Закон про зброю: фінальна битва "зброярів" і МВС
Ілюстративне фото
Тема надання законодавчого статусу обігу цивільній короткоствольній зброї в Україні обговорюється на всіх рівнях чи не з першого дня проголошення Україною незалежності. Проект закону листувався кілька разів, але так і не отримав достатньої підтримки депутатів. Сьогодні питання доступності зброї для самооборони стоїть особливо гостро, і справа зовсім не в розгулі злочинності.
Ухвалення Закону "Про зброю" - один з пунктів у передвиборчій
кампанії партії "Слуга народу". За словами міністра МВС Дениса
Монастирського, воно повинно бути виконано. Ось тільки, як виявилося, до
легалізації короткоствольної зброї самооборони ця заява не має ніякого
відношення.
Realist.online з'ясовував, чому такий бажаний для
зброярів закон їх категорично не влаштовує, чи готове суспільство в
цілому до таких реформ, і що буде, якщо автори законопроекту дадуть
маху.
Законодавчі перспективи
У Міністерстві внутрішніх справ в даний час розглядають варіант прийняття закону "Про зброю", який дозволить громадянам купувати цивільну короткоствольну вогнепальну нарізну зброю. Йдеться про пістолети.
Як розповів на виїзному засіданні фракції "Слуга народу" в Трускавці міністр внутрішніх справ Денис Монастирський, навіть в разі прийняття закону, носити з собою зброю в повсякденному житті громадяни, скоріше за все, не зможуть.
"Якщо ми говоримо про обіг зброї - це політична обіцянка партії" Слуга народу, з якою вона йшла на вибори. Ми повинні прийняти закон про зброю. Без права на носіння короткоствольної зброї - це є принциповою позицією", - заявив глава МВС.
За нинішньої влади це далеко не перша спроба прийняти закон про обіг зброї в країні. У березні поточного року парламент провалив два проекти про цивільну вогнепальну зброю - законопроекти №4335 і №4335-1.
Перший проект передбачав наступну градацію цивільної зброї: автоматичну вогнепальну зброю, гладкоствольну короткоствольну вогнепальну зброю (травматичну), короткоствольну вогнепальну зброю, довгоствольну вогнепальну гладкоствольну зброю; довгоствольну вогнепальну нарізну і комбіновану вогнепальну зброю.
Другий документ в частині градації дублював перший. Особливістю першого документа було введення в країні Єдиного державного реєстру цивільної зброї.
Незважаючи на те, що проект № 4335 був підтриманий парламентським комітетом з питань діяльності правоохоронних органів з тодішнім главою Денисом Монастирським, за його прийняття висловилися тільки 88 депутатів. Другий проект підтримали лише 74 нардепа.
Право на захист
Конституція України гарантує кожному з нас право на самооборону і захист недоторканності житла. Найефективнішим засобом реалізації цього права є вогнепальна зброя. Доказом тому служить досвід більшості розвинених країн, в яких легалізація громадянської вогнепальної зброї протягом року знижує вуличну злочинність на 40 - 60%.
На сьогоднішній день громадяни України, які не мають службових привілеїв, можуть отримати дозвіл на придбання лише мисливської або спортивної зброї. Незважаючи на, здавалося б, очевидні переваги реформи та позитивний досвід інших держав, у нас "вогнепальний самозахист" залишається під забороною.
Юрист Гельсінської спілки з прав людини
Максим Тимочко переконаний: причина зовсім не в складності
законотворчості.
"Якихось особливих юридичних нюансів в цьому процесі немає. Рішення про легалізацію цивільної зброї - це виключно ціннісний вибір суспільства. В одних країнах люди готові до цього, і закон приймається, в інших - ні, і зброя забороняється. Все інше - технічні моменти, які при бажанні можна вирішити. Якщо люди готові, а влада гальмує цей процес, потрібно поспостерігати і подумати, кому це може бути вигідно, хто лобіює ці зволікання ", - сказав юрист.
Чи готове суспільство?
Сьогодні, говорячи про ставлення українців до легалізації цивільної вогнепальної зброї, противники реформи часто посилаються на два соціологічних дослідження, проведених на початку поточного року: в лютому - Групою Рейтинг, в березні - компанією Research & Branding Group.
