Адміністративна відповідальність власників зброї, і не тільки, за ст.ст. 190 - 193 КУпАП. Частина 1

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Так вже сталося, що від дня здобуття своєї Незалежності у 1991 році, в Україні відсутній Закон який би врегульовував правовідносини у сфері обігу зброї та боєприпасів. Серед експертів різних кіл вже давно точаться суперечки з цього питання, проте закон так і не ухвалено Верховною Радою України.

Ми ж намагаємось розібратись, за що може бути притягнуто власників зброї (осіб, що досягли 18-ти річного віку) до адміністративної відповідальності.

За що саме передбачена відповідальність власників зброї чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП):

1. Порушення громадянами порядку придбання, зберігання, передачі іншим особам або продажу вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї (ст. 190);

2. Порушення громадянами правил зберігання, носіння або перевезення нагородної, вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів (ст. 191);

3. Порушення громадянами строків реєстрації (перереєстрації) нагородної, вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і правил взяття її на облік (ст. 192);

4. Ухилення від реалізації вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів (ст. 193).

Вищенаведені статті КУпАП передбачають накладення штрафу від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 – 255 гривень).

Окремо слід зазначити, що лише санкції ст. 192 КУпАП не передбачають конфіскацію або оплатного вилученням зброї і бойових припасів до неї. В інших випадках, окрім штрафу, власника зброї чекає додаткова санкція (одна з), а саме:

1. конфіскація зброї або без такої (ч. 1 ст. 190);

2. конфіскація зброї (ч. 2 ст. 190);

3. оплатне вилучення зброї і бойових припасів або без такого (ч. 1 ст. 191);

4. конфіскація зброї і бойових припасів (ч. 2 ст. 191);

5. оплатне вилучення зброї і бойових припасів (ст. 193).

Порядок, правила та строки, за які наступає відповідальність згідно КУпАП затверджені відповідним нормативно-правовим актом, всім відомим – Наказом МВС №622 від 21.08.1998 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.10.1998 за №637/3077, далі – Наказ №622).

Зазначений Наказ №622 регулює порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів.

Проаналізуємо ці норми Наказу №622, можливо, більшість з них відома, а можливо і ні.

За порушення наступних пунктів Наказу №622 власника (особу, яка досягла 16-річного віку) зброї може бути притягнуто до адміністративної відповідальності:

За ст. 190 КУпАП*:

1. Порушення порядку отримання громадянами в органах поліції дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї (п. 12.2);

2. Порушення порядку отримання громадянами в органах поліції дозволу на придбання основних частин до мисливської вогнепальної зброї (п. 12.2);

3. Порушення порядку одержання дозволу на зберігання та носіння мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної і охолощеної зброї, пристроїв власниками (п. 12.5).

* Обов’язковою умовою для об’єктивної сторони даного правопорушення є відсутність у особи, що його вчинила, спеціального дозволу для здійснення певних дій зі зброєю.

За ст. 191 КУпАП*:

1. Порушення порядку зберігання основних частин зброї, пристроїв та патронів до них, що належать громадянам (зберігання не в металевих ящиках, сейфах, спеціально виготовлених для зберігання зброї, за місцем їх постійного проживання або в місцях тимчасового перебування власників (дачних будинках тощо), про що повідомляються органи поліції. При цьому зброя, пристрої мають бути в розрядженому стані**) (абз. 1 п. 12.12);

2. Порушення порядку передачі (без погодження з органами поліції, де зареєстрована зброя) на тимчасове зберігання без права використання основних частин зброї та пристроїв (абз. 2 п. 12.12);

3. Використання власником вогнепальної мисливської, пневматичної та охолощеної зброї, пристроїв за наявності вмотивованої постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії (абз. 3 п. 12.12)

4. Перенесення або перевезення вогнепальної, пневматичної зброї в зарядженому стані*** (п. 12.13);

5. Перенесення або перевезення вогнепальної, пневматичної зброї яка не знаходитися у спеціальному чохлі, кейсі, футлярі тощо (п. 12.13);

6. Перенесення або перевезення зброї та боєприпасів до неї, основних частин зброї, пристроїв та патронів до них без дозволу органу поліції на право зберігання та носіння такої зброї, основних частин зброї та пристроїв (п. 12.13);

* Обов’язковою умовою для об’єктивної сторони даного правопорушення є наявність у особи, що його вчинила, спеціального дозволу для здійснення певних дій зі зброєю.

