Комітет ВРУ з правоохоронної діяльності штовхає корупційну версію Закону про зброю

Комітет ВРУ з правоохоронної діяльності штовхає корупційну версію Закону про зброю

20 січня 2021 року на засіданні Комітету з питань правоохоронної діяльності Верховної Ради України було заслухано доповіді авторів законопроєктів щодо обігу цивільної вогнепальної зброї.

Нагадаємо, у ВРУ зареєстровано два законопроєкти: № 4335 «Про обіг цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї» (Дануца О., Бакумов О., Фріс І., Федієнко О.) та альтернативний до нього – № 4335-1 «Про цивільну зброю та боєприпаси» (Андрій Шараськін).

Ключові відмінності цих законопроєктів полягають в наступному:

1. №4335 (основний) повністю позбавляє українців реалізації права на збройний самозахист шляхом суворої заборони на носіння короткоствольної зброї, гарантуючи цілковиту безпеку злочинцям.
   №4335-1 (альтернативний) надає українцям дієвий інструмент самозахисту, за умови дотримання жорстких вимог.
2. №4335 цементує вже існуючу корупцію в правоохоронних органах, передбачаючи лише «окремі категорії громадян», яким дозволяється носіння «травматичної» зброї.
   №4335-1: подібні дискримінаційні норми відсутні. Разом із тим «травматична» зброя прирівнюється до вогнепальної по вимогам до навчання володіння нею та віковим обмеженням для її отримання. 
3. №4335 пропонує Реєстр зброї передати в монопольне управління МВС.
   №4335-1, з урахуванням численних корупційних схем, які толеруються МВС та Національною поліцією, наполягає на передачі Реєстру зброї в управління Мін’юсту із визначенням інших суб’єктів Реєстру (МВС та НП зокрема) з обмеженими повноваженнями щодо дій з ним. 
4. №4335 взагалі ігнорує необхідність зон вільних від зброї.
   №4335-1 вводить зони вільні від зброї у законодавче поле та визначає критерії та вимоги до їх облаштування.
5. №4335(4336), через зміни до ККУ, встановлює неадекватні рівні покарання за порушення правил обігу зброї. Так, наприклад, покарання за розбій або зґвалтування є таким само або меншим за покарання за просте носіння власної офіційно зареєстрованої зброї. 
   №4335-1(4336-1) пропонує зважені зміни до ККУ, та деталізацію питань та підстав самозахисту.
6. №4335 Передбачає зміни Дисциплінарного статуту Збройних сил, які створюють підстави для нагородження короткоствольною зброєю будь-яких осіб навіть за відсутності будь-яких підстав, що нівелює цінність військової нагороди і узаконює корупцію із нагородною зброєю.
   №4335-1: Визначає, що Відомчою заохочувальною відзнакою «Вогнепальна зброя» може бути нагороджена тільки особа що проходить службу в відповідному відомстві за видатні заслуги.

Із наведених відмінностей вже є очевидним, що проєкт закону №4335 (основний) є неприйнятним. Він не тільки не вирішує питання власної безпеки громадян Україні, а призначений лише для узаконення існуючої корупції у сфері обігу цивільної зброї. Від його ухвалення громадянське суспільство не отримає нічого.

Цю принципову позицію громадянська збройова спільнота неодноразово публічно доносила до народних депутатів, що брали участь у робочій групі по напрацюванню закону про обіг цивільної зброї, зокрема авторів та ініціаторів проєкту закону №4335.

Примітним і дуже важливим є те, що Головне науково-експертне управління Верховної Ради України майже повністю (окрім ще інших моментів) підтримало цю позицію у своєму висновку щодо основного законопроєкту: «Ряд приписів законопроєкту, на нашу думку, створюють корупційні ризики і потребують додаткового аналізу» – із подальшими детальними зауваженнями до зазначеного.

Вся доповідь по основному законопроєкту №4335 звелася лише до маніпулятивних спроб вкотре переконати всіх, що “цей проєкт (№4335) – це компроміс”.

“Незважаючи на масу зауважень до цього проєкту, ми маємо його прийняти. Ми рік працюємо над цим законопроєктом. Якщо ми його не приймемо зараз – поганий це, можливо, закон (я про нього не кажу, що він мегакрутий) – він, можливо, поганий – але ми маємо його прийняти.” – заявляв депутат Дануца, мотивуючи необхідність прийняття саме свого варіанту проєкту закону.

“Тому ще раз наголошую, що до другого читання всі: МВС, народні депутати і багато інших установ мають домовитись і внести свої правки.” – також додав він.

В свою чергу Олександр Бакумов по суті одного з найважливіших зауважень до свого законопроєкту досить лаконічно відповів:

– «Стосовно носіння короткоствольної зброї. Ну тут моя позиція – вона зрозуміла: я категорично проти цього». Це все. Інші будь-які аргументи він, вочевидь, вважав зайвими.

А от необхідність передачі Реєстру в монопольне володіння МВС він (як і на всіх попередніх засіданнях робочої групи) коротко мотивував лише історичною традицією:

– «Стосовно держателю Реєстру, я погоджуюсь із попередніми доповідачами, що це має залишитись в МВС, бо це питання і так зараз належить до сфери діяльності МВС, Національної поліції тощо але точно не Мін’юсту». «Якщо у нас є зловживання, якщо у нас існує – а вона існує – корупція і у нас є ризики, пов’язані з цим, то ми маємо боротись із ризиками» – додав він.

Натомість, як саме ми маємо боротися з ризиками корупції, які об’єктивно реалізуються вже десятиріччями, він так і не пояснив.

– «І як би там не казали: ну ми маємо щось ухвалити! І бажано, щоб це “щось” було якісне. На скільки він досконалий, цей законопроєкт? Я думаю, що він досконалий. Нам ще треба буде попрацювати. Для цього є два читання. У нас ще буде багато часу, щоб дійти згоди по дискусійним питанням.» – підсумував Бакумов.

Доповідач по альтернативному проєкту №4335-1 Андрій Шараськін від самого початку наголосив, що представників громадянського суспільства та спільнот, які давно і фахово займаються питанням обігу цивільної зброї, з весни 2019 року було усунуто від діалогу та участі в робочій групі.

Саме це стало причиною неузгодженості позицій депутатів із суспільством, а тому неможливо вважати проєкт №4335 «компромісним» в будь-якому сенсі.

Проєкт №4335 не є ніяким «компромісом» і лише забезпечує гарантію монополії МВС на корупцію у сфері продажу дозволів на зброю. Крім того, цей проєкт гарантує цілковиту безпеку злочинцям, адже позбавляє громадян права на збройний самозахист. Саме ці очевидні для всіх вади основного проєкту закону і стали причиною виникнення альтернативного.

Він також висловив сподівання, що члени комітету підтримають пропозицію аби, замість спроб легалізувати існуючий ганебний стан речей у формі Закону, запропонувати реальні дієві механізми відновлення діалогу із суспільством: створення окремої депутатської групи, публічного обговорення проєктів законів на площадці Верховної ради та забезпечити відкриті парламентські слухання.

Пана Андрія підтримала його колега Олександра Устінова, яка заявила: – «Я просто вже в десятий раз чую, що ми поміж першим і другим читанням допрацюємо. Вибачте, це концептуальна річ, яка взагалі змінює все в країні. Це не можна допрацьовувати між першим і другим читанням».

«Моя принципова позиція – і я дуже прошу комітет це підтримати – ці законопроєкти зараз потрібно доопрацювати. Потрібно долучити експертів і долучити громадськість і нормально доопрацювати проєкти, а не поміж першим і другим читанням давайте якось їх доопрацюємо» – додала вона.

Народний депутат Андрій Осадчук також нагадав учасникам комітету про те, що висновки Головного Науково-експертного Управління ВР до всього пакету законопроєктів сукупно говорять про те, що треба продовжити дискусію. Тому, на його думку, необхідно продовжити роботу над проєктом закону про зброю і повторно його виносити на розгляд комітету.

«У нас є достатньо інструментів, щоб провести фахові дискусії, напрацювати модель і таки подати узгоджену позицію. Тому зараз у мене є дві пропозиції на голосування: або в першому читання підтримати альтернативний 4335-1, як такий, що містить більше враховує суспільні інтереси і брати його за основу. Або обидва законопроєкти відправити на доопрацювання у спільну групу» – підсумував свій виступ Андрій Шараськін.

Очікувано, що Бакумовим та Дануцею по всіх згаданим вище зауваженнях не було надано жодних аргументованих пояснень.

Це не завадило членам комітету проігнорувати заклики своїх колег депутатів до відновлення суспільного діалогу і взагалі не звертаючи увагу на негативні висновки Головного науково-експертного управління ВРУ,  проголосувати за підтримку основного проєкту закону №4335, що містить антиконституційні, дискримінаційні, корупційні норми  і направлення його в сесійну залу.

Проте, згідно регламенту до сесійної зали ВРУ все одно потраплять обидва законопроєкти, і рішення про долю кожного з них ухвалюватимуть народні депутати.

Найближчим часом, ми поінформуємо кожного без винятку депутата особисто про фактично нищівні висновки Головного науково-експертного управління ВРУ та відверту заангажованість законопроєкту 4335.

Оскільки далеко не всі народні обранці знаходяться в «орбіті» міністра Авакова, їм буде не складно розібратися в ключових відмінностях між законопроєктами і ухвалити рішення на користь саме альтернативного № 4335-1 «Про цивільну зброю та боєприпаси».

Боротьба триває.

Історія виникнення законопроєктів

Історія виникнення обох законопроєктів доволі цікава, тож коротенько нагадаємо, як розвивалися події.

2 вересня 2019 року народні депутати від Слуг народу І. Фріс та О. Матусевич зареєстрували у ВРУ проєкт закону №1222 «Про зброю», який був від першої до останньої літери підготовлений фахівцями УАВЗ та представниками зброярської спільноти.

Очевидно, що представників МВС у ВРУ така ситуація сильно збентежила, оскільки законопроєкт руйнував давні корупційні схеми МВС у питаннях обігу зброї. Ще й обмежений термін в два тижні на подання альтернативного законопроєкту вносив неабияку нервозність та напругу в їх рядах.

Саме дефіцит часу та палке бажання зберегти розгалужені корупційні схеми МВС в питаннях обігу зброї, зробили свою справу – низка депутатів, які входять в орбіту Авакова також від Слуг народу, нашвидкуруч розробили альтернативний законопроєкт № 1222-1 “Про обіг зброї”, який здивував спільноту своєю відвертою непрофесійністю та недолугістю.

Згадана група депутатів з орбіти міністра Авакова, а в комітеті їх переважна більшість включно з головою комітету Д. Монастирським, намагалася вплинути на те, щоб саме їх, альтернативний законопроєкт був взятий за основу і направлений на перше читання.

Проте відверто низька якість документу не витримала конкуренції з основним законопроєктом і тоді ними ж було запропоновано створити спільну робочу групу з обох авторських колективів з метою напрацювання спільного та компромісного законопроєкту.

Створена робоча група під керівництвом О. Дануци розпочала свою роботу і протягом перших двох засідань навіть були спроби побудувати процес демократично та професійно.

З боку УАВЗ була озвучена пропозиція проведення під егідою комітету Круглого столу, під час якого представники всіх зацікавлених спільнот та бізнесу, пов’язаних зі зброєю, змогли би обмінятися фаховими думками та ідеями з народними депутатами та представниками правоохоронних органів.

Саме з урахуванням професійних думок та пропозицій представників зброярської спільноти в процесі фахової і публічної дискусії з представниками влади мав народитися якісний та «компромісний» законопроєкт.

Але, вочевидь, фахова дискусія та якісний законопроєкт в інтересах суспільства не входили в плани депутатів, що брали участь у роботі над проєктом – потрібно було щось вигадувати, і тут їм на допомогу прийшов COVID. Скориставшись карантинними обмеженнями, всі робочі процеси, навіть ті, що відбувалися в онлайн режимі були зупинені.

На ім’я голови комітету Монастирського від представників зброярської галузі були надіслані десятки офіційних листів з вимогами врахувати думку громадянського суспільства та фахової зброярської спільноти при розробці такого важливого «компромісного» законопроєкту, проте всі вони були проігноровані.

На останньому, третьому засіданні, яке відбулося в режимі онлайн-конференції, учасникам було запропоновано вже готовий текст законопроєкту, який був побудований на розробленому фахівцями УАВЗ законопроєкті № 1222 «Про зброю» (на підставі чого Олександр Дануца потім буде неодноразово стверджувати, що це – результат спільної роботи комітету і суспільства), але в якому були вихолощені та спотворені абсолютно всі принципові моменти.

Наступним кроком з боку комітету було блокування у всіх месенджерах, в яких хоч якось відбувалося спілкування між учасниками робочої групи, представників УАВЗ та фахової громадськості.

Фактично, функціонування робочої групи було в односторонньому порядку припинено з боку її модератора Олександра Дануци, а неодноразові звернення до голови комітету Дениса Монастирського також не мали позитивного результату.

В приватних розмовах деякі нардепи повідомляли представникам УАВЗ, що вони нічого не можуть вдіяти чи змінити, бо рішення про подачу на реєстрацію до ВРУ саме такої непрофесійної та недолугої версії законопроєкту вже кимось ухвалено «зверху», що і відбулося згодом реєстрацією законопроєкту № 4335 «Про обіг цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї».

Проте, саме в цей час до складу ВРУ за квотою партії «Голос» увійшов нардеп Андрій Шараськін, який працював з фахівцями УАВЗ  над створенням першої версії законопроєкту ще з травня 2019 року, цілком зрозуміло, що він миттєво, не вагаючись, подав адекватний та фаховий альтернативний законопроєкт № 4335-1 «Про цивільну зброю та боєприпаси».