Згідно з результатами першого опитування, право приватних осіб на вогнепальну зброю підтримали 23% опитаних, проти висловилися 75%, вагалися з відповіддю 2%. У другому випадку до ідеї дозволу на придбання, зберігання і легальне носіння вогнепальної зброї позитивно поставилися 15% респондентів, 68% - негативно, 10% - нейтрально, 7% зі своєю думкою не визначилися.
Спираючись на результати цих досліджень, можна зробити висновок, що українське суспільство справді не готове до прийняття закону про зброю. В такому випадку, пропонувати громадянам пістолети, яких вони бояться, було б великою помилкою. Ось тільки дані соцопитування виявилися не єдиними в своєму роді.
У тому ж лютому 2021 року дослідницькою компанією "Info Sapiens" було проведено всеукраїнське системне дослідження відчуття безпеки українців і запиту громадян на право збройного самозахисту. Його результати виявилися прямо протилежними попереднім соцопитуванням, але чомусь не були настільки розповсюджені в засобах масової інформації.
За словами голови Наглядової ради Української асоціації власників
зброї Георгія Учайкина, підтвердженням готовності громадян до реформи є,
в тому числі, дві петиції, які набрали більше 25 000 голосів в 2015-му і 2019-м роках.
"Соцопитування, які проводяться МВС і їх соціологічними службами, ставлять такі питання, що результати досліджень дуже передбачувані: "Хотіли б ви вільного продажу зброї?" Ні, я не хочу. Я хочу, щоб вона була строго регламентована відповідним законом. А вільного продажу, роздачі та іншого беззаконня я не хочу. Дослідження, яке офіційно замовила наша асоціація, проводила дуже авторитетна компанія. Вона входить в ТОП-5 соціологічних компаній України, її МВС не може заплямувати. Тому і результати такі", - пояснює Георгій Учайкін.
Що не так з законом?
На початку вересня Денис Монастирський заявив, що Закон "Про зброю" країні потрібен.
"У нас немає закону про обіг зброї, один з тих базисних нормативних актів, який повинен врегулювати процес видачі, реєстрації, обігу зброї в країні. Я є одним із співавторів закону про зброю і прихильником того, що такий закон необхідний", - заявив Монастирський в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".
За його словами, законопроект передбачає створення реєстру легального зброї, введення сервісного порядку покупки і регулює процедуру продовження дозволу на мисливську зброю.
Він висловив надію на те, що депутати в найближчі місяці підтримають законопроект. Разом з тим глава МВС уточнив, що не є прихильником "роздачі населенню пістолетів".
"Якщо ми говоримо про обіг зброї - це політична обіцянка партії "Слуга народу", з якою вона йшла на вибори. Ми повинні прийняти закон про зброю. Без права на носіння короткоствольної зброї - це є принциповою позицією", - нагадав Денис Монастирський.
За словами Георгія Учайкіна, в даний момент між збройовим
співтовариством і МВС України йде "фінальна битва" за зміст документа.
Так, на противагу основному законопроекту №5708, був створений альтернативний №5708-1.
Відмінності між редакціями починаються вже в назві: перший має назву
"Про право на цивільну вогнепальну зброю", другий - "Про право на
самозахист і володіння цивільною вогнепальною зброєю".
"Законопроект №5708-1 був поданий іншими народними депутатами і підтриманий нашою асоціацією, власниками зброї, а також її виробниками, імпортерами... Тобто усіма, кому цей закон в підсумку доведеться виконувати. Але в МВС хочуть в останній момент все зробити так, як їм потрібно. За останні 30 років вони зруйнували збройову галузь, у нас нічого немає, навіть патронного заводу. Чому? Тому що корупція не дає розвиватися ринку. А то, що це вкрай негативно впливає на суспільну безпеку, що це неприпустимо в умовах війни, в яких ми знаходимося, - це їх не цікавить, їх цікавить тільки заробляння грошей і кришування", - говорить Учайкін.
