Верховна Рада України ухвалила закон про національну безпеку

Верховна Рада України

Верховна Рада України ухвалила у другому читанні і в цілому президентський проект закону (№8068) про національну безпеку. За відповідне рішення проголосували 248 народних депутатів.

Документом пропонується визначити механізми управління у сфері національної безпеки і оборони, унормувати структуру і склад сектору безпеки і оборони, систему управління, координації і взаємодії його органів, ввести комплексний підхід до планування у сфері національної безпеки і оборони для забезпечення сталого та ефективного цивільного демократичного контролю над органами і формуваннями сектору безпеки і оборони.

Структура законопроекту

Проект закону містить п'ять розділів. У 1-му розділі наведено визначення термінів, які використовуються в проекті Закону.

Розділ ІІ закріплює правові засади та принципи державної політики у сфері національної безпеки і оборони, фундаментальні національні інтереси України, серед яких забезпечення державного суверенітету і територіальної цілісності, інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір, набуття членства в Європейському Союзі та в Організації Північно-Атлантичного договору.

Розділ ІІІ визначає засади та механізми цивільного демократичного контролю, повноваження у здійсненні такого контролю законодавчої, виконавчої й судової влади, органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства.

Розділ IV визначає склад сектору безпеки і оборони та правовий статус основних органів, що входять до його складу, а також управління та координацію у сфері національної безпеки.

Розділ V регулює планування у сфері національної безпеки і оборони, визначає основні документи довгострокового планування, зокрема Стратегію національної безпеки України, Стратегію воєнної безпеки України, Стратегію громадської безпеки та цивільного захисту України, Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу України, Стратегію кібербезпеки України, Національну розвідувальну програму, також порядок їх формування та реалізації у документах середньострокового та короткострокового планування.

Проект також передбачає скасування трьох законів, об’єднуючи їх. Це закони «Про основи національної безпеки України», «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» та «Про організацію оборонного планування».

Законопроект прийнято з урахуванням пропозицій Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, який пропонує доповнити законопроект:

• переліком національних інтересів України та загроз національній безпеці України, джерел і факторів, що впливають на їх виникнення, в тому числі в гуманітарній, інформаційній, енергетичній, фінансово-економічній сферах, а також у сфері протидії корупції та запобігання її поширенню в органах державної влади;

• визначеннями таких термінів як: об’єкти національної безпеки, суб’єкти забезпечення національної безпеки, системи забезпечення національної безпеки;

• положеннями щодо обмеження сфери громадського контролю виключно нормами Закону України «Про державну таємницю»;

• привести положення проекту Закону у відповідність до Конституції України та узгодити їх з положеннями інших Законів України з метою уникнення дублювання правових норм та виникнення колізій між ними.

Згідно із документом, видатки на оборонний сектор мають бути не менше 5% від запланованого обсягу ВВП, при чому не менше 3% - на фінансування сил оборони. Передбачається, що сектор безпеки і оборони - система органів державної влади, яка в тому числі включає держоргани спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Законопроект запроваджує цивільний контроль сектору безпеки і оборони. Цивільні високопосадовці (президент, парламент, уряд та інші), а також громадськість мають право контролювати сферу оборони. Зокрема, на що спрямовуються гроші. Виняток - тільки проекти з грифом "державна таємниця".

Передбачається створення парламентського комітету, який контролюватиме діяльність держорганів спецпризначення з правоохоронними функціями, правоохоронними органами та правоохоронними органами спецпризначення.

Підпорядкування сил безпеки та оборони

Документ описує, яким чином будуть підпорядковуватися різні ланки сил безпеки та оборони.

Президент - верховний головнокомандувач. Він оголошує війну та вводить воєнний чи надзвичайний стан, приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, видає накази, директиви з питань оборони, очолює Раду національної безпеки та оборони, призначає та звільняє секретаря РНБО та його заступників, призначає/звільняє вище командування ЗСУ (за рекомендаціями головнокомандувача) тощо.

У редакції до першого читання значилося, що РНБО може запропонувати президентові утворити Ставку верховного головнокомандувача. Потім Ставку замінили на "вищий колегіальний стратегічний орган воєнного керівництва обороною держави".

Структура оборонного сектору

Міністерство оборони - орган виконавчої влади та військового управління. У підпорядкуванні цього міністерства - ЗСУ та Державна спеціальна служба транспорту. Міністра оборони президент призначає з числа цивільних. Голова Міноборони підпорядковується президентові як верховному головнокомандувачу і підзвітний Верховній Раді. За своєю посадою він входить до складу РНБО.

На чолі Збройних сил - головнокомандувач ЗСУ. Він призначається на посаду за поданням міністра оборони та звільняється президентом (підпорядковується їм обом).

У ЗСУ є Генштаб, який в особливий період керує збройними силами та іншими складовими оборони. На чолі вже інша людина - начальник Генштабу ЗСУ. Він підпорядковується головнокомандувачу ЗСУ.

Паралельно із Генштабом ЗСУ працює Оперативний штаб, який очолює командувач об’єднаних сил (він також підпорядковується головнокомандувачу ЗСУ).

Розвиток системи управління

Національна гвардія - це військове формування із правоохоронними функціями. У мирний час нацгвардійці виконують роль правоохоронців, проте тренують здібності для роботи у складі сил оборони. Із введенням воєнного стану Нацгвардію переводять до складу сил оборони.

За редакцією до другого читання СБУ не тільки підпорядковується президентові, а й підконтрольна Верховній Раді. Із закону "Про службу безпеки України" не вилучено норми про повноваження СБУ боротися з корупцією.

Планування

Якщо раніше перелічувалися розвідувальні органи України, то у фінальній версії дається тільки загальне визначення: "органи або їх підрозділи, уповноважені здійснювати розвідувальну діяльність з метою захисту національних інтересів України від зовнішніх загроз".

У прикінцевих положеннях у закон “Про забезпечення комерційного обліку природного газу" пропонували внести зміни щодо функціонування єдиної бази абонентів споживачів газу. Під час розгляду законопроекту відповідну поправку відхилили, вдруге її не підтверджували.