Право на захист: чому українцям потрібно дати дозвіл на короткоствольну зброю

Право на захист: чому українцям потрібно дати дозвіл на короткоствольну зброю

Деякі власники нарізних чи гладкоствольних рушниць або гвинтівок кажуть, що ніяких складностей із покупкою та реєстрацією зброї в Україні немає. І вони мають рацію. Питання в тому, що у наших законах прописані лише норми видачі дозволу на зброю, але аж ніяк не врегульовано її використання.

Придбати, наприклад, помпову рушницю, не порушуючи при цьому закону, цілком можливо після кількох тижнів боротьби із бюрократами та за наявності чималої суми, адже зброя – річ недешева.

Складність ситуації полягає в тому, що кількість випадків, коли рушницю потрібно використати для самозахисту вдома набагато менша, ніж під час вуличних конфліктів. Скажімо, від нападу кількох добряче шукачів пригод напідпитку ніхто не застрахований, а із «Сайгою» гуляти не підеш.

Інша справа – пістолет, лише вірогідна наявність якого може змусити гопарів чи дрібних грабіжників добряче задуматися перед нападом. При цьому наші можновладці вперто кажуть, що зброя українцям не потрібна. Звісно, тим самим копам аж ніяк не може подобатись ідея тотальної наявності вогнепальної зброї серед населення, адже тоді їм доведеться працювати так багато, що навіть уявити складно. Принаймні, перші кілька років, доки не зміниться ставлення людей до зброї, а також культура її використання.

Але ж, кажучи нісенітниці про відсутність необхідності вільного володіння короткоствольною зброєю, правоохоронці та політики кривлять душею, бо, насправді, купити пістолет нелегально – не важко. І чимало українців, усвідомлюючи, що зараз потрібно приділяти значну увагу своїй безпеці, роблять ставку на незаконне володіння пістолетами, хоча б травматичними. Звісно, вони зазвичай не проходять жодних курсів самооборони, не здають психологічні тести та можуть нести небезпеку не тільки пересічним громадянам, але й собі.

При цьому захиститися від таких людей взагалі дуже складно. От яка гарантія, що умовний Василь не дістане пістолета та не почне стрілянину під час звичайної дискусії на підвищених тонах? Від власника зареєстрованої зброї таких вчинків доводиться із набагато меншим шансом.

Радник Арсена Авакова Володимир Мартиненко нещодавно розповів, що навіть школярі можуть пробігти 15 метрів (нібито верхня межа ефективної дальності багатьох короткостволів) за 5 секунд. Натомість, за ствердженням чиновника, для приведення пістолета до бойового ладу потрібно щонайменше сім секунд. Можливо, в уяві людини, яка начебто повинна розбиратися у цих питаннях так і є.

Але ж дістати зброю з кобури, дослати патрон до патронника та переключити запобіжник у хоч скільки-небудь тренованої людини у реальності займає щонайбільше секунди чотири. І це ще й за умов відштовхування супротивника від себе та спроби збільшити дистанцію із ним (конфлікти ж рідко починаються на відстані 15 метрів, правда?). Тож схожі вислови, якими нас годують вже багато років, – звичайна маніпуляція.

Певною страховкою життя для будь-якого власника зброї є не наявність пістолета на поясі, а саме вміння ним користуватися. І лише за умов адекватної нормативної бази Україна може стати куди більш безпечною для людей, як це сталося у Швейцарії, Штатах та інших країнах, де творці законів проявили сміливість та дали мешканцям можливість захистити самих себе.

А у нас – лише кажуть про якусь надійність з боку поліції, хоча копи зазвичай або приїжджають запізно, або просто дивляться за побиттям постраждалих. Тож кардинально змінити ситуацію може лише ухвалення відповідних законів, а також проведення адекватної політики озброєння людей із обов'язковим складанням нормативів.

Автор: Олексій Чибісов