Arcflash Labs EMG-01A — первая в мире коммерческая электромагнитная винтовка
Electro Magnetic Gun EMG-01A
Основавшие всего год назад Arcflash Labs (электродуговую лабораторию) Дэвид Вирт и Джейсон Мюррей уже смогли поразить мир, выпустив первую в мире коммерческую электромагнитную винтовку EMG-01A.
Это оружие стоит 950 долларов США и способно выпускать до 8 снарядов в секунду со скоростью 45 м/с. Так что первые ее владельцы могут стать частью истории.
Небольшая стартап-компания, Arcflash Labs, основанная двумя молодыми инженерами-исследователями, объявила о выпуске первой в мире коммерческой электромагнитной винтовки, получившей название EMG-01A (Electro Magnetic Gun, модель 1, версия «Альфа»).
Это оружие, напечатанное на 3D-принтере, скомпоновано по схеме «буллпап» и использует для разгона снаряда принцип электромагнитного ускорителя масс, так называемой пушки Гаусса.
Electro Magnetic Gun EMG-01A
Ствол винтовки EMG-01A помещен внутри 8 индуктивных катушек (соленоидов), срабатывающих последовательно по мере прохождения снаряда.
То есть здесь реализован принцип так называемого бегущего магнитного поля, используемый в линейных электродвигателях. Каждый соленоид снабжен инфракрасным портом, переключающим ток к соседней катушке в течение наносекунд.
Для питания соленоидов используется литиево-полимерная аккумуляторная батарея 6S LiPo емкостью 1500 мАч, обеспечивающая производство 10 выстрелов без подзарядки. Этот тип батарей используется моделистами и доступен в свободной продаже.
О том, что оружие заряжено, сигнализирует светодиодный индикатор. Для выбора режима стрельбы и настройки оружия предусмотрен специальный дисплей.
Концепция оружия Вирта-Мюррея, таким образом, принципиально отличается от конструкции рельсотрона — электромагнитного ускорителя масс, разгоняющего токопроводящий снаряд вдоль металлических направляющих под действием силы Ампера и активно использующегося сегодня рядом корпораций для разработки перспективных электромагнитных орудий.
Несмотря на теоретические преимущества (большая скорость снаряда, отсутствие необходимости хранения запаса зарядов), успехи в создании практических рельсотронов пока очень скромны — масса снаряда относительно невелика, а сами установки еще очень громоздки, энергоемки и пока могут монтироваться только на крупных кораблях.
А вот создателям EMG-01A удалось получить образец по габаритам и массе, идентичный обычной штурмовой винтовке, хотя по мощности он значительно ей уступает. Но винтовка Arcflash Labs пока не претендует на роль боевого или спортивно-охотничьего оружия и скорее является демонстратором технологии, призванным, прежде всего, показать работоспособность выбранной концепции.
Electro Magnetic Gun EMG-01A
Тем не менее, она уже доросла до роли коммерческого продукта — оружия для плинкинга - и вполне способна бороться с такими целями, как пивные банки, стеклянные бутылки или даже тонкий стальной лист толщиной 1 мм.
В EMG-01A уже используются некоторые элементы, привычные для стрелков, такие как отъемный магазин (представляет собой что-то вроде гибрида магазина от пистолета Glockи батареи питания), переводчик режимов огня или стандартизованная монтажная планка для установки прицелов.
EMG-01A стреляет только специальными боеприпасами — цилиндриками диаметром 6,35 мм и длиной 19 мм, весящими 4,6 г и изготовленными из углеродистой стали. В принципе, электромагнитная винтовка может стрелять любыми стальными цилиндриками таких размеров и формы, однако ее разработчики все же рекомендуют использовать фирменные пули 2575 Magnetic Armature, специально разработанные для EMG-01A.
Дульная энергия винтовки составляет 5 Дж и сопоставима с классическими моделями пневматики, стреляющими шариками BB. Вполне вероятно, что у существующей конструкции есть резервы и ее создатели могут сделать EMG-01A еще компактнее, легче и мощнее, чтобы расширить область применения, например, для охоты на мелкую дичь или отстрела животных-вредителей.
О более серьезных, военных или полицейских задачах, речь в ближайшем будущем, естественно, пока не идет, для этого требуется гораздо более серьезный прирост мощности оружия. Хотя нельзя исключать какие-либо специальные области применения, например, в космосе, где существует потребность в оружии, не имеющим отдачи.
Дэвид Вирт и Джейсон Мюррей
Обозначение: EMG-01A
Разработчик и производитель: Arcflash Labs
Тип оружия: низковольтный электромагнитный ускоритель (пушка Гаусса)
Система: автоматическое оружие с выбором режима стрельбы: одиночный огонь, стрельба фиксированными очередями по 3 выстрела или непрерывный огонь
Калибр: 6,35 мм (.25“)
Вес незаряженного оружия без батарей: 2,5 кг
Габаритные размеры: 520 х 170 х 99 мм
Длина ствола: 254 мм
Рабочее напряжение: 300 В
Темп стрельбы: 4-8 выстрелов в секунду
Источник энергии: литиево-полимерная аккумуляторная 25,2-вольтовая батарея 6S LiPo емкостью 1500 мАч
Питание: отъемный коробчатый магазин на 9 пуль (стандартный) или более 20 пуль (удлиненный, разрабатывается для версии EMG-01B)
Прицел: стандартизованная планка для монтажа различных прицелов
Цена: 950 долларов США
О! Це ж майбутній "голкостріл", шо так полюбляють фантасти. Залишилося лише голку намазати отрутою. Так шо мабуть вже зараз ця "грайка" зовсім не грайка, як на мене.
950 баксів за роздруковану на 3д принтері іграшку .... я у шоці ...
Ціну і собівартість взагалі не хочу коментувати, вона завищена в десятки разів. Я подібні іграшки робив у школі з такою ж або вищою "дульною енергією". Звісно ж, зовнішній вигляд і ергономіка в американському зразку набагато кращі :).
Ну, не знаю... в школі не робив. Але років з 10 тому експерементував із схожую схемою, з 3-х соленоїдів, для перемикання використовував оптоперемикачі. Основними носієми заряду були 24 іоністора.
Стартову швидкість снаряду міг робити навіть більшу, за заявлену тут, але важив пристрій біля 15 кг із акумуляторами, і був громіздкий ... експеримент вважаю провальним.
Коли я робив свою модель, іоністорів ще не було в продажу, обходився батареями звичайних МБМ і електролітичних. Ствол із фторопласту для зменшення тертя. "Цвях" пробивав навиліт ПЕТ-пляшку. Але мобільність і ККД були нікудишні. А Ваш результат ні разу не провальний. Просто трохи не вписався в критерій мобільності :). Навіть у німців перші нічні приціли "Вампір" до СТГ-44 теж були бандурами з рюкзаком, але ж нічого, воювали.
"в космосе, где существует потребность в оружии, не имеющим отдачи"
Автор, закони Нютона ніхто не відміняв.
Звичайно. Незкомпенсована зміна імпульсу неможлива.
У статті помилка фундаментального характеру. Віддача є і буде і в "рейлгана", і в "коілгана", і в лазерного випромінювача, і у кишенькового ліхтарика.
Подібні розробки, звичайно ж, потрібні задля технічного прогресу, проте в класі ручної зброї абсолютно неперспективні. Основна причина - нема і, очевидно, не буде у найближчі 100 років компактного потужного джерела енергії. Тому задача із метання уражаючого елементу ефективно вирішена лише за допомогою механіки (лук, арбалет) і хімії (порох). Майже нереально, що в 21-22 століттях створять компактну індивідуальну енергетичну зброю (електродинамічну чи лазерну), співставну по ефективності з вогнепальною.
Інша справа - на кораблях і, можливо, бронетехніці. Тобто там, де можна розмістити потужне джерело енергії. Там це не лише реально, але й економічно дуже виправдано. Цікаво, що діючі проекти такої зброї були пробно реалізовані ще в 1920-х роках, причому уражаюча дія вважалась достатньою. Але була дуже слабка автономність і живучість такої установки на полі бою.
В космосі (і на безатмосферних небесних тілах) якраз традиційна вогнепальна зброя буде найефективнішою, з у десятки разів більшою дальністю і точністю ураження, ніж в атмосфері Землі. Що пістолети, що гармати. Також плюс - вища ефективність дульних пристроїв для гасіння віддачі.
Що ж до "Гаусс-гана", то цей принцип для зброї також не дуже придатний, тому що метальний елемент повинен бути сильним парамагнетиком (або діамагнетиком, що малореально). А всі доступні і дешеві матеріали з такими властивостями мають відносно малу густину. Тому балістичний елемент буде "легким" на траекторії і швидко втрачатиме енергію. Саме тому бойові розробки працюють на принципі "рейлгану".
Да ладно. Нанотехнологии вполне себе позволят создать емкие и быстроотдающие накопители. Думаю, еще мы увидим.
Хотілося би ще застати, але, думаю, не вдасться :(. Справа навіть не в ємності, а саме в щільності струму і швидкості його віддачі. Ну і межа питомого заряду на один атом (молекулу) речовини також присутня, хоча до неї ще далеко. Навіть американці в своїх бойових лазерах перейшли на пряму хімічну накачку, відмовившись від діодної, газорозрядної та інших, із підводом електроенергії.
Ну чому ж , Електротайзер існує і вже досить ефективний.
Тайзер не рахується :). Це, все-таки, вогнепально-пневматична зброя, гарпуни вистрелює робочий газ.
Хммм ... Електротайзер, це дистанційний електро-шоковий пристрій, де каналом передачі високовольтного електрозаряду є плазменний канал створений лазерним променем. Така собі - плазмова пушка.
Уже створений і працює??? А де можна ознайомитися з офіційною інформацією? Я читав, що такі розробки велися лише на рівні експериментів, але заглохли. На
офіційному сайті про це ні слова: global.axon.com. Бо лазерний промінь з інтенсивністю, достатньою для іонізації повітря до рівня провідності імпульсу, уже сам по собі буде некисло палити, тобто і так буде зброєю. У Taser Strikelight лазер використовується лише як цілевказувач...
Ну .. є думки, що так, вже створений і працює, але вимагає колосального запасу енергії.
В будь якому випадку, це стратегічна зброя, і факт її існування та схеми так просто не відкриють людям.
Так ото ж, саме колосального запасу енергії. Ну, і це всього лише чутки. По розрахунках для самого іонізуючого променя енергія має бути на порядки більша, ніж для розряду шокера. Там вони ще експерементували з розпилюванням графітового порошку для провідності, але нічого з цього не вийшло.
Як мінімум той зразок який я мав на увазі. Звісно є більш класичний варіант із гарпунами і дротами ... хммм ...
Так, класичний я і мав на увазі.
Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати