Як Суми зустрічали ворога
Юлія Левченко
Про зброю і про те, як Суми зустрічали ворога місцева волонтерка Юлія Левченко поспілкувалася з сумським тероборонівцем. Він розповів, що на момент наступу на Суми в місті була лише тероборона та 20 патрульних.
Далі наводимо її текст без істотних змін.
«24.02. Суми залишилися зі зброєю, що дало можливість чинити опір окупантам не завдяки логіці, а всупереч їй. Спрацював військовий принцип: "На будь яку їх хитрість, ми відповімо непередбаченою дурістю».
По логіці, вся зброя з місць її зберігання (назви об'єктів не називаю) повинна була бути вивезеною або розданою особовому складу в перші години війни, а то і до її потенційного початку (наприклад документація поліції виїхала із Сум до Львова ще 23 числа ввечері).
Сум’янам на момент заходу окупантів у Суми нічим було їх зустрічати. Вся зброя (це тисячі одиниць автоматів Калашникова) була в місцях їх постійного зберігання. Але ж москалі не здогадувалися, що ми такі «непередбачувані» і просто проїхали місто, навіть не здогадуючись, що уся зброя на місцях.
Місця зберігання зброї - це були єдині місця в Сумах, де 24-25 лютого чинили збройний опір колонам орків. Добре, що москалі не здогадалися, що зброя вся лежить досі в маслі, і ніхто її не вивіз. Отримавши опір, рашисти вирішили не заморочуватися, виставили блокпости на виїздах з міста, і поїхали далі.
Логіка проста: в Сумах зброї немає, блокпостів достатньо, щоб втримати даний об'єкт. Не заморочилися навіть поставити блокпости біля місць потенційного зберігання зброї, бо знову ж таки думали, що розумні стратеги з України подбали про те, щоб відступаючи, вивести зброю з собою.
Теробороні, які згідно логіки повинні були мати зброю вже, роздали її лише 24-го ввечері! Це через пів доби після вторгнення окупантів. А аж 26-го числа військові, що охороняли склади зі зброєю виконали наказ Києва (або не виконали наказ Києва!) роздати зброю населенню, аби вона не дісталася москалям.
Населенню зброю видавали всім хто хотів. Вивозили вантажівками до Курського ринку, на Баранівку (циганам). Видавали всім, без документів і без записів. Частину зброї яку ще не роздали, змогли собі віджати патрульні, котрі залишилися в Сумах і організували один із перших логістичних центрів опору.
Станом на вечір 26-го числа біля Сум лишився лише один блокпост москалів. Решта були знищені. До речі рашисти здогадалися, що в Сумах на складах була зброя, все ж авіаударом знищили приміщення однієї бази, та скинули бомбу на другий, але бомба як відомо попала у житловий сектор, не долетівши метрів 500. Хоча на той момент вся зброя була роздана або вивезена у схрони.
Так, через таку організацію наших і погану розвідку орків, Суми залишилися непогано озброєними легкою вогнепальною зброєю і змогли чинити опір в тилу ворога, чого явно ніхто не очікував».
* * *
Як я вже писав раніше в інших дописах: поки смажений півень в дупу не клюнув - влада не наважувалася видати зброю всім охочим чинити опір окупантам зі зброєю в руках! А тепер чухає ріпу, як цю зброю повернути назад, щоб українці не перестріляли один одного!
Українці один одного не перестріляють, це вже доведено.
А от влада тепер дійсно чухає потилицю, бо ніхто не знає скільки ж тієї зброї на руках і що робити в ситуації, коли просто дебільному наказу згори люди можуть і не підкоритись. І відстояти свою думку. Потенційно, звичайно.
Але владу лякає до усрачки навіть потенційна можливість самостійності людей.
Тому буде дуже цікаво спостерігати як влада буде намагатись будь-яким чином повернути ті стволи і наскільки мізерну частину з них таки вдасться повернути.
Вважаю, що владі доведеться якось лібералізувати обіг зброї в країні хоча б для того, щоб легалізувати або облікувати ту кількість зброї, що потрапила до людей в руки. Бо інакше буде якось незручно...
Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати