Україна наповнена нелегальною зброєю: у кого на руках знаходяться втрачені пістолети та автомати
Георгій Учайкін відзначає: просто так зброя не зникає. Фото Колаж
Від початку повномасштабного вторгнення понад 491 тисяча одиниць зброї була втрачена чи викрадена в Україні. При цьому лише за останній рік кількість зниклих автоматів, мисливських рушниць та пістолетів збільшилась на понад 200 тисяч.
В профільному міністерстві статистику втраченої та викраденої зброї наразі не коментують. Натомість голова Української асоціації власників зброї Георгій Учайкін, вбачає в цифрах загрозливу тенденцію, що свідчить про недовіру державі. Про це він розповів в інтерв'ю "Телеграфу".
Що стоїть за півмільйонними втратами стволів
- На вашу думку, різке збільшення кількості фактів втрати зброї – це реальне погіршення проблеми чи наслідок кращого обліку?
- Це ознака того, що держава дедалі більше і більше втрачає контроль над зброєю. Ви ж бачите, який приріст відбувся за останній рік. І тут логіка дуже проста, якщо хтось щось десь загубив, то очевидно це може хтось інший знайти. Це ж не якась дрібничка, це зброя!
За останній рік кількість втраченої зброї зросла вдвічі
- В такому випадку наскільки значна вірогідність, що автомати та пістолети опиняються в кримінальному обігу чи перепродаються?
- Абсолютно однозначно, що зброя переходить з відносно "білого" ринку на "чорний". І судячи з задекларованих цифр, динаміка набуває загрозливого характеру. Ми багато років казали про те, що обіг нелегальної зброї в Україні захмарний і вимірюється мільйонами одиниць. І ми бачимо в офіційних джерелах цифри, що можуть свідчити, як він підживлюється. Думаю, насправді ситуація набагато гірша.
- Які на вашу думку основні причини втрати або зникнення зброї в нинішніх умовах? Якусь частину можна пояснити бойовими обставинами? Але вони ніби логічні для прифронтових територій, але зростання на рівні з Донбасом є й у Києві?
- Потрібно розбирати кожен випадок. Втрачено зброю, бо під час ведення бойових дій хлопцям було настільки важко, що змушені були залишити позиції і її кинути… Можливо, насправді ми не можемо оперувати такими поняттями. У нас є тільки факт – "втрачено". А яким чином це відбулось, наприклад, розікрали якісь склади, чи це була зброя, яку роздавали людям для оборони в перші дні повномасштабного вторгнення. Може бути все, що завгодно.
Варто ще розуміти, що поліцейська статистика дуже підступна, правду вони ніколи не кажуть. Наприклад, вони хизувались, що в Івано-Франківській області більш-менш спокійно. За 9 місяців задекларували загалом близько 180 одиниць, більшість — мисливських рушниць, автоматів та пістолетів — мінімум. Адже днями з'явилась інформація, що в Івано-Франківській області затримали чоловіка, в якого зберігався цілий арсенал разом з кулеметами. Тобто ситуація розповсюджена по всій країні й такі показники декларування — це катастрофа.
Чому українці неохоче розстаються зі зброєю?
- Чи є якесь пояснення для втрат зброї на кшталт травматів, якими очевидно більше володіють цивільні?
- Втрату травматичних пістолетів, а це 10,2%, тобто десятки тисяч, пояснити найпростіше. Процедура придбання цієї недолугої зброї як була, так і залишається непрозорою і має корупційний складник. Спочатку треба заплатити за те, щоб потрапити до окремої категорії громадян, хто може отримати дозвіл. Потім за подовження дозволу, бо він дається на три роки.
І багато хто з власників травматів просто зрозумів, що не хоче продовжувати платити й повідомляє: пістолет вкрали, чи він його загубив. А лишає його, звісно, собі. Ну спіймають його з ним, заберуть, буде якась адмінка – та й все. Така історія може бути й з мисливськими рушницями.
Серед лідерів за втратами і крадіжками зброї - Київ та Донеччина
От з автоматами Калашникова та бойовими пістолетами ситуація трошки цікавіша. Не будемо з'ясовувати, хто саме і яким чином їх губить, бо на балансі ця зброя тільки у певних структур. Це не наше питання і ми це не аналізуємо. Але я повернусь до своєї тези, що зброя ніколи не зникає в нікуди. Тобто вона або опиняється на "чорному" ринку, або перебуває в руках громадян, які, скажімо, десь її знайшли чи отримали.
Знову таки згадаємо початок повномасштабного вторгнення, коли людям видавали зброю часто без будь-якого обліку. У Києві мінімально тисяч сорок стволів таким чином розійшлось й ніхто не розуміє, де вони зараз. Таку зброю теж вважають втраченою. Так ось, ці адекватні громадяни не хочуть повертати той автомат, бо не вірять поліції, не вірять в спокійне майбутнє в нашій країні. Вони бачили, як зникла поліція, як не було допомоги, вони власноруч захищалися, пережили цей період і цю зброю не хочуть віддавати.
Автомати та мисливські рушниці втрачають найбільше
- Чи можна якось змусити/заохотити людей все-таки здавати зброю? Могли спрацювати й чи спрацювали заклики робити це добровільно в рамках кампанії з декларування?
- В серпні минулого року МВС "зґвалтувала" Верховну Раду, щоб протягнути схему під назвою "декларування зброї". Її розпіарили, викинули мільйони на рекламу, а результатів – нуль! Звісно не буквально нуль, бо щось таки люди здали. На серпень було 11,2 тис. одиниць вогнепальної зброї, до кінця року, можливо, вийдуть на 16 тис. Та це непорівнянні цифри зі статисткою по втраченій зброї! Тобто наразі можна вже говорити, що це абсолютно тупикова схема.
Не лякає людей й кримінальна відповідальність. Про що йдеться, коли над нами щодня літають ракети й шахеди?! Натомість в міністерстві стримують ухвалення адекватного закону про зброю. Чому? Бо розуміють, без права на придбання та носіння пістолетів він не буде сприйнятий суспільством. Вони тягнуть час і ніби ось придумали декларування, а при цьому чомусь "вилізло" півмільйона втрачених стволів.
Які ризики для населення через значну кількість зброї "на руках"?
- З огляду на статистику втрат зброї, чи варто пересічним громадянам перейматися за свою безпеку?
- Боятися не варто. Чому? Ми за ці роки переконались, що українці абсолютно притомні громадяни й демонструють найкращі показники поводження як з зареєстрованою, так і з незареєстрованою зброєю. Попри те, що незареєстрованих стволів від 5 до 7 мільйонів, ми ж не бачимо з вами щоденні перестрілки. Тобто люди, якщо десь взяли/знайшли зброю, відразу її сховали, бо це здобич. Й не понесуть вони її декларувати. Це ж очевидно. Чому? Тому що: а) не вірять поліції, б) мають сумніви у спроможності держави захистити у відповідальний момент. Є гіркий досвід Бучі, Ірпеня, Херсона, Сумської, Чернігівської, Харківської областей.
В статистиці присутні навіть гранатомети та кулемети
- І ключове питання, що робити з такою кількістю втраченої зброї? Можливо, спрацює зміна системи обліку чи інші кроки?
- Нічого не спрацює, бо спробували вже все! Здається, Черчилль казав, що американці завжди доходять до правильного рішення, перед тим спробувавши всі неправильні. Так само як і наш український парламент, який знаходиться під шаленим впливом МВС. На сьогодні ми маємо замкнуте коло. Втрачено, наприклад, пістолет Макарова, він потрапив на "чорний" ринок, хтось його продав і заробив, є рух коштів. В якийсь момент може включитись правоохоронна система, когось з тією зброєю затримають. О, це вже стаття 263, за яку передбачено аж до семи років ув'язнення. Але нікого ж не садять, бо включається "комерційний складник". І всіх це задовольняє.
Більше половини втрат припадає на зброю іноземного виробництва
Ба більше, в нас же понад сто тисяч нагородних пістолетів видано. Тобто цей ринок вже існує! Чому я називаю це ринком? Бо одна справа, коли таку зброю отримають хлопці за справді героїчні вчинки. А інша, що її мають всі депутати, мери, чиновники, поліцейські, охоронці як криміналу, так й серйозних підприємців. Таким чином озброївся бізнес – всі, хто можуть заплатити, щоб потрапити до нагородного списку. Там такі тарифи, що мама не горюй! Якби цього не було, ми б не бачили в усіх зброярських магазинах справжніх бойових пістолетів. А вони є у великому обсязі, отже комусь призначені, бо не став би бізнес заморожувати мільйони доларів в товарі, якби він не продавався. Розумієте? Тебе нагородили, ти приходиш, купуєш пістолет – така схема.
І все це
існує на очах людей. Отже, вони розмірковують, навіщо мені здавати той
пістолет, який як купив, чи знайшов?! Залишу його собі, бо коли мені
буде погано, вас поруч зі мною не буде! Я буду сам виживати, сам
захищати свою родину, а якщо в мене буде автомат, то я ще можу по
ворогах "працювати". А не так, як було в Бучі, Мощуні. Розумієте? Це вже
ніяк не змінити.
Треба просто усвідомити, рано чи пізно доведеться ухвалювати повноцінний закон про зброю з правом громадян купувати пістолети й носити їх для самозахисту.
* * *