Правила конфлікту Дейва Сполдінга
Дейв Сполдінг – професійний інструктор з 36-річним досвідом служби, який у навчанні зосереджується на бойовому застосуванні пістолета.
Пропонуємо вашій увазі переклад статті Дейва Сполдінга про правила конфлікту, які він виробив в результаті свого багатого досвіду роботи в правоохоронних органах.
Прийняття правильних рішень та дій можуть врятувати вам життя. Маючи за плечима карʼєру в правоохоронних органах та присвятивши все життя вивченню збройного конфлікту та навчанню інших мистецтву володіння пістолетом, Дейв Сполдінг розробив низку правил, яких варто дотримуватись.
Ви повинні бути активним учасником свого порятунку
Люди, які думають, що з-за пагорба прискаче кавалерія і врятує їх, занадто багато дивляться телевізор. Будь-який коп вам скаже, що добре памʼятає випадки, коли йому довелося зупинити злочин у процесі, оскільки це велика рідкість.
Поліція у кращому випадку приїде за декілька хвилин, тоді як лік часу йде на секунди. Ніхто не зможе вплинути на вашу ситуацію більше, ніж ви самі, тому не потрібно покладатися на інших.
Критичний момент. Ви готові? Для планування вже запізно.
Ніколи не відмовляйтеся від чогось відомого заради чогось невідомого
Чи бувало таке, що ви кудись їхали на машині знайомою вам дорогою, а на зворотному шляху, довірившись навігатору, повертались іншим маршрутом? Як воно було? Мапа не завжди відображає актуальні дорожні умови. Якщо вам добре відомий один маршрут, тоді навіщо обирати інший, щоб зекономити хвилини?
Правила конфлікту – це частина будь-якого плану підготовки. Потрібно вміти вступати в бій та використовувати наявні інструменти.
Навчаючи своїх студентів, я часто бачу, як вони витягають магазин до того, як взяти запасний. А в бою може трапитись таке, що запасний магазин загубився, а його власник цього не знатиме. Це може коштувати життя.
«Але яка різниця, якщо магазин в пістолеті пустий?» - питають студенти. Я вчу студентів перезаряджатись коли їм зручно, а не коли спрацює затворна затримка.
Перестрілка – це гра мислячих людей, тому перезаряджання, коли це зручно вам, а не вашому противнику – це гарний приклад використання свого розуму.
Якщо не впевнені, не йдіть
Буває, що потрібно швидко переміститись, і вибору немає. Але перед цим варто знати, що чекає попереду.
Наприклад, рух заради руху – це погано. По рухомій цілі важче влучити, тому для цього повинна бути причина. Стрільба на ходу вимагає повільного руху, якщо не хочете промазати.
Переміщуючись на нову позицію, потрібно впевнитись, що вона захистить краще. Що є захистом, а що ні, вирішує той, хто в вас стріляє. Те, що захистить від кулі калібру .38, не захистить від 7,62-мм кулі.
Пістолет – це всього лише пістолет, доки підготовлена особа не візьме його в руки. Правила конфлікту – це вказівки, завчені заздалегідь, хоча й залишаються адаптивними.
Ніколи не заходьте туди, звідки ви не впевнені, що зможете вийти. Якщо напад скоєний на квартиру чи магазин, краще покинути місце небезпеки. Коли я заходжу в невідомий для себе заклад, я витрачаю декілька секунд на виявлення виходів, вікон, дверей, укриття тощо.
Якщо сумніваєтесь, сумнівів немає
У кожного є шосте відчуття, яке їм підказує, що щось не так. Якщо відчуваєте, що краще піти, йдіть. Занадто багато людей переконують себе в тому, що вони уявляють небезпеку. Це називається «упередженість щодо нормальності», і це смертельно! Ви повинні довіряти лише собі. Нічого страшного не станеться, якщо ви просто підете.
В реальному житті завжди доводиться адаптувати тактику, техніку та правила щодо ситуації, у якій ви опинились.
Простота – це добре
Іноді мене бентежать деякі сучасні доктрини вогневої підготовки. Деякі з них – яскраві, і гарно виглядають збоку, але чи підготують вони вас до збройного конфлікту? Так, студенти можуть відчути себе операторами на деякий час, але чи стануть вони від цього краще стріляти? Можна або виглядати добре, або почуватись добре, або стріляти добре, але не все одразу.
Правильна підготовка включає вміння працювати голими руками. Автор ніколи не вважав себе майстром бойових мистецтв, проте за своє життя отримав по обличчю від найкращих.
Нещодавно я обговорював техніки виправлення несправностей з одним відомим інструктором і розповів йому, що навчаю двом методам: як виправити подвійну подачу та як виправити все інше.
Він сказав, що я занадто спрощую і не навчаю своїх студентів необхідним навичкам. У мене зʼявились сумніви, що цей інструктор взагалі бачив реальний конфлікт. Його методи гарно виглядають на відео, яких у нього багато. Але як учню вивчити, засвоїти та відточити так багато складних технік?
Простішим речам легше навчити і навчитись, легше розвинути навички під час коротких навчальних сесій. Якщо якусь техніку складно виконати на стрільбищі, то виконати її під пролітаючими кулями буде ще складніше.
«Хочу» і «потребую» – це не синоніми
Якось учень попросив мене порекомендувати йому AR-подібну гвинтівку з поршневою системою газовідведення. Я запитав його: «Що нова гвинтівка може такого, з чим стара не справиться?». «Ну, поршень – це перевага. Вони краще справляються з пилюкою та брудом в Афганістані», - відповів він мені. В Афганістан він, звичайно ж, не збирався.
Приховане носіння – це стиль життя, а не просто спорядження, яке ви носите. Думайте про життя, яке ви проживаєте, про можливі небезпеки, та встановлюйте правила життя.
Якщо спорядження не покращує вашу ефективність, або не розкриває ваш набір навичок, тоді емоція, яку викликає у вас це спорядження – це «хочу», а не «потребую».
У мене були учні, які, розчаровуючись у свої ефективності, прямо посеред заняття міняли зброю та спорядження. Іноді це спрацьовує, але часто завдяки тому, що тепер вони почуваються краще від того, що вони щось зробили для покращення ситуації. Але сумлінне тренування допомогло б краще.
* * *