Між документами є три ключових відмінності:
- Альтернативний законопроект пропонує надати громадянам право на володіння і носіння короткоствольної зброї самозахисту (стаття 34). При цьому найважливішим етапом є ретельна підготовка майбутнього власника зброї (стаття 45): вивчення теорії, практичні заняття, складання іспитів під строгим контролем.
- Автори документа наполягають на тому, щоб реєстр власників зброї перебував у власності Міністерства юстиції. У свою чергу, МВС залишається одним з операторів реєстру, має до нього доступ, але, щоб уникнути корупційної складової, не може монопольно їм володіти і вносити в нього зміни.
- В альтернативному законопроекті особлива увага приділяється питанню про нагородну зброю (стаття 21). Зокрема, отримати нагородну вогнепальну цивільну зброю категорії C можуть тільки військовослужбовці. При цьому одержувач повинен мати посвідчення власника зброї, в якому вказана відповідна категорія. Інформація про нагородному зброю підлягає внесенню до реєстру.
Можливість чинити збройний опір злодієві, грабіжникові і будь-якому іншому зловмисникові базується на конституційній нормі про недоторканність людського життя і майна. Ухвалення закону про легальний продаж цивільної короткоствольної нарізної зброї - давно назріле питання.
До того ж мова йде про передвиборчі обіцянки влади в особі президента Володимира Зеленського та партії "Слуга народу". Політична воля для проведення "збройової реформи", а також законодавчі можливості у державного керівництва є. Головне, щоб парламент у результаті прийняв дієвий документ, а не створив чергову корупційну «годівницю» для силовиків, давши їм як би законну можливість торгувати дозволами і тероризувати власників легальної зброї.
Автор: Юлія Закірова
* * *
Нагадаємо, УАВЗ вже вкотре зареєструвала законопроект який передбачає володіння зброєю самозахисту.
В общем уже непонятно, кого надо избирать в Верховную Раду, чтобы Закон об оружии прошел. В предвыборных кампаниях все клянутся и бьют себя пяткой в грудь, что сделают это. Как до дела, то все по кустам и включают заднюю.
Для тих хто не в курсі стисло нагадаю що напочатку нинішнього року парламент відхилив одразу два законопректи про зброю: "мусорський" 4335 та "громадський" 4335-1. "Мусорський" законопроект 4335 передбачав право володіння КНЗ але без права її носіння, а "громадський" законопроект 4335-1 передбачав як володіння так і носіння КНЗ. Через пів року, в обхід регламенту, у парламенті був зареєстрований новий "мусорський" законопроект 5708, який передбачав заборону КНЗ для пересічних громадян. Невдовзі у парламенті також був зарєстрований і новий "громадський" законопроект 5708-1, який практично не відрізняється від нещодавно відхиленого, що передбачає як володіння так і носіння КНЗ. Особисто мене непокоїло те що була досить висока імовірність того що "мусорський" законопроект 5708 буде ухвалений парламентом, бо одним з авторів та головним лобістом цього законопроекту є чинний голова мвс, який у свою чергу як відомо є представником "монобільшості" у парламенті. Але днями очільник мвс раптово зробив несподівану заяву про те що він має намір внести зміни до "мусорського" законопроекту 5708, які передбачатимуть право володіння КНЗ але без права її носіння. Тобто, матимемо ту ж саму ситуацію що була напочатку року. На мій погляд право володіння без права носіння - це не настільки вже і погано, у всякому разі значно краще ніж заборона КНЗ, проте не зовсім зросумілим є сенс внесення цих змін до "мусорського" законопроекту 5708, бо напочатку цього року аналогічні законопроекти підтримали лише 88 та 74 нардепи, відповідно. Маю лише два варіанти пояснення того що відбувається: або після призначення на посаду очільника мвс "переконали" не поспішати із ухваленням закону про зброю, проте давати "задню" негарно, бо він неодноразово робив заяви про те що переконаний у необхідності ухвалення закону про зброю, у тому числі і тому що це була передвиборча обіцянка, от і вирішили внести зміни для того щоб законопроект став непрохідним при нинішньому складі парламенту, або силові структури вже продали таку значну кількість т.з. "нагородної" КНЗ що почали відчувати стабільне зниження попиту на ті т.з. "нагороди".
Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати