Макети за ціною авто: як держава імітує військову підготовку молоді

Ілюстраційне зображення

Поки батьки на фронті, їхні діти грають у війну пластиковими муляжами. При цьому на складах припадає пилом зброя, а в тендерах програми «Захист України» — суми, на які можна було б закупити танки. Армія просить дрони, а у школах тим часом купують макети АК-74 за космічні гроші. Системної стрілецької освіти досі немає. Є бутафорія. А ворог на кордоні — справжній.

За ціною 100 тисяч гривень і більше

Країна, що воює, не може дозволити собі ігнорувати військову підготовку. Але замість реальних пострілів суха теорія, тендери та списані інструкції. У результаті за майже чотири роки повномасштабної війни жодного разу справжньої зброї в руках молоді так і не було. Тренування зі стрільби якщо і є, то лише з пневматичних гвинтівок або у кращому разі страйкбол.

За 2024 рік на програму «Захист України» виділили 1,74 млрд грн, і ця сума «тягнеться» й у 2025-й. З огляду на кількість шкіл це мізерна інвестиція. За радянських часів у навчальних закладах обов’язково проводили практичні стрільби з малокаліберної зброї, стрільбища належали ДОСААФ. Усі хлопчаки стріляли, вміли розбирати зброю, проходили фізичну і водночас технічну підготовку. Так формувалося покоління, здатне швидко адаптуватися до служби. До 1991 року стандарти допризовної підготовки були чітко регламентовані, тисячі школярів отримували практичні навички.

За даними Modern War Institute, стандарти ЄС чи НАТО (а також курси Європейської місії EUMAM) передбачають потужний базовий вишкіл для молоді, який триває близько 40 днів, із реальним бойовим практикумом: до восьми годин щоденного інтенсивного тренування, десятки реальних пострілів, вправляння в атаках, контратаках, робота в межах бойових підрозділів.

В Україні лише кілька ліцеїв дають щоденну системну підготовку: фізична дисципліна, стрільби, робота з бойовою зброєю. Там кадети навчаються в умовах, наближених до реального військового життя, й мають регулярні тренування із зброєю під наглядом досвідчених інструкторів. Але це поодинокі установи з обмеженим охопленням.

Натомість усім іншим восьми тисячам навчальних закладів пропонують раз на місяць потримати в руках один ММГ (масо-габаритний макет зброї) АК-74 і розділити час навчання з ним на 25–30 учнів. При цьому навіть ця бутафорна історія обходиться платникам податків в астрономічні суми. Наразі масо-габаритні макети звичайнісінького автомата Калашникова закуповуються за ціною 100 тис. грн і більше.

За крок до подвоєння ціни

«На складах Укроборонпрому лежать тисячі автоматів Калашникова четвертої категорії. Вони вже не стріляють, але ідеально підходять для навчання. Їхня собівартість — до 2000 гривень навіть із переробкою, тобто з деактивацією під ММГ-макет. Усе, що треба, — одне рішення Кабміну. Але кому цікаво економити, якщо можна «освоїти» під сотню тисяч за макет і списати мільйони на повітря?» — каже голова Асоціації власників зброї Георгій Учайкін.

Він переконаний: програма «Захист України» — корупційна лазівка, а значить, не зайвим буде обстежити її антикорупційним органам. Замість того, щоб витрачати величезні кошти платників податків на фактично «мертвий» реквізит, цілком реально організувати підготовку молоді в стрілецьких клубах, на повністю облаштованих полігонах. Це було б навіть дешевше.

«Проблема в тому, що нагорі пішли зовсім не тим шляхом. Замість того, щоб домовитися із стрілецькими клубами чи стрільбищами й організувати дітям повноцінну практику, вирішили закуповувати макети. Це породило цілу бюрократичну й корупційну конструкцію.

Мільйони гривень витрачені, а учням досі нічого не дали в руки — ні знань, ні зброї. За 78 тисяч гривень можна провести для цілого класу сесію повноцінних стрільб — з 50 набоями на кожного, інструкторами, технікою безпеки. Але чиновники обрали придбання мертвого макета, який нічого не навчить. Ми фінансуємо не підготовку, а її імітацію, і платимо за це зі своїх податків», — вважає Учайкін.

Експерт у сфері безпекових освітніх проєктів Андрій Вентов переконаний, що ціни на ММГ-макети накрутили штучно. Навіть справжній боєздатний автомат коштує дешевше.

