Тенденції озброєння в Україні: дрони змінюють роль стрілецької зброї
Збройні сили України продовжують знищувати російських солдатів на суші, у повітрі та на морі / 21-а механізована бригада
Одним із нещодавніх пріоритетів України стало виведення з ладу можливостей протиповітряної оборони Росії. За перші два тижні березня Сили оборони України знищили понад 20 російських засобів ППО, включно з комплексами С-400, Панцир-С1 та «Бук», а також рідкісні ворожі радіолокаційні станції.
Ймовірною метою українського командування є створення «коридору» в радіолокаційному полі Росії, що дозволить далекобійним ракетам і безпілотникам проникати глибше на її територію.
Війна в Україні змінює роль стрілецької зброї
У російсько-українській війні традиційні зони бойового зіткнення піхоти зникають: зони ураження на глибину до 20 км тепер контролюються дронами. Масове використання безпілотників Україною докорінно змінило підхід до застосування стрілецької зброї.
Минулого тижня авторка обговорювала це з Георгієм Учайкіним, головою наглядової ради Української асоціації власників зброї, а також проаналізувала його інтерв’ю Polskie Radio, опубліковане у січні 2026 року.
Зміна ролі стрілецької зброї на полі бою
Війна кардинально змінилася порівняно з 2022 роком: стрілецька зброя дедалі менше відіграє центральну роль у бойових діях. Сьогодні її основне призначення — ураження FPV-дронів.
Традиційна нарізна стрілецька зброя (штурмові гвинтівки) втрачає значення. Натомість зростає роль гладкоствольної зброї (дробовиків), особливо для боротьби з FPV-дронами та дронами з оптоволоконним керуванням (які наразі є однією з найбільших загроз).
Дистанції застосування: до приблизно 80 м — ефективна дальність дробовика проти дронів; часто це єдиний доступний засіб захисту для підрозділів на передовій в умовах насичення дронами.
Це створює нову потребу — виділення окремих стрільців із дробовиками в кожному підрозділі. Дробовики стають ключовим інструментом боротьби з дронами.
Основні характеристики: велика площа розсіювання — вища ймовірність влучання у швидкі цілі; ефективність у хаотичних умовах із високим рівнем стресу. За бойовою статистикою, зазвичай потрібно 4–5 пострілів, щоб вразити дрон. Помпові дробовики поступово втрачають популярність, порівняно з полуавтоматичними.
Стандарти НАТО у стрілецькій зброї
Україна відходить від пострадянських стандартів у стрілецькій зброї. На початку 2022 року українські військові переважно використовували платформу Калашникова зі стандартними калібрами 7.62 та 5.45. Усе було звичним — ергономіка, логістика та запаси боєприпасів.
Сьогодні ситуація кардинально змінилася. Відбулося масштабне впровадження західних систем, включно з CZ BREN 2, Grot, FN SCAR та різними варіантами M4/M16. У результаті українські піхотні підрозділи стали одними з найбільш бойово перевірених у світі щодо практичного використання західної стрілецької зброї.
Ринкова ситуація: висококласні системи (наприклад, італійські Benelli M4) ефективні, але дорогі; ринок дедалі більше заповнюється турецькими копіями (Sarsilmaz, Typhoon, Hatsan тощо).
Паралельно із західними поставками формується й внутрішній сегмент. Український виробник «Зброяр» зайняв свою нішу.
«Йдеться про гвинтівки UAR-15 та UAR-10. Для багатьох підрозділів вони вже стали стандартом. Хоча вони не завжди повністю конкурують з усіма іноземними моделями, але впевнено займають своє місце серед сучасних платформ», — зазначив Георгій.
Міністерство оборони кодифікувало та допустило до використання близько 30 моделей стрілецької зброї, включно з 10 типами гранатометів (зі США, Німеччини та Чехії), що суттєво розширило арсенали піхоти порівняно з 2022 роком.
Оснащення піхотних підрозділів значно покращилося. Україна не виробляє автомати Калашникова та відповідні боєприпаси, що створює залежність — історично навіть від ланцюгів постачання, пов’язаних із противником. Фактично Україна змінила калібри та стандарти.
Сьогодні використовується щонайменше чотири основні групи калібрів — дві пострадянські та дві натівські. У 2025 році понад половина підрозділів використовує стрілецьку зброю стандартів НАТО.
Перехід на нові калібри потребує часу та навчання. Підрозділи проходять цей процес у бойових умовах. Темпи складні, але реалістичні. Для досвідченого стрільця перехід з АК на AR-платформу може зайняти лише кілька годин.
Наприклад, при наявності базового досвіду достатньо близько 2 годин навчання. Однак масштабування цього процесу на сотні тисяч військовослужбовців є багаторічним завданням, що потребує великої кількості інструкторів.
Боєприпаси та антидронні набої
Виробничі можливості Європи щодо боєприпасів оцінюються у 3–4 млрд патронів на рік. Потреби Збройних сил України вимірюються десятками мільярдів. НАТО наразі не має достатніх виробничих потужностей для ведення війни такого масштабу.
Після втрати Луганського патронного заводу Україна стала значною мірою залежною від імпорту боєприпасів. З 2024 року розпочато виробництво окремих типів боєприпасів, але повного циклу для натівських калібрів досі немає.
Проблема полягає не лише в технологічній складності — обладнання для виробництва підпадає під суворий експортний контроль.
Повний перехід на стандарти НАТО потребує: інфраструктури обслуговування та ремонту; власного повного циклу виробництва боєприпасів.
Обладнання для виробництва боєприпасів виготовляється обмеженою кількістю країн (Італія, США, Німеччина, Чехія), і попит перевищує пропозицію. В Україні досі немає повноцінного патронного заводу.
Імпорт боєприпасів значно дорожчий за внутрішнє виробництво. Спроби налагодити виробництво стикаються з тривалими регуляторними та ліцензійними процедурами. Цей сектор має потенціал стати бюджетоутворюючим та стратегічно важливим для економіки.
Компанії CZ і Colt Canada готуються до локалізації виробництва в Україні, оскільки місцеве виробництво економічно вигідніше за імпорт. Україна також стає драйвером інновацій у сфері спеціалізованих антидронних боєприпасів.
У червні 2025 року було повідомлено, що оборонний кластер Brave1 розробив перші антидронні набої зі спеціальною бойовою частиною, що значно підвищує ймовірність ураження рухомих цілей, зокрема FPV-дронів і Mavic. Ці набої нагадують стандартні патрони поширених калібрів і можуть використовуватися зі штурмовими гвинтівками.
У листопаді 2025 року Міністерство оборони повідомило про масштабування виробництва антидронних боєприпасів. Було кодифіковано вироби кількох українських виробників, готових до серійного виробництва.
Крім того, формується нова концепція боєприпасів — «Павук» — антидронний набій 12-го калібру з кевларово-вуглецевою ниткою. «Ми бачимо невеликий, але проривний зсув на ринку боєприпасів — команди, які експериментують із рішеннями на основі кевлару, починають змінювати правила гри.
Влучити у швидкий дрон на дистанції 50 метрів надзвичайно складно; в ідеалі потрібен ефект “павутини”, який заплутає його — це один із небагатьох справді ефективних підходів. Ці інновації з’явилися в Україні — раніше їх просто не існувало», — зазначив Георгій Учайкін.
12К Снаряд антидроновий
Український військовослужбовець, який спілкувався на умовах анонімності, пояснив практику застосування:
«Коли ми висуваємося на позиції, у машині завжди є визначена людина з дробовиком 12-го калібру, зарядженим такими набоями. Поруч є ще кілька людей, готових відкривати вогонь. Якщо щось летить, стріляють усі — і з дробовиків, і зі штурмових гвинтівок. Хтось обов’язково влучить. І все це відбувається в русі. У точках висадки одночасно можуть стріляти п’ять або навіть вісім осіб по одному дрону».
Водночас він підкреслив складність носіння окремої зброї для боротьби з дронами:
«Особисто я маю свій дробовик 12-го калібру. Але більшу частину часу він залишається вдома, тому що ми вже й так несемо занадто багато спорядження. І я розумію, що від моменту, коли я помітив або почув дрон, до моменту вибуху проходить від 1 до 5, максимум до 7 секунд. За цей час потрібно дістати додаткову зброю, підняти її, зняти із запобіжника, прицілитися і зробити постріл. Шансів майже немає. Ця додаткова зброя завжди “десь поруч”, але не на тобі. Основна ж зброя завжди доступна — за секунду вона вже в руках».
Цивільний ринок зброї та проблеми регулювання
Попит на вогнепальну зброю в Україні зростає. Водночас в Україні досі немає комплексного закону про зброю.
Поточна ситуація: відсутнє чітке юридичне розмежування між легальною та нелегальною зброєю. Неможливість легального придбання засобів самооборони стимулює чорний ринок.
Динаміка чорного ринку: високий попит через відсутність легального доступу (особливо до пістолетів); використання схем із «нагородною зброєю» як обхідного шляху.
Українська асоціація власників зброї виступає за вилучення травматичних пістолетів з обігу: вони візуально не відрізняються від бойової зброї; на близькій дистанції це створює ризик смертельно небезпечної помилки.
У світі засоби нелетальної дії чітко маркуються і використовуються для контрольованої ескалації сили. У США, наприклад, така зброя має помітні відмінності, щоб уникнути фатальних непорозумінь.
Олена Крижанівська
* * *