Боєприпасний голод ЗСУ: чим бійцям доводиться стріляти в режимі економії?

Боєприпасний голод ЗСУ

Дефіцит деяких видів боєприпасів створює проблеми для Збройних сил України вже не перший рік. Щось витратили в боях, щось злетіло в повітря разом зі складами.

Чим українським бійцям доводиться стріляти в режимі економії? Як будуть вирішувати проблему в ЗСУ? І яка роль в цьому процесі відведена натовським калібрам?

Из какого оружия украинские военные бьют по боевикам? | «Донбасc.Реалии»

АГС-17 «Полум’я» – автоматичний гранатомет калібром 30 міліметрів. Ще радянська розробка, яку активно використовують у війні на Донбасі по обидва боки лінії розмежування.

Мінськими угодами гранатомет не заборонений і дуже небезпечний для бійців, які перебувають поза укриттям.

«Якщо радіус 20 метрів – поранення буде. Від АГС страшні поранення, там маленькі осколки, вони по крові циркулюють... Так що цим трохи небезпечний АГС. А в радіусі семи метрів він знищує», – розповідає військовослужбовець ЗСУ Сергій.

Сергій, військовослужбовець ЗСУ

На позиціях українських військових поблизу Горлівки ця зброя постійно заряджена і направлена в бік противника. Дальність ураження – більш ніж півтора кілометра. Хоча від оголошення чергового перемир’я з нього фактично не стріляли, додає він.

«Є «улітка» в ньому – там є 29 гранат. Бувало, що половину відпрацьовував, бувало, що одну або більше, по-різному», – каже військовослужбовець ЗСУ Михайло.

АГС-17 «Полум’я»

Про брак боєприпасів для цього типу озброєння бійці на передовій розповідали журналістам ще минулого року. Зараз гранати купують за кордоном.

Обсяги та ціна закупівель – під грифом «секретно». В кінці минулого року випуск боєприпасів для АГС-17 налагодили і в Україні. Але українські підприємства, поряд зі старими зразками, випускають гранати вже калібром 40 міліметрів. Наприклад, для сучасного автоматичного гранатомета УАГ-40. Аналоги використовують в деяких країнах НАТО.

Гранатомет УАГ-40

УАГ-40 прийняли на озброєння ЗСУ минулого року. Військові стверджують: новинку вже використовують в армії. Але на передовій журналісти його поки не бачили.

«Придбання нашою державою для Збройних сил України зразків озброєння, які застосовують калібр, будемо так казати, який використовується у державах НАТО, залежить від фінансового ресурсу. Казати що це буде завтра – категорично неправильно», – зауважує заступник начальника Центрального ракетно-артилерійського управління ЗСУ Андрій Марусяк.

Андрій Марусяк

Міномет «Камертон»

60-міліметровий міномет «Камертон» – теж відносно нове озброєння. Його вже використовують спецпідрозділи на Донбасі, передовсім для боїв малих груп.

«2015 року почали закупки в Польщі саме 60-міліметрових мінометів. У Хорватії, у Польщі купували, яких у радянській армії просто не існувало. Це був вже досвід війни», – каже військовий експерт Михайло Жирохов.

Михайло Жирохов

Деякі військові експерти вважають: бюджетні гроші на озброєння з року в рік витрачають неефективно. Наприклад, минулого року на озброєння для ЗСУ виділили 300 мільйонів доларів.

«З того бюджету, який ми виділяємо зараз на армію, з ефективності взаємодії між виробником і покупцем, наша ефективність становить приблизно 30%. У кожного є свої інтереси. Кожен намагається якимось чином, скажу по-простому, сунути свій хобот в ті гроші, які повинні бути використані бюджетом», – каже президент Асоціації виробників озброєння і військової техніки Вадим Кодачігов.

Вадим Кодачігов

Гармата «Гіацинт Б»

152-міліметрова гармата «Гіацинт Б» – таку артилерію радянських часів, що б’є на 30 кілометрів, українська армія використовувала під час активних боїв на Донбасі. Зараз гармати відведені від лінії фронту. Але з огляду на кількість використаних снарядів і вибухи на військових складах, боєприпаси калібром 152 міліметри – в дефіциті. Відмовлятися від них не планують.

152-міліметрова гармата «Гіацинт Б»

«Ці снаряди будуть дуже недешеві. Один такий снаряд 152 міліметри коштуватиме бюджету приблизно тисячу доларів. Але ми ж закуповуємо зараз у Польщі, Болгарії за не меншу суму», – зазначив Жирохов.

У компанії «Артем» кажуть, що на цьому виробництві боєприпасів при 100% завантаженості за рік можна виготовити до 14 тисяч снарядів.

Калібр 152 міліметри – саме для «Гіацинтів». Снаряд вже взяли на озброєння. Виробництво з помпою відкрили 9 серпня. Але держоборонзамовлення на ці боєприпаси ще немає – їх виготовляють поки тільки для випробувань. Новий снаряд більш руйнівний і точніший за радянські аналоги. Міг би бити й далі, але поки в цьому замовник не зацікавлений.

«Вимагає повної технічної відповідності боєприпасу, який виготовлявся в Радянському Союзі. Чому це потрібно військовим? Тому що у них є таблиці стрільби. І персонал, який перебуває в бойових діях, не повинен вводити корекції на новий боєприпас, порівняно зі старим», – пояснює виконувач обов’язків президента холдингової компанії «Артем» Антон Карпенко.

Антон Карпенко

Артустановка «Богдана»

Перші фотографії української самохідної артустановки «Богдана» з’явилися 10 серпня. Її калібр вже натовський – 155 міліметрів. Кажуть про шість пострілів на хвилину. Це вже самостійна українська розробка – і шасі, і стовбур.

Боєприпаси для неї так само буде випускати компанія «Артем». Обладнання вже закупили в Південній Кореї, але воно ще за кордоном. Змонтувати його планують через рік. Снаряд ще будуть тестувати.

«Дорожча сама технологія виробництва, але дешевше може обійтися кожен постріл, за серійного виробництва. Ось так можна оцінити довготривалі перспективи цін», – зазначає Антон Карпенко.

Карабін М4 – WAC-47

Близько року тому «Укроборонпром» представив спільну українсько-американську розробку – карабін М4 – WAC-47 зі змінними модулями. Завдяки їм зброя здатна стріляти як радянськими патронами (калібром 7,62), так і натовськими (калібром 5,56). Але міняти автомат Калашникова на новинку в ЗСУ не поспішають. Карабін продовжують випробовувати.

«В Україні реально можна зробити все. Ми можемо зробити натовський калібр, почати виробництво радянського калібру. Ми можемо модернізувати всі гармати. Питання в тому, в які гроші нам це обійдеться. Яку кількість грошей з цього буде вкрадено, а яка – дійсно буде направлена на переозброєння армії», – наголошує Вадим Кодачігов.

Хто вже точно звик до натовських калібрів – так це снайпер. Але принаймні частково патрони калібрів .308 і .338 на передову все ще возять волонтери. Власного виробництва боєприпасів для стрілецької зброї в України досі немає.

Автори: Роман Пагулич, Роман Ребрій