Навіщо ухвалювати Закон про зброю, якщо можна змінити одне слово в Кримінальному кодексі?

| Законодавство, Нелегальна зброя | Автор: Web admin

Навіщо ухвалювати Закон про зброю, якщо можна змінити одне слово в Кримінальному кодексі і карати людей вже на Навіщо ухвалювати Закон про зброю, якщо можна змінити одне слово в Кримінальному кодексі і карати людей вже на "законних підставах"?

Відомо, що стаття 263 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за носіння (зберігання, придбання ... тощо) вогнепальної зброї без передбаченого ЗАКОНОМ дозволу. Але яка може бути відповідальність, якщо нема Закону про зброю?

Всі ці роки МВС підміняла поняття “закон” поняттям “законодавство”, а на думку деяких суддів, термін «закон», має розширене тлумачення і включає «законодавство» в цілому.

За останні десять років понад 52 тисячі наших співгромадян отримали вироки, винесені на підставі ст. 263 Кримінального Кодексу України.

Проте депутати вперто не хочуть ухвалювати Закон про зброю.

А зараз вони вирішили піти іншим шляхом й просто змінити Кримінальний кодекс. Навіщо ухвалювати Закон про зброю, якщо можна змінити одне слово в Кримінальному кодексі і карати людей вже на "законних підставах"?

З основних змін, крім заміни слова "закон" на "законодавство", пропонується додати термін "складові частини вогнепальної зброї".

Відповідний законопроект 10179 зареєструвала група народних депутатів, серед яких члени Комітету з питань правоохоронної діяльності Максим Павлюк,  В'ячеслав Медяник, Галина Михайлюк, Олександр Бакумов та інші.

Так, ч. 2 ст. 263 Кримінального кодексу пропонується викласти у такій редакції, що носіння або зберігання, придбання, перевезення чи пересилання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), складової частини вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого ЗАКОНОДАВСТВОМ(!) дозволу, без мети збуту будуть каратися позбавленням волі на строк від двох до шести років без альтернативної санкції.

Якщо ці дії вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 201, 262, 263-1, 410 КК, то вони вже будуть каратися позбавленням волі на строк від 8 до 12 років.

Однак, якщо особа не мала мети збуту і добровільно здала зброю, вона не підлягатиме кримінальній відповідальності.

Нагадаємо, що чинна редакція ч. 2 ст. 263 КК передбачає відповідальність за носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого ЗАКОНОМ дозволу, що карається зокрема штрафом, громадськими роботами тощо.

Якщо ж носіння або зберігання, придбання, перевезення чи пересилання буде відбуватися з метою збуту, або особа вчинить збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), складової частини вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законодавством дозволу, то її за такі дії пропонують карати позбавленням волі на строк від 5 до 7 років.

Під незаконним збутом пропонується розуміти будь-які способи сплатного чи безоплатного розповсюдження вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), складової частини вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв серед невизначеного кола осіб (продаж, дарування, обмін, сплата боргу, позичання, будь-яке їх відчуження іншій особі, яка може розпоряджатися ними як своїм майном) без передбаченого ЗАКОНОДАВСТВОМ(!) дозволу.

Як зазначають автори, незважаючи на превентивні заходи, що постійно проводять правоохоронні органи, впродовж цього року кількість вчинених кримінальних правопорушень з використанням вогнепальної зброї значно збільшилась, так упродовж 9 місяців 2023 року, до обліків внесено (без урахування знятих з обліку) 10267 таких злочинів. Основним чинників такої тенденції є збройна агресія рф (її активна фаза). Такий стан речей обумовлений серед іншого великою кількістю вогнепальної зброї, що перебуває в незаконному обігу.

Так, упродовж 9 місяців вилучено 3998 одиниць вогнепальної зброї, що на 699 одиниць більше, ніж за весь 2021 рік (3299).

З метою інформування громадськості та забезпечення проведення заходів щодо добровільної здачі складових частин вогнепальної зброї, а також гладкоствольної мисливської зброї в пункті 2 проекту акта передбачено набрання чинності ним через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.

Нижче наводяться проєкт закону і порівняльна таблиця.

Проєкт законуПроєкт закону

Проєкт законуПроєкт закону

Проєкт законуПроєкт закону

Проєкт законуПроєкт закону

Порівняльна таблиця.

Порівняльна таблицяПорівняльна таблиця

Порівняльна таблицяПорівняльна таблиця

Порівняльна таблицяПорівняльна таблиця

Порівняльна таблицяПорівняльна таблиця

Порівняльна таблицяПорівняльна таблиця

Порівняльна таблицяПорівняльна таблиця

Порівняльна таблицяПорівняльна таблиця

Порівняльна таблицяПорівняльна таблиця

Порівняльна таблицяПорівняльна таблиця

* * *

Стати членом УАВЗ

Допомогти УАВЗ

Web admin Автор: Web admin11270,2 Переглядів: 425 , Коментарів: 2 - 1 +
1,0 1 -1 1
Коментарів (2)

  • 30.10.2023 13:09
    #
    - 1 +

    Все дуже по-мусарські((( Складова частина - це ремень, шомпол та магазин?

  • 31.10.2023 18:00
    #
    - -1 +

    На мій погляд заміна у ч. 1 ст. 263 кку слова "закон" на слово "законодавство" принципово нічого не змінить, бо до поняття "законодавство", навіть у широкому його значені, не входять нормативні акти міністерств, такі як відомчі інструкції, навіть якщо вони зареєстровані у мінюсті:

    У вузькому значенні під терміном «законодавство» розуміють систему законів України, що формується Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади. До цієї категорії також належать міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України шляхом прийняття закону про ратифікацію відповідного договору (ст. 9 Конституції України).

    У широкому значенні під терміном «законодавство» розуміють систему законів та інших нормативних актів, що приймаються Верховною Радою України та вищими органами виконавчої влади, — постанови Верховної Ради, укази Президента України, постанови і декрети Кабінету Міністрів України. Ці акти розвивають, конкретизують відповідні закони і не мають їм суперечити. Юридична сила таких нормативних актів визначається компетенцією державного органу, який приймає відповідні акти.

    У найширшому значенні під терміном «законодавство» розуміють систему законів і постанов Верховної Ради України, указів Президента України, постанов, декретів і розпоряджень Кабінету Міністрів України, а також нормативних актів міністерств і відомств, місцевих рад та місцевих державних адміністрацій.

    Конституційним Судом України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення ч. 3 ст. 21 КЗпП України від 9 липня 1998 р. № 12-рп/98) було дано офіційне тлумачення терміну «законодавство». Так, Конституційний Суд України дійшов висновку, що термін «законодавство», який вживається в ч. 3 ст. 21 Кодексу законів про працю України щодо визначення сфери застосування контракту як особливої форми трудового договору, потрібно розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України. Тобто, Конституційний Суд України фактично став на позицію тлумачення поняття «законодавство» у широкому значенні.

    Роз’яснення Верховного Суду України, накази Генерального прокурора України, інструкції Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України належать до актів, що можуть давати тлумачення законодавчих норм та викладати рекомендації щодо більш оптимального і доцільного порядку їх застосування.


Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати