У ССО проаналізували використання Росією дробовиків для захисту від FPV
Ілюстративна фотографія з FPV-дроном української морської піхоти. Березень 2024. Україна. Фото: Морська піхота України
Командування Сил спеціальних операцій Збройних сил України (ССО ЗСУ) провело аналіз використання Росією дробовиків для захисту від безпілотників.
Про це повідомляє німецьке видання Hartpunkt з посиланням на документ який їм вдалось отримати.
У документі безпілотні літальні апарати визначаються як незамінний і економічно ефективний засіб розвідки, управління вогнем і як носій зброї.
Тому як росіяни, так і українці обрали в якості дешевого засобу захисту від дешевого засобу ураження дробовик 12-го калібру. Але очевидно, що ефективність дробовиків обмежена близькою дистанцією та що він може ефективно уражати лише повільні цілі на малій висоті.
Тактика
На думку авторів, загроза, яку становлять для російських збройних сил БПЛА загалом і безпілотники FPV зокрема, набула таких масштабів, що стрілець з рушницею повинен бути прикріплений до кожного транспортного засобу поблизу фронту. А також такий стрілець повинен бути в кожній піхотній групі.
У випадку з транспортними засобами особливо вдалим заходом виявилося чатування в задній частині машини. Оскільки більшість атак дронами здійснюються саме з цього напрямку.
Детектор дронів Булат-3. Фото з мережі
Окремо стоїть питання виявлення дронів. Згідно з аналізом, російська сторона використовує для цього пасивні детектори безпілотників «Булат-3» та «Булат-4». Надійне виявлення цими детекторами можливе з відстані до 1000 метрів.
Стрільці з рушницями діють не самі по собі, а в комплексі з системами радіоелектронної боротьби. Завдяки цьому можливе досягнення ефекту на більших дистанціях. Росіяни також спостерігають за маршрутами підльоту і відльоту українських безпілотників. На основі розвіданих маршрутів руху безпілотників російські війська влаштовують засідки з кількома стрільцями.
Засоби ураження
Напівавтоматична рушниця Вепрь 12. Фото з мережі
Як засіб ураження використовуються цивільні рушниць різних конструкцій. Серед них все більш поширеними стають напівавтоматичні рушниці «Вепрь-12» та MP-155. Для збільшення ефективної дальності використовується патрон 12/89.
В аналізі також побіжно згадуються адаптери «Росянка» для підствольних гранатометів ГП-25 виробництва російської компанії «Ингра». Вони дозволяють перетворити підствольний гранатомет на однозарядний дробовик. Але в аналізі не дається оцінка їх поширення та ефективності.
Також побіжно згадується про експерименти з самозарядними рушницями на дистанційно керованих бойових модулях. Однак, на думку українських аналітиків, вони недостатньо швидкі, щоб ефективно боротися з БПЛА на близькій відстані.
Перехідник «Росянка» ГП-25 12 калібру фірми «Ингра». Фото Ингра
Набої
Що стосується боєприпасів, то автори бюлетеня аналізують два різних типи набоїв. Перший – спеціальні боєприпаси російського виробника «Техкрим». Замість шроту цей патрон вистрілює обважненою сіткою. Вона розкривається після пострілу і призначена для ураження пропелерів і роторів безпілотника. Проте ефективна дальність цього боєприпасу навіть менша, ніж у випадку зі звичайними дробовими набоями. Російські випробування показують, що сітка розкривається по ходу траєкторії і досягає свого оптимального розгортання на відстані 30 метрів від стрільця.
Російський протидроновий патрон «Перехват» від заводу «Техкрім». Фото Техкрім
Ідеальним вважається калібр дробу в 3,5 мм і початкова швидкість польоту 500 м/с при вазі заряду від 40 до 45 г. Це дає змогу отримати сніп шроту зі 150-170 дробинок, що забезпечує максимальну ефективну дальність ураження від 50 до 75 метрів.
Аналіз підкреслює важливість, яку російська сторона надає підготовці стрільців для захисту від безпілотників. Зокрема вказується на інвестиції в реалістичні тренувальні центри. Де для покращення підготовки також залучаються цивільні інструктори зі спортивної стрільби з дробовиків.
На думку авторів, організація спеціальної підготовки та розробка адаптованих боєприпасів свідчить про те, що російська сторона серйозно ставиться до захисту від безпілотників. І має необхідну адаптивність для реагування на цю загрозу.
В березні 2024 року вперше публічно стало відомо про те що у росіян з’явилися мисливіці на дрони. Вони озброєні мисливськими рушницями та несуть на собі засоби виявлення й придушення дронів.
Тренування бійців 68 ОЄБр з рушницями Hatsan Escort BTS. Фото: Олена Худякова / АрміяInform
Водночас у квітні 2024 року бійці 68-ї єгерської бригади оприлюднили кадри навчань стрільби з напівавтоматичних дробовиків Hatsan Escort для боротьби з ворожими дронами.
А у жовтні 2024 року Міністерство оборони України кодифікувало та допустило до використання у підрозділах Сил оборони напівавтоматичний дробовик Safari HG-105M.
* * *