«Той, хто готував програму «Захист України», мав би спочатку переконатися у тому, що на ринку є необхідний обсяг ММГ-макетів, який забезпечить попит у разі запуску програми. Цього, вочевидь, ніхто не робив. Це специфічний продукт, і створити його швидко під потреби ринку складно. Постачальникам довелося діставати макети ледь не з-під землі. Як правильно діяти в цій ситуації, жодних пояснень від чиновників не було. Тож ринок реагував, як міг. Думати, що нагорі працюють повні невігласи, які нічого не розуміють, я б не став. Тож на думку спадає інше — це було зроблено умисно», — зазначив Андрій Вентов.

АК-74 vs дрони — один до семи

Схему шито білими нитками: автомати Калашникова, які відпрацювали свій ресурс, проходять процес деактивації в зброярнях і стають дорожчими за новенькі аналоги. Де ще таке є, щоб стара непотрібна річ, від якої відтяли кілька деталей, раптом нечувано злітала в ціні? До того ж цей «брухт» жадібно розхапують на Prozorro Market і масово розвозять по всіх навчальних закладах.

Деякі тендери вражають. Наприклад, Івано-Франківська ОДА у травні придбала відразу 150 таких макетів на… 11,5 млн грн. За ці кошти можна купити понад 750 семидюймових дронів FPV, яких вистачить на всі школи будь-якої області. В деяких регіонах торік встановлювали справжні цінові рекорди, закуповуючи ММГ по ціні 115 тис. грн за одиницю.

Такі диспропорції в ціні — сильний сигнал про корупційні ризики, особливо коли йдеться про закупівлі навчальних макетів, які не мають жодного бойового потенціалу.

«Зараз штучно створили попит, і ціна злетіла до 2000 і більше доларів за одиницю. Коли почали критикувати ці закупівлі, чиновники наказали купувати ще й макети західної стрілецької зброї, наприклад AR-15. Хоча офіційно ми не переходимо масово на натовські автомати. Це вже не про оборону — це вже цирк і дерибан. Ми живемо в епоху дронів, а в школах учнів готують до Другої світової. Жодної підготовки зі стрільби помповою чи мисливською зброєю, якою реально сьогодні збивають дрони. Замість практики — макети, з яких навіть холостими не постріляєш. І все це робиться під соусом «військово-патріотичного виховання», — каже Георгій Учайкін.

Система просіла на старті через слабкі нормативи, бюрократію і бажання, з одного боку, створити вигляд навчання, а з іншого — отримати на цьому зиск. Стрілецьку підготовку дітей, яка є потенціалом для формування кадрового резерву армії, знецінено до «розпилу бюджетів».

До повномасштабного вторгнення макети стрілецької зброї коштували на порядок дешевше й зрідка купувалися для потреб навчання. Наприклад, 2020-го одна із шкіл Києва пробувала придбати на тендері ММГ АК-74. Сам конкурс не відбувся, але був факт ціни — 17 тис. грн за одиницю. При цьому експерти запевняють, що поза тендерами на невеликих закупівлях макети зброї реалізовувалися ще дешевше.

«Ціна могла бути орієнтовно 10 тисяч гривень. Але навіть це багато, якщо врахувати, що процедура деактивації обходиться у 1,5–2 тисячі гривень станом на сьогодні. У довоєнний період вона теж була дешевшою. Навчальні макети виготовляються не з нових зразків, а зі списаних, які, по суті, для держави нічого не коштують. Навпаки, ще потрібно знайти гроші на утилізацію. Сьогодні ж виникла абсолютно казкова ситуація, коли непотріб не утилізується, а ажіотажно розпродується за якісь неймовірні суми», — зазначає Андрій Вентов.

Історія з ММГ не єдина у програмі «Захист України». В так званому типовому переліку, який фактично формалізує набір обладнання у кожному осередку військової підготовки, вистачає різного «сміття», піднятого з радянських закапелків часів холодної війни. Як кажуть самі тренери «Захисту України», шкода витраченого на цей непотріб часу, бо реальність інша — війна і зброя стрімко еволюціонували. Можливо, нагорі таки почнуть нарешті думати про майбутнє оборони, а антикорупційні слідчі хоча б один раз погортають ММГ-тендери за мільйони. Хочеться вірити.