«Їх послали на забій!» Розповідь батька розстріляного у Княжичах поліцейського

Олександр Орлов із дружиною Ніною часто нагадують владі, що справу не закінчено

Справа про розстріл у Княжичах найближчим часом може бути передана до суду. Півтора роки тому, 4 грудня, у Княжичах в результаті перестрілки між правоохоронцями загинули співробітники Броварського управління охорони, а також оперативники поліції Києва.

Офіційна версія така - поліція ловила банду грабіжників будинків. Влаштувала засідку. Однак у справу раптово втрутилися представники ДСО - у будинку спрацювала сигналізація і туди приїхала охорона з області. Охорона відшукала в сусідньому будинку засідку, сплутала їх із грабіжниками і посадила у свою машину. Однак з незрозумілих причин КОРД висунувся на підмогу і перестріляв усіх. Відбулася трагічна випадковість.

Олександр Орлов - батько загиблого співробітника ДСО Сергія Орлова. Він категорично не згоден із передачею справи до суду. Він проводить власне розслідування загибелі сина. Він сам колишній співробітник МВС, довгий час працював дільничним. Йому самому часом доводилося розкривати злочини, тому в трагічні випадковості він не вірить. У нього своя версія трагедії у Княжичах. За його версією, правоохоронці збиралися не ловити банду квартирних злодіїв (серед яких були бійці батальйонів поліції), а навпаки - влаштувати пограбування приватного будинку, викравши звідти 3 млн доларів. В операції брали участь вищі чини одного з районів столиці, а загиблі хлопці виявилися жертвами цієї змови. Так це чи ні - має довести слідство та суд. Сьогодні Олександр Орлов розповідає OBOZREVATEL свою версію.

- Олександре Опанасовичу, чому ви проти передачі справи до суду, що вас не влаштовує?

- Вони хочуть відправити до суду матеріали лише на п'ятьох людей. Тоді як я вважаю, що у справі не менше сорока винних, кожен з них виконував свою роль у Княжичах. І в цьому списку є як керівництво поліції Шевченківського району Києва, так і керівництво київського главку. І якщо вони зараз це зроблять, то вже повернути назад, відновити цю справу буде неможливо, вона просто заглухне.

- Яка ваша версія трагедії?

- Насправді трагедія почалася не у грудні 2016 року, а набагато раніше, у вересні, коли банда пограбувала валютних міняйл на пр. Перемоги. До банди входили представники батальйону «Миротворець». Їхньою здобиччю стали 2,4 млн грн і 20 тис. доларів. Грабіжників вирахували в Шевченківському відділенні поліції. Однак їх тоді не затримали. Бандити домовилися відкупитися від силовиків. А керівництво Шевченківського райвідділу на це погодилося. І ось тоді у них дозрів план - пограбувати будинок старого валютного міняйла у Княжичах за адресою вул. Корнійчука, 22. Для цього була влаштована там засідка, яку використовували втемну. Всі вважали, що йде полювання на банду квартирних злодіїв, яка грабувала будинки під Києвом.

- Чому виникла плутанина з номерами будинків, які збиралися грабувати? Спочатку була названа адреса - вул. Тиха, 30.

- Більш того. Коли 3 грудня учасників операції з затримання злодіїв збирають у Шевченківському райвідділі, то там кажуть, що грабуватимуть будинок за адресою Корнійчука, 29. То який будинок збиралися грабувати бандити? Коли ми почали з'ясовувати, то виявилося, що засідка сиділа не тільки в недобудованому будинку, але і в будинках №29 та 30. До будинку 29 екс-керівник карного розшуку Київської поліції Курята і глава Шевченківської поліції Приступа приїздили незадовго до подій. Там живе мама одного зі співробітників Шевченківського райвідділу. Вони попросили її запросити в гості господаря будинку №30 Олександра Голіцина. Той був у шоці. Приступа ще показав йому його сімейне фото, зроблене років п'ять тому, де Голіцин разом з дітьми і дружиною. Звідки у нього взялося фото? Воно могло бути тільки у Голіцина або у бандитів.

- І що далі?

- У поясненні співробітників поліції і охорони ДСО сказано, що від будинку №22, де спрацювала сигналізація в ту ніч, вело п'ять слідів. Тобто було п'ять злочинців. А ось до лісу добіг тільки один. Де були четверо? Ймовірно, вони зайшли до будинку №29. Тобто вони сиділи там!

- Відразу після трагедії господиня будинку №22 Данішевська стверджувала, що її будинок ніхто не грабував. Потім з'ясувалося, що пограбували?

- З нею теж треба розбиратися, і вона також повинна бути на суді. Тому що під час розстрілу на другому поверсі будинку хтось явно був, на одному з відео видно, що хтось там світить ліхтариком і ходить. Це явно грабіжник.

- Що ви дізналися про останні хвилини життя вашого сина?

- Він був співробітником ДСО і прибув на місце після того, як у будинку №22 спрацювала сигналізація. Смерті хлопців можна було легко запобігти. Коли вони прибули, за всім цим спостерігали розвідники з недобудованого будинку, також загиблі Рудько і Маниця. Рудько подзвонив Меліхову (він керував розвідниками в операції у Княжичах), і каже - я не розумію що це за бандити, вони стоять там курять, розмовляють. Бандити так привільно не поводяться. Може це співробітники ДСО?

На що Меліхов йому відповів: яке ДСО, ми з ними зв'язувалися, тут не повинно бути ДСО. Коли Сергій і Женя взяли цих розвідників, сплутавши їх із грабіжниками, і посадили у свою машину, то Сергій увімкнув диктофон. Сергій відрекомендувався Рудьку: я співробітник поліції охорони, що ви тут робите? Рудько відповів: то не ваше діло, що хочемо, те й робимо. Ви завтра тут працювати не будете, ви не знаєте, кого затримали, завтра будете на колінах повзати. Сергій відповідає - ні, ми не будемо повзати, а вас зараз доправимо до райвідділу, і ви там вже будете повзати. Він посвітив ліхтариком на Рудька. В цей час чутно, що під'їхав бус. Сергій каже, ось за вами вже приїхали. Рудько відповідає: це не за нами, а за вами. І в цей час лунають постріли і їх усіх вбивають.

Мариновський (слідчий Шевченківського райвідділу) також спостерігав за всім цим, він бачив, що під'їхали співробітники ДСО, чому не відкликав розвідників, не сказав: відходьте, сюди ДСОшники приїхали? Вони бачили, що ДСОшники взяли розвідників, і ні Меліхов, ні Іващенко (теж керував розвідниками у Княжичах), ні Мариновський не сказали - наших хлопців взяли, давайте виходити, досить прикривати спецоперацію, йдемо розбиратися і з'ясовувати хто такі. Ніхто з них цього не зробив! Їх просто послали на забій, тому бо вони їм були непотрібні.

- Після розстрілу і роботи криміналістів поліції в окрузі навіть журналісти знаходили гільзи. Як ви оцінюєте це?

- Розумієте, все керівництво райвідділу поліції, столичної поліції туди злетілося. Але вони обгородили стрічкою тільки місце трагедії. Вони навіть до лісу не дійшли. Таке враження, що місце оглядали якісь колгоспники, вибачте, а не професійні поліцейські. КОРД виїхав на завдання, взяв із собою табельну зброю, патрони, і ще в кишені набрали невраховані кулі. Потім вони ці гільзи підбирали. Там була і неврахована зброя, дпрставлена з АТО.

Я впевнений, що у Княжичах загинули не п'ятеро людей, а більше. Сам Бурляй вже говорив, що коли їх викликали до Києва 6 грудня, то один зі співробітників помер від серцевого нападу. Їх в АТО таких слабких беруть, чи що?

- Які ще нестиковки ви виявили?

- Досі не знаємо, хто саме стріляв у мого сина. Вони все списують на загиблого Валецького. Я не вірю в це, що одна людина це зробив. Там стріляли з двох сторін. У Сергія кулі зрізали навіть пальці на руці, він руку якраз на кермі тримав і сидів упівоберта. Я не знаю, хто випустив у нього 11 куль.

Викликає подив і те, як проводили судмедекспертизу. Навіть медексперт в шоці, говорила, що їй тіла хлопців привезли вже роздягненими і помитими. Задля чого, якщо вона повинна провести експертизу. Я спочатку лаявся зі слідчим, а потім зрозумів, що там з самого початку намагалися приховати всі сліди. Зброю навіть не відразу віддали в Генпрокуратуру, вона знаходилася в МВС, чому?

- Комусь зараз обрана міра запобіжного заходу?

- Ні. Куряті обирали домашній арешт, але потім скасували. Повернули на роботу і навіть вирішили повернути всю зарплату. Мариновському скасували домашній арешт, Куряте теж. Тільки у Іващенка і Меліхова домашній арешт. Справа банди перебувають у суді, це справа щодо пограбування будинку Данішевської. Але руху там поки немає. Бурляй вийшов на пенсію, Кличкова звільнили тільки в минулому році.

Я був на прийомі в ГПУ у першого заступника генпрокурора, він пообіцяв, що всі винні будуть покарані. Я просив поміняти слідчого. Раніше справу вів Зінченко, потім його передали іншому слідчому і тепер він мені пише одне, а робить інше.

Автор: Марина Петік