Армія США тричі прицінювалась до булпапів на заміну M16 - чому ця заміна не відбулася
Пентагон у різні роки оцінював Steyr AUG, FN F2000 та RM277, але кожного разу американські військові знаходили критичні для себе недоліки у цій схемі.
Коли мова заходить про штурмові гвинтівки за схемою булпап, то дуже часто на папері визначають цілий ряд їх переваг над класичною конструкцією - компактність при потенційно більшій довжині ствола, а також кращий баланс. Але попри це булпап досі залишається екзотикою, а армії, які колись взяли його на озброєння відмовляються від нього.
Більше того, навіть у США Пентагон три рази оцінював штурмові гвинтівки за схемою булпап, як потенційного замінника M16, але кожен раз відмовлялися від цієї ідеї. І навіть наступна штурмова гвинтівка американського війська M7 не просто класична, це AR-платформа у новому калібрі під 6,8 мм.
Гвинтівка M7
А ще у 1985 році армія США випробовувала Steyr AUG, який був взятий австрійською армією на озброєння у 1978 році. Через півтора десятка років тестувала бельгійський FN F2000. А перед тим, як оголосити Sig Sauer переможцем у конкурсі Next Generation Squad Weapons оцінювало булпап від General Dynamics під назвою RM277.
RM277
І у питанні, що саме не так із булпапом доволі аргументовано пояснили в американському Task & Purpose.
Why does the Pentagon keep rejecting bullpup rifles?
Зокрема першою проблемою булпапа, попри його менші розміри, є ергономіка, а також незвичність. Особлива американських військових, а також цивільних, покоління яких служили та тренувались з M4/M16.
І роки такого досвіду означають, що всі отримані навички щодо швидкого перезаряджання та усунення несправностей після переходу на булпап можна викинути у смітник. Як і безліч навчальних програм та кваліфікаційних стандартів.
Також американські фахівці вважають, що довга тяга ударно-спускового механізму не підходить для точної стрільби через важке, "грубе", зусилля на спусковому гачку. Також на гвинтівках за схемою булпап менше місця для кріплення додаткових прицілів, ручок, ліхтарів тощо.
Додатково накладається проблема для стрільця-шульги, бо гільзи просто летять в обличчя. І хоча на одних гвинтівках це вирішується переналаштуванням, це не про ситуацію, коли на полі бою знадобиться схопити перший працюючий автомат на заміну намертво заклинившему власному. Хоча на деяких моделях, наприклад вже згаданій й досі футуристичній FN F2000, гільзи викидаються вперед.
FN F2000 стоїть на озброєнні морської піхоти Перу
Тобто всі можливі переваги булпап, як мінімум для американських військових, нівелюються її недоліками. І саме вони всі три рази й проявлялися на тестах Steyr AUG, FN F2000 та RM277.
Водночас додамо - все вказує на те, що наразі абсолютна більшість країни, які переходили на булпапи, повертаються до класичних рішень.
І першою "здалась" Франція, яка у 1978 році перейшла на FAMAS, а у 2017 почала перехід на HK416. У 2020 році Китай почав переходити з QBZ-95 на QBZ-191. Також від булпапного L85 має відмовитись й Велика Британія, вони мають бути виведені з експлуатації до 2030 року, але британці вже два роки не знають на що замінити свою штурмову гвинтівку.
Апологетами булпапу у світі залишається наразі лише Австрія з вже згаданим Steyr AUG, яка не збирається їх замінювати. А також Ізраїль із Tavor, який експлуатує її разом із M4/M16. Але на фото від ЦАХАЛ у руках абсолютної більшості бійців саме американські гвинтівки, а от фото солдата із Tavor ще треба пошукати.
Tavor
* * *