Верховний суд: "Вбивство при проникненні в житло не перевищує межі необхідної оборони"

Верховний суд

Суть справи: вироком місцевого суду чоловіка було визнано винуватим у тому, що він, перебуваючи за місцем свого проживання, вчинив умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони, а саме, захищаючись від незаконного проникнення у його житло та нападу з боку групи осіб, наніс одній із них кухонним ножем один удар у груди у результаті чого потерпіла того ж вечора померла у лікарні.

Апеляційний суд залишив цей вирок без змін.

У касаційній скарзі адвокат вказав, що чоловік діяв у стані необхідної оборони, а тому в силу ч. 5 ст. 36 КК не підлягає кримінальній відповідальності.

Колегія суддів Кримінального суду ВС задовольнила касаційну скаргу, скасувавши вирок місцевого суду і ухвалу апеляційного суду.

Відповідну постанову у справі № 342/538/14-к ВС прийняв 26.04.2018.

До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об'єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.

Разом із тим, згідно з ч. 5 ст. 36 КК незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає, не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення.

Тобто, закон передбачає винятки із загального правила про те, що при необхідній обороні особа, що захищається, повинна додержуватися визначеної межі, завдаючи шкоду посягаючому.

Цими винятками є:

- напад озброєної особи;

- напад групи осіб;

- протиправне насильницьке вторгнення у житло чи інше приміщення.

У таких випадках шкода, заподіяна особі, яка посягає, не обмежена ніякими межами, аж до позбавлення посягаючого життя.

Колегія суддів погодилась з доводами захисника щодо правомірності дій засудженого у даній конкретній обстановці.

Так, із встановлених судами першої та апеляційної інстанції фактичних обставин кримінального провадження вбачається, що смерть потерпілій чоловік заподіяв, перебуваючи у стані необхідної оборони, з метою відвернення протиправного насильницького вторгнення у своє житло та захисту від нападу групи осіб.

Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 5 ст. 36 КК,  такі дії не мають наслідком кримінальну відповідальність, тому висновки місцевого та апеляційного судів про перевищення меж необхідної оборони є безпідставними.