Оновлення від Small Arms Survey - ситуація у світі
Оновлення від Small Arms Survey
Організація Small Arms Survey опублікувала оновлення, в якому на основі даних митної статистики ООН (UN Comtrade) аналізує авторизовану торгівлю стрілецькою зброєю у період 2019–2024 років з особливим акцентом на тенденції в Латинській Америці.
Загальною рисою є значне зростання вагомості легальної торгівлі стрілецькою зброєю в цей період, проте розподіл і структура потоків відрізняються за регіонами й типами продукції.
За підрахунками, базованими на звітах країн до UN Comtrade, номінальна вартість світового експорту стрілецької зброї зросла приблизно з 5 мільярдів доларів США у 2019 році до 9,2 мільярда доларів у 2024 році. Це відображає як загальне пожвавлення попиту, так і зміни в торговельник потоках в умовах глобальних геополітичних потрясінь останніх років.
Особливу роль у зміні попиту відіграла європейська сторона: після початку повномасштабного вторгнення в Україну імпорт зброї до Європи збільшився на 141% у досліджуваний період. Це значне підвищення вплинуло на структуру глобального ринку й спричинило перерозподіл поставок у довгих ланцюгах постачання.
У фокусі оновлення — Латинська Америка як регіон: аналіз показує, що регіон залишається порівняно невеликим гравцем у глобальній авторизованій торгівлі стрілецькою зброєю, здійснюючи близько 2,8% глобального імпорту і 6,3% глобального експорту за оцінками за 2019–2024 роки.
При цьому структура імпорту регіону відрізняється від світової: категорія «військові вогнепальні системи» (military firearms), яку класифікує UN Comtrade, становила близько 10% усього імпорту Латинської Америки, що суттєво перевищує глобальне середнє (приблизно 5,6%). Це вказує на більш виражену частку важчої/спеціалізованої нарізної зброї у поставках до регіону, ніж у середньому по світу.
Важливий вияв — домінування окремих країн у регіоні: за даними імпортних звітів партнерів, Бразилія складає близько 79% експорту Латинської Америки, тобто значна частина регіонального експорту зв’язана з бразильським виробництвом і транзакціями. Водночас відмінності між даними експортерів і даними партнерів-імпортерів вказують на розриви у звітності та можливі особливості декларування/кодування товарів.
У доповіді приділено увагу й методологічним застереженням. Small Arms Survey підкреслює, що UN Comtrade використовує кодування товарів, яке не завжди ідентифікує стрілецьку зброю однозначно: деякі передані категорії включають також інші види обладнання (наприклад, деякі легкі озброєння або аксесуари), тож дослідження обмежилося чіткими категоріями, які найбільш коректно відображають поставки малої зброї.
Крім того, деякі транзакції (наприклад, операції через третіх осіб або грошові перекази без кодувань) можуть бути неповно відображені в митних даних. Автори також вказують, що тимчасові або оперативні зміни (наприклад, екстрені закупівлі в умовах кризи) можуть не відображатися одразу або відображатися з затримкою в базі UN Comtrade.
Ще один важливий висновок — категоріальна структура імпортів Латинської Америки. За даними звіту, до імпортованих позицій регіону входять пістолети і револьвери, патрони, спортивні мисливські рушниці і карабіни, а також «військові вогнепальні системи» і комплектуючі. Частка патронів і спортивного озброєння залишається значною, але саме частка «військових» приладів вирізняє регіон від середнього світового профілю — це може бути зумовлено як військовими закупівлями, так і специфікою класифікації товарів у деяких країнах.
Автори дослідження також звертають увагу на ризики невірної інтерпретації даних. По-перше, розбіжності між звітами експортерів і імпортерів іноді значні; по-друге, деякі позиції в UN Comtrade містять суміші товарів, ймовірність помилкових класифікацій не виключена. Тому висновки Small Arms Survey носять характер індикативної оцінки, а не остаточного обліку, і вимагають подальшої верифікації у національних джерелах і митних документах.
У висновках оновлення наголошено на практичних наслідках для політики й контролю: зростання вартості легальної торгівлі і зміни в потоках потребують кращого узгодження митного кодування, підвищення прозорості в ланцюгах постачань та більшого міжнародного обміну інформацією, щоб знизити ризики диверсій і відхилень продукції на нелегальні ринки.
Для регіонів із високою часткою «військової» зброї у імпорті це особливо критично: необхідні механізми контролю за кінцевим користувачем, суворіші правила брокерства і посилений нагляд за експортно-імпортними операціями.
Для України висновки Small Arms Survey мають безпосереднє значення: різке зростання світового попиту на боєприпаси для стрілецької зброї та переналаштування ланцюгів постачання означають, що країні потрібно прискорювати нарощування власних виробничих потужностей та диверсифікувати імпортні канали, щоб уникнути дефіциту на передовій і для потреб правоохоронних структур. Інвестиції в локальне виробництво набоїв і комплектуючих, а також швидке налагодження кооперації з партнерами по НАТО і ЄС зменшать вразливість до зовнішніх шоків і підвищать стратегічну стійкість запасів.
* * *