Українська Федерація Спортінгу про нові законопроекти в галузі мисливства

Ці законопроєкти зруйнують всю мисливсько-стрілецьку галузь

Українська Федерація Спортінгу на своїй сторінці у фейсбук оприлюднила заяву, щодо нових законопроектів, які планує розглядати Верховна Рада.

Нижче наводимо текст заяви без змін.

Шановні друзі! Редакція нашої сторінки старанно намагається не торкатися питань політики та державного управління. Є багато цікавих тем в стрілецькому та мисливському середовищі, але, як казав один кіноперсонаж: навіть якщо ти взагалі не цікавишся політикою, вона, все одно, колись постукає у двері твого будинку.

Тому – про гарячу тему сьогодення: Законопроєкти №№ 2448, 2232, 2351 та 0870, які зараз поспіхом намагаються прийняти.

Якщо дуже коротко, ці законопроєкти зруйнують всю мисливсько-стрілецьку галузь, а це – мисливські господарства та угіддя, полювання, торгівля супутніми товарами та інше.

Перше, і на наш погляд, головне питання на яке треба відповісти – кому це вигідно, і хто, образно кажучи, платить за бенкет?

З великою повагою ми відносимося до людей, які завзято і від щирого серця турбуються про чистоту і здоров’я свого краю. Таких людей багато, і вони це роблять точно не за гроші.

Існує також інший прошарок людей – це вічні «рятівники світу» - екоактивісти та зоозахисники, які професійно захищають природу за замовленнями, попри власні погляди та переконання.

Схарактеризувати діяльність цих професійних рятівників природи можна формулою «врятувати планету від людей і себе від бідності».

Держава Україна, тобто ми з вами, зі своїх податків їм не платимо, і діяти від свого імені не уповноважували. Тому ми вважаємо, що це і є головне питання, хто є справжнім замовником цього дійства.

Друге за важливістю питання до людей, яких ми найняли на роботу, і вже, дійсно, платимо їм зарплату своїми податками. Маємо на увазі наших депутатів, які в турборежимі почали «протягувати» ці сумнівні і в деяких місцях абсурдні законопроєкти.

Чи питали наші обранці своїх роботодавців дозволу на такі рішення? Може треба було провести громадські обговорення перед тим, як забороняти всім нам, наприклад, користуватися свинцевим шротом?

Свинцевий шрот

Той мільйон стволів, який внаслідок цього рішення стане непотрібним, буде викуплений у власників? Чи передбачено це законопроєктом? – звісно ж ні!

До кого будуть наступні претензії. Може заборонити рибальство, бо там також використовують грузила зі свинцю?

Ще один приклад із цих законопроєктів – «давайте не чіпати природу, і вона сама по собі відновиться, треба тільки заборонити полювання на хижаків». Добре, тоді треба бути послідовними. Нехай все відновлюється саме по собі, не будемо чіпати також щурів, мишей та інших гризунів, і заборонимо мишоловки.

А якщо серйозно, то невже прикладу Австралії з її пожежами було замало? Кому цікаві справжні причини цього лиха, подивіться, в першу чергу, англомовні ресурси.

Саме Австралія стала, на свою біду, тим полігоном, де останні 6 років бавилися та відпрацьовували свої ідеї тамтешні «професійні рятівники планети від людей».

Головним гаслом цих активістів було «Не втручатись, не чіпати», тобто: не полювати, не їздити технікою, щоб не порушити екосистему, не прибирати стару рослинність на заповідних територіях, і, взагалі, суцільне «НЕ».

Але ж проблема в тому, що людина вже давно втрутилася в життя природи і з того часу взяла відповідальність на себе за її стан. Кинути зараз все напризволяще та спостерігати за наслідками зі сторони, проїдаючи гранти, мабуть, не найкраща ідея.