Солдати удачі: чи можна легалізувати українські «приватні армії»?

За кордоном приватні військові компанії мають на своєму озброєнні автоматичну вогнепальну зброю та різноманітну техніку, наприклад, гелікоптери. На фото - бійці ПВК Blackwater у Багдаді, 2004 рік

В Україні хочуть легалізувати приватні військові компанії (ПВК), які зможуть виконувати широкий спектр задач: від воєнізованої охорони об'єктів до повноцінної участі у збройних конфліктах.

Законопроект про узаконення ПВК в Україні найближчим часом планує внести до парламенту депутат Євген Дейдей. Як саме пропонують легалізувати приватні військові компанії та які наслідки це може мати - в аналізі BBC News Україна.

Що таке ПВК

Приватні військові компанії - фірми, які можуть у тому чи іншому вигляді брати участь у війнах чи інших конфліктах.

Охоронці з американської приватної військової компанії охороняють іракського дипломата, Багдад, 2005 рік

За визначенням однієї з перших профільних міжнародних угод («Документ Монтре»), це «приватні підприємницькі суб'єкти, які надають військові і/або охоронні послуги, незалежно від того, як вони самі себе характеризують».

З'явилися ПВК наприкінці 1960-х у Великій Британії, їхніми засновниками були колишні десантники. Вони тренували військових та виконували різні завдання, зокрема й бойові, у гарячих точках, де була задіяна британська армія.

Власне, ПВК і характеризуються тим, що працюють у них екс-військовослужбовці, які виконують завдання армії, однак за вищу плату.

У ряді країн їхня діяльність є цілком законною.

Скорочення збройних сил у західних країнах, яке почалося після Холодної війни, дало додатковий імпульс для розвитку ПВК.

Армії ставали меншими й для задач, які раніше виконували кадрові військові, вирішили залучати приватні фірми - такий собі військовий «аутсорсинг».

Діяльність ПВК часто пов'язана з тренуваннями місцевих сил безпеки у країнах, де тривають конфлікти

Тож приватні військові компанії можуть виконувати функції:

• воєнізована охорона людей і об'єктів, наприклад посольств чи нафтопроводів;
• охорона транспортних колон;
• охорона гуманітарних місій;
• участь у миротворчих місіях, наприклад, під егідою ООН;
• розмінування;
• розвідка та оцінка безпекової ситуації в регіоні;
• техобслуговування та застосування складних бойових комплексів і техніки, наприклад, новітньої артилерії чи дронів;
• боротьба з піратством - супровід і захист суден, переговори з піратами;
• евакуація людей з гарячих точок;
• тренування сил місцевої поліції чи військових, наприклад, снайперів;
• виконання функцій поліції там, де не діють правоохоронні органи;
• утримування під вартою та конвоювання затриманих чи в'язнів;
• тренування цивільних щодо дій в екстремальних умовах;
• повноцінна участь у бойових операціях - разом з кадровими частинами чи окремо.

Список не вичерпний - мова йде взагалі про всі види «силової» діяльності.

Послугами таких фірм користуються як урядові армії (наприклад, компанія DynCorp регулярно отримує контракти від уряду Сполучених Штатів), так і міжнародні організації, такі як ООН.

З Blackwater пов'язана трагічна історія - у 2007 році кілька її працівників, які супроводжували дипломатів США, влаштували стрілянину на одній з площ Багдада, внаслідок чого загинуло 17 іракців. Згодом чотирьох контрактників Blackwater засудили у США. Зараз ця компанія називається Academi

Водночас навколо ПВК сформувався демонізований образ «приватних армій», здатних виконувати будь-які завдання «за гроші транснаціональних корпорацій» та не підконтрольних офіційним структурам.

Його доповнила і «ЧВК Вагнера» - неофіційна ПВК, що, як вважається, була сформована за підтримки російської влади та брала участь у війнах на Донбасі та у Сирії. У Кремлі створення будь-яких ПВК заперечують.

Українці у ПВК

В Україні приватні військові компанії фактично діють вже давно - вони надають дозволені законом послуги, наприклад, проводять тренінги з тактичної медицини чи стрілецької підготовки з легальних видів зброї.

В іноземних ПВК цінують українських десантників, кажуть експерти

Але ширша діяльність таких фірм за Кримінальним кодексом вже заборонена і кваліфікується як найманство.

Водночас відомо, що українці працюють в іноземних приватних військових компаніях - якщо в їхніх контрактах прописано, що вони займаються, наприклад, охороною об'єктів, то найманством це не вважається.

«Колишні АТОшники беруть участь у конфліктах в Африці та інших регіонах, де вони охороняють заводи та поселення», - розповідає військовий оглядач Серж Марко.

«Туди потрапити вважається дуже непогано. Цінуються наші десантники, люди з реальним бойовим досвідом», - додає він.

Українців з бойовим досвідом можна зустріти у багатьох іноземних ПВК.

За його даними, зарплати там сягають від 2 до 5 тис. доларів на місяць - залежно від небезпеки в регіоні.

А Андрій Кебкало, керівник української ПВК Omega Consulting Group, в одному з інтерв'ю розповідав, що платити можуть дуже по-різному: від 70 до 1000 доларів на добу.

Й окремо йде страхування на випадок поранення чи смерті - це кілька сотень тисяч доларів.

Легалізувати в Україні

З 2014 року кількість людей з бойовим досвідом в Україні значно зросла, й це породило дискусії про легалізацію ПВК.

Одним з перших про це ще у 2015 році заговорив тодішній керівник «Правого Сектору» Дмитро Ярош: «Думаю, що це буде певний вихід. Люди, які не повернуться з війни у себе в голові, зможуть бути задіяні в дуже різноманітних площинах і у супроводі вантажів».

А у 2018 році плани узаконити ПВК в Україні озвучив депутат Євген Дейдей - екс-командир спецбатальйону МВС «Київ-1».

Євген Дейдей потрапив до парламенту за списками "Народного фронту", однак зараз співпрацює з фракцією Радикальної партії

Його законопроект ще не опубліковано, однак у коментарі BBC News Україна політик розповів про його концепцію.

Євген Дедей запевняє, що не планує узаконювати «приватні армії» для бізнесменів,

Більше того, він хоче прописати норму про «заборону використання ПВК на території України та всупереч державним інтересам».

Тобто мова йде про компанії, які працюватимуть для зовнішнього замовника, а в Україні зможуть проводити, наприклад, ті ж тренінги.

Працівники ПВК DynCorp, які тренували поліцію в Афганістані, 2006 рік

Загалом Євген Дейдей планує, щоб українські військові компанії займалися:

• воєнними послугами (розмінування та «медіація (Посередництво. - Ред.) у конфліктах на прохання урядів інших держав»);
• охоронними послугами (охорона держустанов, воєнних об'єктів, вищих посадових осіб; супровід колон; беззбройний супровід торговельних і цивільних суден; продаж антитерористичної техніки);
• консультаційними послугами (навчання особового складу сил служби безпеки; оцінка безпеки об'єкта; військовий переклад, воєнний консалтинг).

На питання BBC News Україна про те, як будуть озброєні вітчизняні військові компанії, депутат відповідає: «Це досить складне питання, над яким ми до цього часу дискутуємо з експертами. Проте, безумовно, вогнепальна зброя і спецзасоби - обов'язкові атрибути діяльності ПВК».

Вимоги до контрактників військових компаній хочуть встановити такі: вони мають володіти державною мовою, мати відповідну фізичну і професійну підготовку, а також пройти психологічний відбір.

Прихильники ідеї легалізації ПВК в Україні вважають, що це допоможе багатьом бійцям, які пройшли бої на Донбасі

Таким чином, про несудимість наразі не йдеться, однак Євген Дейдей не виключає, що ці вимоги можуть змінитися, якщо закон справді ухвалять.

Ще одна норма, яку планує прописати депутат - щоб 49% акцій кожної такої фірми належали державі. На його думку, це буде додатковим елементом контролю за формуваннями.

Євген Дейдей додає, що розробляти законопроект йому допомагають експерти з Європи та США, а також планують залучити представників Academi - американської ПВК, відомої раніше під назвою Blackwater.

Чи треба?

Попри норму про заборону використання ПВК в Україні, більшість опитаних BBC News Україна експертів не вважають ідею їхньої легалізації вдалою.

Андрій Тетерук, екс-комбат батальйону "Миротворець" не виключає, що Рада може розглянути питання легалізації ПВК

«За нинішньої системи управління державою приватні військові компанії будуть використовуватися, у першу чергу, для вирішення політичних чи майнових суперечок», - каже військовий експерт Олег Жданов.

«Завтра прийдуть до вас хлопці з автоматами й офіційно почнуть викручувати руки. А з нашою правовою системою ви потім нічого не доведете», - додає він.

«У нас і так є ПВК. Просто вони неофіційні, а стануть офіційними. Вони ж зараз не використовуються для навчання ЗСУ чи добровольців - вони використовуються для приватних цілей», - каже Серж Марко.

А згаданий керівник Omega Consulting Group Андрій Кебкало каже, що всі силовики - від Міноборони до СБУ - категорично проти ідеї легалізації ПВК й не хочуть розглядати будь-які можливості конструктивної співпраці.

Керівник Omega Consulting Group Андрій Кебкало

«Зараз ми працюємо за кордоном, всі замовники - іноземні. А в Україні всі бояться, думають, що це нелегально і всіх посадять», - каже він.

Андрій Кебкало загалом скептично ставиться до можливості легалізації: «Політична ситуація така складна, що сьогодні ви працюєте в рамках закону, а завтра всіх пересадили. Сьогодні ви друг, а завтра - ворог».

Утім, депутат Андрій Тетерук не виключає, що Рада питання узаконення ПВК все ж розгляне: «Якщо це станеться, то діяльність цих компаній буде регламентована виключно за межами держави України. Жодної діяльності озброєних ПВК в Україні бути не може».

Коли законопроект Євгена Дейдея буде внесено до парламенту наразі невідомо - робота над ним ще триває.

Утім політик впевнений, що вирішення питання з українськими приватними компаніями дозволить працевлаштувати багатьох ветеранів АТО - на його думку, до таких формувань можуть приєднатися більше 10 тис. людей, які пройшли Донбас.

«ПВК надасть змогу реалізувати свої професійні навички та вміння багатьом бійцям у законний спосіб. До того ж, міжнародна практика свідчить, що в багатьох країнах ПВК успішно функціонують та працевлаштовують людей, наповнюють бюджет», - констатує Євген Дейдей.

Автор: В'ячеслав Шрамович