** чинне законодавство України не містить визначення поняття «в розрядженому стані». Частина 4 ст. 30 Проекту Закону «Про обіг зброї» №1222-1 від 20.09.2019 передбачає наступне визначення «в розрядженому стані» - без боєприпасів у патроннику чи магазині, у тому числі запасному або знятому.

*** Відповідно до п. 3.17.37 національного нормативного документу ДСТУ 8739:2017 «Зброя стрілецька. Терміни та визначення понять», який набрав чинності з 01.03.2018 (на заміну ДСТУ ГОСТ 28653:2009), заряджання – це уведення стрільцем патрона в патронник і встановлення ударного механізму на бойовий звід.

У свою чергу, п. 3.17.44 визначає, що розрядження (стрілецької зброї) це сукупність дій стрільця, спрямованих на видалення патронів зі стрілецької зброї, а п. 3.17.46 визначає, розспорядження (магазину, патронної стрічки) вилучення стрільцем патронів з магазину, патронної стрічки.

"Отже, з наведених визначень у ДСТУ 8739:2017 можна дійти обґрунтованого висновку, що розряджена зброя – це зброя без патрону в патроннику, а розспорядженна зброя – це зброя без патрона в патроннику та магазині (без патронної стрічки), а також, що норми ст. 30 проекту Закону «Про обіг зброї» №1222-1 не корелюються з визначеними поняттями ДСТУ 8739:2017."

За ст. 192 КУпАП*:

1. Не реєстрація в органах поліції за місцем проживання власника з одержанням дозволу на її зберігання та носіння придбаної мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, основних частин зброї, охолощеної, пневматичної зброї, холодної зброї, пристроїв протягом десяти днів з дня придбання (п. 12.4);

2. Не звернення власника зброї, пристрою у десятиденний строк до органу поліції у разі зміни місця проживання із заявою в довільній формі за новим місцем проживання про постановку на облік (п. 7.6);

3. Не подання власником зброї необхідних документів для перереєстрації зброї, пристроїв (продовження терміну дії дозволу на їх зберігання та носіння) раз на три роки (п. 2.2, п. 12.5).

* Обов’язковою умовою для об’єктивної сторони даного правопорушення є порушення встановлених строків реєстрації/перереєстрації вогнепальної зброї органами поліції або порушення правил взяття на облік органами поліції при зміні місця проживання.

За ст. 193 КУпАП*:

1. Не передача (здання) близькими особами до органів поліції на тимчасове зберігання до вирішення питання щодо спадкування майна (але на строк не більше шести місяців) у п'ятиденний строк нагородної, нарізної вогнепальної та іншої зброї військових зразків, мисливської нарізної або гладкоствольної вогнепальної зброї, основних частин зброї та бойових припасів до неї, пневматичної, холодної та охолощеної зброї, пристроїв та патронів до них у разі смерті власника (п. 12.16).

* Обов’язковою умовою для об’єктивної сторони даного правопорушення є ухилення від реалізації вогнепальної, холодної, пневматичної зброї та боєприпасів особами, яким органами поліції анульовано дозвіл на їх зберігання. Характеризується умисною формою вини яка полягає у збереженні вогнепальної, холодної, пневматичної зброї та боєприпасів з метою майбутнього вступу до організації мисливців, передачі родичам, тощо.

У наступних частинах статті ми проаналізуємо судову практику притягнення до адміністративної відповідальності власників зброї (осіб, що досягли 18-ти річного віку).