На Волині засудили власника зброї, з якої вбили неповнолітнього
ІЖ-17
Власником рушниці, з якої студент випадково застрелив свого товариша, є батько стрільця. Зокрема, він отримав два роки позбавлення волі за недбале зберігання зброї. Про це йдеться у вироку Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 2 квітня.
Мешканець села Охнівка Володимир-Волинського району 2002 року народження, студент одного з навчальних закладів району, під час необережного поводження із мисливською рушницею «ІЖ-17», яка, як з'ясували правоохоронці, не була зареєстрованою, випадково здійснив постріл у голову охнівчанину, учневі місцевої школи 2001 року народження. Хлопець помер на місці.
Як вдалося встановити суду, власником незареєстрованої мисливської гладкоствольної рушниці марки «ІЖ-17» та 4 мисливських патронів 16-го калібру є батько хлопця, який застрелив свого однолітка. Зберігалася зброя поза межами металевого сейфу, а саме в приміщенні літньої кухні, розташованої на території домоволодіння по вулиці Луговій, 12 в селі Охнівка Володимир-Волинського району.
Зокрема, 14 січня 2018 року неповнолітній син власника зброї безперешкодно взяв зазначену мисливську рушницю, яка була заряджена одним патроном, та під час поводження з нею в момент виходу на вулицю з приміщення зазначеної літньої кухні, при невстановлених на даний час достовірно обставинах, котрі досліджуються в межах іншого кримінального провадження, здійснив постріл в напрямку неповнолітнього хлопця, в результаті чого останній, згідно висновку судово-медичної експертизи, отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючого вогнепального дробового поранення обличчя, з пошкодженням кісток лицевого черепа, м’яких тканин шиї, кісток основи лівої половини потиличної кістки з забоєм головного мозку, що спричинили його смерть.
Згідно висновку судової балістичної експертизи, надана для дослідження рушниця є вогнепальною зброєю. Власник рушниці повністю визнав свою вину у недбалому зберіганні зброї та щиро розкаювався у вчиненому.
Суд визнав його винним та призначив покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.
Непонятно, владельца осудили, а убийцу нет?
Если ружье незарегистрированное, то какой смысл было отцу признаваться, что он владелец?
Спас сына, оболтуса.
(А если копнуть глубже, то не научил ребенка, как нужно обращаться с оружием, сам виноват)
Стаття 22. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність
1. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. 2. Особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство (статті 115-117), посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави (статті 112, 348, 379, 400, 443), умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121, частина третя статей 345, 346, 350, 377, 398), умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (стаття 122, частина друга статей 345, 346, 350, 377, 398), диверсію (стаття 113), бандитизм (стаття 257), терористичний акт (стаття 258), захоплення заручників (статті 147 і 349), зґвалтування (стаття 152), насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (стаття 153), крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частини друга та третя статті 399), пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 277), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 278), незаконне заволодіння транспортним засобом (частини друга, третя статті 289), хуліганство (стаття 296).
Не втановили, що було навмисне вбивство. Людина мабуть зізналась, бо була в шоці, та злякалась за свого сина.
Так и я о чем. По УК сынулю можно было сажать, просто отец взял вину на себя из моральных побуждений. Кто знает, что будет с таким раздолбаем на зоне.
Не думайте что я осуждаю отца. Отец сделал сильный поступок, признал ответственность. Ведь у него были все возможности научить сына правильно обращатся с оружием.
Умел ли он сам это делать? Осознавал ли он всю возможную опастность этого инструмента обихода? Это уже другой вопрос.
Все то оно верно, но читайте, там же написано, что есть еще одно "кримінальне провадження" как я думаю против убийцы, которого отец своим признанием никак не вытащил из тюрьмы, а сам получил срок и сын получит минимум "убийство по неосторожности", а там как следователь развернет.
Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати