Як мінялася стрілецька зброя ЗСУ
Начальник ГУР МОУ Кирило Буданов з трофейним АК-12
Стрілецька зброя займає важливе місце в системі озброєння будь-якої армії. Причому це стосується як зразків індивідуального використання (як-то пістолет або автомат), так і групового (умовно кажучи, кулемет).
На полі бою російсько-української війни зійшлися зразки стрілецької зброї як старіші, так і сучасні. І виявилося, що навіть кулемети розробки початку 1900-х років у руках мотивованого бійця можуть бути ефективнішими за сучасну техніку в руках людини, позбавленої волі до боротьби.
Спробуймо тут описати основні зразки стрілецької зброї, які нині в руках бійців Збройних сил України.
Пістолети
Хоча вважається, що в умовах сучасної війни пістолет – це анахронізм, однак він лишається штатною офіцерською зброєю і в такій якості використовується в нашому війську.
Доопрацьований пістолет Макарова в ЗСУ. 2022 рік
На початку російсько-української війни, у 2014 році, стандартним армійським зразком був 9-мм пістолет Макарова, який, по суті, зостається таким і понині. Хоча після 2022 року “макар” розбавлений іншими зразками, в тому числі і західного виробництва.
Перш за все слід сказати, що у 2014-2015 роках – із мобілізацією та формуванням додаткових підрозділів – зросла кількість офіцерів, яких потрібно було озброїти пістолетами. І тоді зі складів резерву піднімали не лише ПМ 1950-х років, і а й 7,62-мм пістолети Токарєва ще старішої розробки. Спочатку ТТ стали стандартними у прикордонників, а потім і в армії.
Крім того, у спецпризначенців доволі розповсюдженими стали пістолети Стєчкіна (АПС).
Пістолет “Форт-14ТП” із пристроєм зниження рівня звуку пострілу на озброєнні розвідника ЗСУ
Також була і якась кількість вітчизняних зразків, як-то “Форт-14П”, та нагородних “Глоків” австрійського виробництва.
Після лютого 2022 року західні партнери поставили нам такі зразки, як СZ vz. 82 (30 тис. одиниць від Чехії), Beretta M9A1 (від США) та SFP9 (500 одиниць від Німеччини).
Крім того, пістолети Макарова радянського виробництва із власних складів передали Естонія та низка інших пострадянських країн.
Автомати, штурмові гвинтівки
Після розпаду СРСР основним автоматом української армії був автомат Калашникова радянського виробництва в калібрі 5,45 мм.
Чеський автомат Vz.58 та два чеські кулемети Uk.58
Після 2014 року на озброєння був поставлений АК 7,62 мм. Такі “калаші” на той момент перебували на зберіганні (в Радянському Союзі вони вважались мобілізаційним зразком і на озброєнні станом на 1991 рік не стояли).
Крім АК і АКМ, широко застосовували мобільніший варіант – АКС-74У, зі складаним прикладом та вкороченим стволом.
Загалом, автомат задовольняв потреби наших військових. Єдиним варіантом модернізації став автомат “Малюк”, який пішов на озброєння частин спецпризначення.
Після широкомасштабного вторгнення західні союзники почали масове постачання для Сил оборони України штурмових гвинтівок калібру 5,56 мм.
Білоруський доброволець із чеською автоматичною гвинтівкою CZ-806 BREN-2
Грузинський боєць ЗС України з автоматами АКС-74У та американським FN FNC
Американський карабін M4A1 у 92-й ОМБр ім. Івана Сірка. Квітень 2023 року
Польський GROT
Тепер на озброєнні ЗСУ багато різних моделей: CZ 806 BREN-2 (поставлені Чехією), GROT усіх моделей – від C16 F8-A0 до C16 FB-A2 (Польща), FN FNC (близько 5 тисяч одиниць, поставлені з Бельгії, Італії, Швеції, Канади та Сполучених Штатів), FN SCAR-L і F2000 (поставлені з Бельгії), Colt Canada C7 і C8 (канадійські варіанти М16 і М4 відповідно), карабіни M4A1 (поставлені з США).
Мало того, в Україну прийшли і зразки автоматичних гвинтівок калібру 7,62 мм: знамениті FN FAL, М14, SCAR-H, SA vz. 58 (5 тисяч одиниць з Чехії).
Автомат CZ SA Vz.58
Останній зразок – Samopal vzor 58 (зразка 1958 року) – дуже цікавий. Зовні він дуже нагадує автомат Калашникова, але це аналог під проміжний патрон 7,62×39 мм, який має іншу внутрішню конструкцію і за багатьма параметрами перевершує автомати АК і АКМ.
В цілому можна говорити про те, що фактично відбувається переозброєння ЗСУ з умовно “радянських” калібрів автоматичної стрілецької зброї на калібри НАТО.
Пістолети-кулемети
Цей клас зброї зовсім не характерний для радянського асортименту “стрілковки”, і тому всі зразки, які знаходяться на озброєнні Сил оборони України – західного виробництва.
Чеський пістолет-кулемет Šcorpion vz. 61 в ЗСУ
Мова йде про МР5 турецького виробництва, шведський Carl Gustaf Kpist M/45, ізраїльський “Узі” під патрон 9×19 мм “Парабелум” та vz. 61 “Скорпіон” під патрон 9×18 мм ПМ.
Ця зброя використовується прикордонниками та армійськими спецпризначенцями в якості зброї прихованого носіння.
Снайперські гвинтівки
У ніші снайперських гвинтівок в Україні також відбулася така собі мішанина радянських та західних стандартів.
Гвинтівка СВД в ЗСУ
Річ у тому, що за радянськими статутами 7,62-мм снайперська гвинтівка Драгунова (СВД) вважалася зброєю снайпера. А за західною класифікацією – це зброя марксмена (піхотний снайпер – перехідна стадія між звичайним стрільцем та снайпером, що прицільно працює на малі й середні дистанції).
Тому в Україні досі незрозуміла ситуація з гвинтівками Zbrojar Z-15/UAR-15 калібру 5,56 мм та Z-10/UR-10 калібру 7,62 мм і їхньою класифікацією.
Військовослужбовець ЗСУ Іван Пішта з гвинтівкою UAR-10. Фото з Facebook
До 2021 року в військах “зброярі” українського виробництва успішно замінили СВД. Але з початком широкомасштабного російського вторгнення останню знову повернули на озброєння.
Крім того, снайпери Сил оборони України мають на озброєнні достатньо велику кількість гвинтівок різних калібрів та моделей, парк яких із лютого 2022 року виріс в рази. Так, на фронті з’явилися чеські ZVI Falcon калібру 12,7 мм, польські 12,7-мм WKW Tor. Це на додачу до американських 12,7-мм Barrett M107A1, британських Accuracy International AXMC та AX308, а також вітчизняних від ХАДО.
Гвинтівка Barrett M82 в українського бійця
Харківське ТОВ “ХАДО-Холдінг” надає цілу лінійку далекобійних великокаліберних гвинтівок для високоточної стрільби: Snipex Rhino Hunter під патрон 12,7×99 мм НАТО (.50 BMG), Snipex M під радянський 12,7×108 мм, Snipex T-Rex та Snipex Alligator під 14,5×114 мм.
Не всі вони прийняті на озброєння Збройних сил за документами, але використовуються на фронті як привезені волонтерами, так і куплені за власні кошти снайперів.
Гвинтівка Snipex
При цьому Snipex T-REX і Snipex ALLIGATOR від ХАДО офіційно прийняті на озброєння ЗСУ наприкінці 2020 року.
Ручні кулемети
Найбільшою проблемою української армії з початок війни стали ручні кулемети.
Змагання на найкращу обслугу кулемета ПКМ Сухопутних військ ЗС України. 2020 рік
Річ у тім, що ця зброя (а мова перш за все про 7,62-мм ПКМ) мала величезний попит у країнах Африки й Азії, і тому більша частина того, що дісталося Україні від радянської армії, раніше пішло на експорт.
В результаті навіть були намагання запустити власне виробництво клонів того ж ПКМ (кулемет Калашникова модернізований).
Однак, без власного виробництва стволів, це тривало досить недовго. І тому станом на весну 2023 року, судячи з усього, наші повністю переключилися на закупівлю кулеметів MG-1/-1M виробництва болгарського заводу “Арсенал”.
