Про вручення повісток на вулицях, право на відстрочку та покарання за дезертирство

Ілюстративне фото

В Україні триває загальна мобілізація, і ЗМІ продовжують інформувати читачів про її перебіг.

Чи дослухаються до призовника за мобілізацією, який має бажання служити в конкретній бригаді? Яким є узагальнений портрет сьогоднішнього мобілізованого? Та про те, хто за законодавством має право на відстрочку від військової служби?

Відповіді на ці та інші запитання кореспондентам дав заступник начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки – начальник сектору комплектування Київського міського ТЦК та СП полковник Олександр Коновалов.

Олександр Коновалов

«Вручати повістки можна навіть у магазині чи на пляжі»

— З приводу вручення повісток на вулицях. Чинне законодавство чітко не визначає, де саме це має відбуватися. А тому вручення можна робити за місцем проживання військовозобов’язаного, на вулиці, блокпостах.

Основна умова — встановлення особи (якій вручається повістка. — Ред.) на основі паспорта чи посвідчення водія. До речі, в умовах воєнного стану всі люди повинні мати із собою документи, що посвідчують особу.

Повістку про виклик військовозобов’язаного не обовʼязково повинен заповнювати керівник територіального центру комплектування, може підписати й інша посадова особа. Наприклад, сільський голова чи голова підприємства, установи, організації.

Однак для цього начальник територіального центру має спершу видати відповідне розпорядження з прізвищами військовозобов’язаних і термінами їхнього прибуття.

Повістку можуть вручити в будь-якому місці, де це не заборонено законодавством, зокрема в громадських місцях, — розповів Олександр Коновалов.

Вручення повістки ще не означає, що вас уже зарахували до лав ЗСУ

Розмова заходить про розповсюджений стереотип, що нібито вручення повістки означає — завтра, післязавтра військовозобов’язаний буде на передовій.

— Якщо громадянин отримав повістку, це ще не означає, що його вже беруть до лав ЗСУ. Громадянина викликають для звірення облікових даних, проходження медичної комісії, проведення професійно-психологічного відбору.

Після того, як громадянин пройде всі ці заходи й буде визнаний придатним за всіма критеріями, йому вручається повістка на відправлення до військ. Якщо за станом здоров’я він буде непридатним або має право на відстрочку від призову, то повістка буде йому вручатись лише для уточнення даних або для надання певних документів, — зазначає заступник начальника Київського міського ТЦК та СП.

Він додає, що є два типи повісток: для уточнення військово-облікових даних та бойова повістка (для відправлення у війська у складі команди).

Мобілізованих, які не проходили військової служби, направляють до навчальних центрів. Через масштабну війну підготовка рядового й сержантського складу проводиться за скороченими термінами, але без зниження якості навчання.

— Якщо вас без навичок володіння зброєю та підготовки направили на передній край, ви маєте повідомити про це на телефони гарячої лінії. Для того, щоб оперативно розібратись і вжити заходів потрібно назвати ім’я та прізвище мобілізованої особи й номер військової частини, в яку направили, та який ТЦК та СП відправив.

Номери гарячої лінії Міністерства оборони: 0-800-500-410, 0-800-500-442 та 044-454-44-99 , — наголошує Олександр Коновалов.

Хто ухвалює рішення про службу військовозобов’язаного в небойовій частині?

Переходимо до важливого питання про те, чи йдуть територіальні центри комплектування назустріч бажанню призовника щодо служби в конкретному підрозділі:

— Військовозобов’язаний може звернутись безпосередньо до командира військової частини (у якій бажає проходити службу. — Ред.), і якщо командир ухвалить рішення, що за морально-діловими якостями ця людина їм підходить, він може надати письмову згоду або так зване відношення з проханням до територіального центру комплектування та соціальної підтримки призвати людину та направити безпосередньо до цієї військової частини (в разі якщо військовозобов’язаний проходив службу й був звільнений після 2015 року. — Ред.) або до навчального центру з подальшим розподілом до цієї частини, — зауважує полковник Олександр Коновалов.

Однак він пояснює, що в цьому питанні існують певні обмеження:

— Якщо мова про відношення від командира не бойової частини (до прикладу, частини забезпечення) або такої, що не виконує бойових завдань, тоді все буде на рішення начальника ТЦК за погодженням вищих штабів.

Яка різниця в соціальних правах між мобілізованими та військовослужбовцем контрактної служби

Далі офіцер розповідає про основні переваги для військовозобов’язаного, який вирішить підписати контракт із ЗСУ:

— Військова служба за контрактом передбачає, звісно, стабільне грошове забезпечення й поетапне його зростання у ході просування по службі. Також право на безоплатне здобуття заочної вищої освіти рівня «бакалавр». Але це може бути за умови закінчення терміну першого контракту й підписання другого.

Окрім цього, передбачене речове забезпечення, триразове харчування коштом держави, отримання безоплатної допомоги у військових медичних закладах з охорони здоров’я.

Також щорічна відпустка зі збереженням грошово-матеріального забезпечення тривалістю 30-45 календарних днів, але під час дії особливого періоду, як зараз, не більше як 10 календарних днів і ще 10 днів — за сімейними обставинами.

Ще передбачена можливість отримання первинного офіцерського звання «молодший лейтенант». Ну і, що теж важливо — отримання права на пенсійне забезпечення. І кандидат також може самостійно обрати військову частину, де бажає проходити військову службу.

Заступник начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки додає, що контрактник, на відміну від мобілізованого, має право стати на квартирний облік та має право на безоплатне здобуття освіти.

«Мобілізований — це здебільшого людина віком від 30 до 40 років, яка має дітей і добре розуміє, кого захищатиме»

Звісно, під час розмови доводиться порушувати й не дуже приємну тему дезертирства.

— Випадків дезертирства в Київському міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки і в районних ТЦК зафіксовано не було.

Але ми попереджаємо, що відповідно до статті 408 Кримінального кодексу України дезертирство (самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а також нез’явлення з тією самою метою на службу в разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу. — Ред.) карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

Дезертирство зі зброєю або за попередньою змовою групою осіб карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

А ці ж діяння, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років, — розповідає офіцер.

Просимо його намалювати узагальнений портрет сьогоднішнього мобілізованого, який не ухиляється від служби, а навпаки — по-чоловічому реагує на повістку й приходить до ТЦК:

— Це здебільшого людина віком від 30 до 40 років, одружена або розлучена, але вже має дітей. Тобто люди, які добре розуміють, кого вони захищатимуть.

Як діяти, якщо маєш право на відстрочку?

Звісно, що запитуємо в Олександра Коновалова і про можливість отримання відстрочки певним категоріям громадян.

— Відстрочку від призову під час мобілізації в особливий період можуть отримати певні категорії військовозобов’язаних, і вони чітко описані у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Там, зокрема, йдеться про людей з інвалідністю, багатодітних батьків, близьких родичів людей з інвалідністю тощо.

Також під час введення правового режиму воєнного стану було скасовано призов на строкову військову службу для громадян віком від 18 до 27 років, які мають статус призовника. Зараз діє заборона на призов цієї категорії громадян на військову службу за мобілізацією, але вони мають право підписати контракт зі Збройними Силами України на добровільній основі.

Якщо ви не підлягаєте призову під час мобілізації відповідно до закону — це ще не означає, що у вас автоматично є відстрочка. Щоб отримати її за наявності для цього умов, вам потрібно подати заяву про відстрочку та додати до неї документи, які підтверджують, що ви дійсно не підлягаєте призову, а у разі потреби пройти медичний огляд, — зазначає полковник.

Він додає, що таку заяву потрібно подати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку або призову.

— Ви можете подати заяву про відстрочку до отримання повістки. Але варто памʼятати, що отримати відстрочку від призову на підставі статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» можна лише до моменту набуття статусу військовослужбовця.

Після зарахування до особового складу військової частини ви не зможете подати заяву про відстрочку, навіть якщо у вас є для цього підстави, — наголошує заступник начальника Київського міського ТЦК та СП.

Автор: Євген Проворний

* * *

Стати членом УАВЗ

Допомогти УАВЗ