види пороху

Умовно кажучи, сучасний порох поділяється на димний і бездимний. Димний порох – прямий нащадок тієї самої суміші, яку винайшли ще в древньому Китаї. Бездимний порох – логічне продовження ідеї димного пороху – при його горінні виділяється газ, а не сажа (себто дим), він потужніший, але й більш чутливий до зовнішніх чинників.

Є багато цікавих різновидів і димного, і бездимного пороху, які відрізняються, переважно, якістю та кількістю вугілля.

Якщо звичайні дрова згорають при високій температурі – приблизно 350-450 градусів, то ми отримаємо чорне вугілля. Легко розсипається, чорно-синювате на місці сколювання, горить без полум'я. І його буде досить мало. З нього вийде чорний порох.

Якщо стандартні дрова згорають при температурі 280-320 градусів, то отримаємо буре вугілля. Не так добре подрібнюється, червонувате на місці сколювання, при горінні дає полум'я і блакитний дим з червоними іскрами. Його вдвічі більше. Сировина для бурого пороху.

Якщо стандартні дрова згорають при 150-180 градусах, то отримаємо шоколадне вугілля. Майже не кришиться, жирне на дотик і його виходить ще більше. Важливо, щоб він остигав без доступу повітря.

Бурий і шоколадний порох використовуються найчастіше в артилерії, оскільки він значно потужніший.

Є ще особливий безсірковий порох, у якому, як можна здогадатися, сірки немає зовсім. І що характерно, для безсіркового пороху саме і застосовують шоколадне вугілля. Тому що воно і так тримається і не розсипається – крупинки можна розчавити, але не розкришити.

А ще є білий порох – він і є бездимний. Його зараз хіба що в ракетній справі використовують. Склад – 75% калійної селітри, 25%... цукру. Склад стабільний, горить добре, детонує як треба.

І жовтий порох – 55% селітри, 18% сірки і 27% безводного поташу або карбонату калію. Цей порох дорожчий за чорний, складніший у виготовлені, більш вимогливий до техніки безпеки, але вкрай перспективний завдяки стабільності і потужності.

Метод визначення виду пороху і його якості

Є досить наочний спосіб перевірки пороху, за яким можна визначити і його вид, і призначення, і можливі недоліки. Для цього знадобиться порох, маленька смужка паперу та секундомір.

Беремо папір і складаємо його навпіл – виходить такий «жолобок». Відміряємо на ньому п’ять сантиметрів, ставимо дві смужки. І засипаємо між ними 0,25 грам пороху. Підпалюємо кінець папірця, а коли вогонь дістанеться пороху – вмикаємо секундомір. Другий раз відзначаємо час, коли порох догорів. А потім звіряємо результати.

• 0,5 сек – димний порох
• 1,6 сек – димний порох або бездимний порох, який схильний до детонації
• 1,8-2,2 сек – якісний бездимний мисливський порох
• 2,3-2,4 сек – зіпсований бездимний мисливський порох
• 4 сек – пістолетний порох
• більше 7 сек – гвинтівковий порох

Автор: Apтем Kocтін