1460 кулеметів MG-1МS калібру 7,62-мм для ЗСУ самостійно придбав навіть фонд “Повернись живим”. З огляду на те, що вся партія обійшлася в 6,57 млн євро, виходить, що один кулемет коштував 4,5 тисячі євро.
Болгарський кулемет MG-1МS від фонду “Повернись живим”
Після повномасштабного вторгнення росіян стрілецькі підрозділи територіальної оборони ЗСУ отримали у своє розпорядження РПК — 7,62-мм ручні кулемети Калашникова радянського виробництва зразка 1961 року, створені на основі АКМ.
Від автомата РПК відрізняється насамперед подовженим стволом (для збільшення початкової швидкості кулі з 715 м/с до 745 м/с); легкими складаними сошками, що надають стійкість при стрільбі, та збільшеній ємності магазину.
До речі, ці подовжені вигнуті магазини іноді використовують і з автоматами Калашникова.
Крім того, західні союзники передали для Сил оборони України доволі значну кількість ручних кулеметів різних моделей, в тому числі Beretta MG42/59 з Італії (під патрон НАТО 7,62х51 мм), оригінальні MG3 із Німеччини, vz. 59 із Чехії, М240 зі США та FN MAG у бельгійському та шведському варіантах.
Станкові кулемети
Основним кулеметом цього типу в українській армії з 2014 року був 12,7-мм ДШКМ.
Волонтери модернізували кулемети ДШКМ 128-ї бригади ЗСУ. Фото 2016 року
Під час формувань підрозділів територіальної оборони часів АТО зі складів були взяті також 7,62-мм кулемети Максима різних моделей, включаючи навіть виготовлені до 1917 року. Хоча це було радше винятком, ніж правилом, адже основна частина таких робочих кулеметів була виготовлена у 1944 році.
Кулемети “Максим” в ЗСУ
“Максими” вкотре підтвердили репутацію надійної та ефективної зброї. При цьому вони використовувалися лише як вогневе підсилення для блокпостів і опорних пунктів.
Після лютого 2022 року західні союзники масово передавали нам ровесника “Максима” – американський кулемет Browning М2НВ.
Кулемет Browning М2 у підрозділі ССО “Азов” (3-тя штурмова бригада).
Крім американців, такі кулемети і набої до них Україні передавали Франція, балтійські країни та Італія.
Трофейні зразки
Оскільки війська країни-агресора мають на озброєнні стрілецьку зброю радянських калібрів, використання Збройними силами України трофеїв не становить проблеми при наявності патронів.
Із найбільш розповсюджених зразків такої зброї в Силах оборони України є 5,45-мм автомат АК-12, які постачаються російською промисловістю в ЗС РФ з 2018 року. Це аж ніяк не новинка, а чергова модернізація автомата АК-74М, в якій насамперед покращена ергономіка.
Найбільшою зміною в конструкції є додавання переміщення цілика на задню частину посиленої кришки казенника – те, що зробили фіни (Valmet M76) і ізраїльтяни (Galil) кілька десятиліть тому.
Крім того, можна відзначити складаний приклад регульованої довжини в АК-12, верхню рейку та бічні секції рейок на нових накладках ствола. Пістолетна рукоятка більш ергономічна, а нові полімерні магазини мають вікно для візуального контролю кількості патронів.
Начальник ГУР МОУ Кирило Буданов із трофейним АК-12
Цікаво, що новий варіант поважчав на 300 г порівняно з АК-74М, який важить 3,4 кг. Під час війни виявилося й багато інших недоліків цього “апгрейдженого” “калашнікова”.
Тим не менше, для наших військових такі автомати, особливо в перші місяці війни, мали ледь не “культовий” статус. З цими трофеями фотографувалися не лише рядові солдати, а й старші офіцери, наприклад, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-майор Кирило Буданов, а також, наприклад, голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім – на відомій світлині з ногами на столі.
Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім з AR-15 та трофейним АК-12 біля дверей
Крім затрофеєних АК-12, в стрій ЗСУ ставили буквально всі кулемети, снайперські гвинтівки (типу СВД або “Вихлоп“).
А ось використання такої “екзотики”, як “Вал” або “Вінторез”, було обмежено наявністю патронів – вони не стандартні радянські, а виготовляються в Росії спеціально під ці зразки.
* * *