Інструкція з виживання. Де ховатись у будинках різного типу під час обстрілів та які з них краще витримують попадання
Житлові квартали та цивільні будинки все частіше стають ціллю ворога (Фото:Edgar GutiÈrrez / SOPA via Reuters)
Житлові квартали та цивільні будинки все частіше стають ціллю ворога, а значить гинуть містяни, які з різних причин не встигли полишити помешкання та перебратись в укриття.
Журналисти поговорили з інженером-конструктором та урбаністом Дмитром Макагоном про те, де ховатись при несподіваному обстрілі та як знайти безпечне місце у власній квартирі в залежності від типу будинку.
— Який житловий фонд мають українські міста сьогодні та в яких будинках мешкають зараз українці?
Якщо ми кажемо про сучасну міську забудову, то це переважно монолітно-каркасні будинки — тобто ті, в яких є несучий каркас з монолітного бетону, а стіни та огороджувальні конструкції заповнені цеглою або газоблоком товщиною 250 мм.
Ця технологія застосовувалась у новобудовах після 2000 років, хоча у окремих випадках трапляються панельні або цегляні. Та якщо висотка має більше дев’яти поверхів — вона точно не цегляна. Також якщо в стінах видно колону- це ознака каркасу.
З радянських часів нам залишився велика кількість панельних будинків — сьогодні це основний житловий фонд українських міст, особливо у регіонах. І хоча в Києві нової забудови набагато більше, але панельок теж вистачає, наприклад такі великі спальні масиви, як Троєщина, Борщагівка чи Лісовий. Це будинки з бетонними стінами з усіх боків, які є більш тонкими, холодними та мають гіршу звукоізоляцію. Вони можуть бути як зі швами на фасаді, так і з утепленням.
Є також старі дореволюційні та сталінські забудови — це переважно цегляні будинки з дерев’яними або бетонними перекриттями. Перший варіант частіше зустрічається у будинках царських часів, другий — у так званих «сталінках». Також до цієї категорії можна віднести деякі «хрущівки» — п’ятиповерхові будинки з червоної цегли.
— Які будинки є найбільш міцними та безпечними для перебування у разі ракетного обстрілу чи влучення уламків?
— Найбільш надійними є сучасні монолітно-каркасні будинки. Їх конструкція розрахована на те, щоб не піддаватись прогресуючим обваленням. Ми це бачили на прикладі будинку на проспекті Лобановського у Києві, де після влучення будівля не завалилася, і люди дотепер продовжують там жити.
Як би це дивно не звучало, особливо безпечними є саме висотні будинки. Так, з одного боку в них легко влучити, але через те, що вони висотні, їх будують з більш масивними несучими конструкціями, щоб вони банально встояли й у мирний час.
— Де краще ховатись від обстрілів жителям монолітно-каркасних будинків?
— В цих конструкціях зазвичай багато ядер жорсткості, таких як ліфтові шахти чи сходові клітки. Є таке поняття, як незадимлювана сходова клітка — тобто не та, яка із зовнішньою галереєю, а та, яка знаходиться в середні будинку та класифікується як Н4. Це такий бетонний колодязь без жодного вікна. Він є найбезпечнішім місцем під час несподіваного обстрілу: туди можна дуже швидко потрапити прямо із квартири, за нормами там є евакуаційний вихід та відповідний підпір повітря.
Але такий колодязь є тільки у монолітно-каркасних будинках, вищих дев’яти поверхів. У інших випадках під час обстрілу краще виходити з квартири у загальні коридори, де немає вікон. Тоді, принаймні, між вами та вулицею будуть додаткові 25 см. І це вже не хитка хатня перегородка, а дві повноцінні стіни з урахуванням зовнішньої.
Дмитро Макагон - інженер-конструктор, архітектор та урбаніст / Фото: Pragmatika.Media
— Чи залежить безпечне місце від поверху проживання та чи можна вважати гарним укриттям ванну кімнату?
— Звичайно, якщо буде пряме влучання такої потужної ракети, як Х-22 — тут ніхто нічого не гарантує. У такому випадку сказати точно, де буде безпечніше — на нижніх, чи на верхніх поверхах — важко. Все залежатиме від потужності снаряду, типу ракети та траєкторії її польоту. В Одесі, наприклад, ми бачили, як «прилетіло» на четвертий поверх багатоповерхівки. А ще не будемо забувати про протибункерні ракети, які залітають всередину будівлі, а вже потім детонують.
Якщо ми намагаємось захиститись від вибухової хвилі, то у ванній кімнаті сидіти більш безпечно, ніж біля вікон. Це зрозуміло з досвіду 2014−2015 років на Донбасі, тоді більшість уражень була саме від уламків в процесі артобстрілів. Але при прямому влучання в будівлю у ванній навряд чи буде безпечно: це може спричинити обвал плитки та прорив труб з окропом.
— А що робити у разі обстрілу мешканцям панельних багатоповерхівок?
— Так звані «панельки» — одні із найбільш небезпечних забудов у випадку потрапляння ракети. Особливо якщо ми говоримо про старі конструкції: вони свого часу вирішували питання житла після війни, коли треба було швиденько збудувати щось на найближчі 25 років з розрахунком на те, що у майбутньому добудують щось надійніше.
Особлива небезпека панельок — складання конструкції у випадку влучення у верхній поверх. Тоді верхня плита перетворюється на такий собі снаряд, який падає вниз і виносить плиту-перекриття під собою, таким чином спричиняючи лавиноподібне руйнування цілої секції. Наприклад, у Дніпрі був панельній будинок. Тому говорити, що є безпечні місця у самому будинку під час обстрілу, не правильно. Але від уламків може врятувати достатня відстань від вікна та додаткова стіна.
У панельках можна зазначити лише умовно безпечні місця — це несучі внутрішні панелі, в ідеалі з дверима. Така панель буде товщою за перегородку, вона зазвичай стоїть ребром до вікон під кутом 90 градусів. Це можуть бути вхідні двері в квартиру, і в їх отворі можна заховатись від складання конструкції.
— Яким буде безпечне місце для власників приватних будинків та квартир у цегляних багатоповерхівках?
— Для цегляних будинків діє той самий принцип про дві стіни, але там дійсно дуже погані пустотні перекриття, і тому у разі обстрілу треба так само ставати у дверних отворах. З ними тут ситуація краще, аніж в панельних будинках, бо цегляні стіни можуть бути до метру товщиною і в цьому отворі буде безпечніше.
Приватний сектор міської забудови небезпечний, бо будинки не мають таких запасів міцності, і відповідно ховатись майже нема де. Ми вважаємо, що льох чи гараж будуть більш-менш безпечними. Але тільки за умови, якщо вони підземні, туди потрапляє кисень і звідти є більш, ніж один вихід. Навіть частково наземні конструкції не будуть більш безпечним, аніж сам будинок.
— Як щодо санкціонованих і альтернативних укриттів? Наскільки безпечні, наприклад, паркінги, підвали та підземні переходи?
— Варто зазначити, що краще укриття — це спеціалізоване. Мова йде про бомбосховища та укриття подвійного призначення на кшталт підземних паркінгів. Це приміщення, яке відповідно позначене, або те, яке вдалося обирати швидко, якщо обстріл застигнув зненацька. На вулиці ідеальним варіантом буде підземний перехід, бо в нього є два виходи і він витримує колосальні навантаження, щоб його проломити потрібне пряме влучення чогось дуже потужного. Під час обстрілу в переході краще зайняти місце подалі від виходів і по можливості під балками, якщо вони проглядаються.
Щодо паркінгів, то майже завжди це більш безпечний варіант при обстрілі, аніж залишатися у будинку. Хоча б тому, що там, за нормативами пожежної безпеки, є як мінімум декілька виходів, система пожежогасіння та вентиляція. Навіть не надто глибокий паркінг вже багато чого вирішує, головне, щоб він був підземним і в нього не було стіни, яка контактує з вулицею.
У монолітно-каркасних будівлях також доволі безпечними є підвали. Шанси того, що відбудеться прогресуюче руйнування і ви опинитесь під завалами, — небагато. Головне перевірити, щоб там були не захаращені виходи, яких має бути декілька — це не обов’язково сходи, а також й під' ямки з віконцями.
Але якщо будинок панельний, то загроза того, що складеться секція і ви опинитесь під завалами, величезна. Ви бачили це на прикладі влучення в багатоповерхівку у Дніпрі. Але, з іншого боку, в квартирі панельки точно не буде безпечніше, ніж в підвалі. У підвалі шансів вижити і шансів, що вас дістануть з-під уламків, буде більше.
* * *