Закон про зброю, за який виступає МВС, не захистить українців - потрібен новий
Після трагедії в Голосіївському районі Києва, коли озброєний чоловік безперешкодно розстрілював на вулиці перехожих, а поліцейські втікали, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що хоче якнайшвидшого ухвалення закону про зброю, щоб у людей було право на збройний самозахисті.
До цього позиція міністерства була іншою: громадяни зможуть володіти пістолетами лише через п’ять років після завершення війни зі зберіганням вдома, віковий ценз — 30 років та обов’язковий п’ятирічний попередній досвід.
Про те, що це — справді зміна позиції МВС, спроба підіграти суспільним настроям і чи дасть закон, який підтримує міністр, можливість самозахисту, The Page поговорив з Геогрієм Учайкіним — багаторічним лобістом законного обігу зброї та головою наглядової ради Української асоціації власників зброї.
МВС хоче швидко ухвалити неробочий закон, а депутатам бракує розуміння проблеми
Заява міністра внутрішніх справ про необхідність надати громадянам дозвіл на зброю — це лише інформаційний шум, спричинений трагедією, чи справді можна сподіватися, що цього разу МВС зацікавлене в ухваленні закону?
Це інформаційний шум, намагання міністра Клименка, який відчуває, що під ним гойдається крісло, якимось чином нівелювати наслідки тієї трагедії, яка сталася в Києві. Вони нічого не планують робити, і більше того, вони нічого не зможуть зробити. Бо той законопроєкт, про який вони зараз розповідають, — це реанімація дохлої кішки, яка померла ще багато років тому.
В основі того законопроєкту, який був ще у 2022 році ухвалений в першому читанні, лежав наш законопроєкт, який був непоганим на той час, але МВС та комітет з правоохоронної діяльності його «кастрували». Тому ми добре знаємо, на що здатний цей законопроєкт, а на що ні.
Ми закликаємо Верховну Раду відхилити цей законопроєкт офіційно, щоб регламент дозволив з'явитися новому законопроєкту. І тоді ми гарантуємо, що протягом місяця буде підготовлений найкращий законопроєкт, який потрібен країні.
За цей час ми проведемо комітетські і парламентські слухання. Узгодимо всі нюанси з силовими структурами, проведемо ретельний аналіз і підготовлений законопроєкт віддамо президенту, щоб він його вніс як невідкладний. Щоб це була ініціатива президента, але з якісним законопроєктом, за який не буде соромно нікому.
Депутати самотужки не зможуть швидко підготувати потрібний законопроєкт?
Треба зібрати авторський колектив. Це мають бути провідні фахівці з усіх дотичних галузей, тобто імпортери, виробники, стрілецькі комплекси, тири, стрільбища, приватні охоронні компанії, юристи, адвокати, люди, які фахово цим займаються все життя.
"Фізично немає таких фахівців у Верховній Раді, які здатні реалізувати цей проєкт".
І коли я чую про те, що Клименко починає забалакувати тему, розповідати, що він буде це узгоджувати з депутатами, з журналістами і активістами, я розумію, що це просто маячня.
Це дуже специфічний напрям, в якому люди набувають досвіду десятиріччями, щоб зрозуміти, яким чином воно все має працювати, а тепер це все треба покласти на папір.
Після спілкування в ефірах та поза ефірами з депутатами ви можете сказати, чи є у них розуміння, яким має бути законодавство про зброю?
Це складно, і я розумію депутатів, які не в темі. Вони ніколи нормально не могли почути фахівців. Тому я кажу про комітетські слухання. Тобто ми готові в усіх комітетах зробити доповіді, потім провести парламентські слухання в закритому режимі, відповісти на всі питання, які можуть виникнути у народних депутатів, дати їм базу, всі вичерпні відповіді, і далі вже готові документи віддавати президенту.
Має бути принципове рішення, що треба цей закон ухвалити. Я запропонував Федору Веніславському, депутату з правовладної фракції, який є членом комітету з питань національної безпеки і оборони, щоб вони узгодили позицію на фракції і запропонували президенту. Якщо буде така згода, то ми зробимо все в найкращому вигляді.
Федір підтримав ідею переносу розгляду, тобто супроводу головного комітету в комітет з питань національної безпеки. Я вважаю, що це абсолютно доречний крок, і він дозволить нам уникнути цього монопольного впливу, який має МВС на комітет з питань правоохоронної діяльності, і ми зможемо дійсно народити якісний проєкт.
Головне — політичне рішення. Тоді ми в такому разі робимо все, щоб були виконані вимоги Конституції і гарант Конституції вніс законопроєкт.
"Президент продемонстрував притомність, він сказав, що треба ставити крапку. Це непросте питання, але треба ставити крапку".
Чи є у вас якась відповідь від фракції «Слуг народу», скільки їм потрібно часу, щоб вони визначилися з підтримкою запуску нового законопроєкту?
Ні, наразі ніхто нічого не назвав. Ми запросимо у вівторок когось з президентської фракції до себе на прямий етер. Ми по вівторках будемо проводити етери з депутатами, з громадськими діячами на цю тему. Запросимо і будемо вже обговорювати.
Є ризик що тема на ефірах так і закінчиться, а потім затихне?
Воно затихає до того часу, поки не гепне ще раз. Цей злочинець випустив джина з пляшки. Це дурний приклад, і він заразний. Я боюся більш небезпечних речей, ніж стрілянина на вулиці.
У нас крім патрульної поліції є така ж проблема з державною службою охорони — монополіст на ринку, яка фактично прибрала приватні охоронні фірм, які могли б, наприклад, забезпечувати охорону шкіл. Проте сама служба охорони школами не займається. Натомість у нас запустили симуляцію з офіцерами служби освітньої безпеки. Чи зможуть вони захистити?
"Для всіх цих підрозділів повинна бути не лише підготовка на стрільбищі, а й постійні тривалі ротації на фронт. Тоді не було б таких випадків, як в Голосіївському районі. Будь-яка людина, яка має хоч якийсь мінімальний бойовий досвід, не схибила б".
Скільки потрібно часу на запуск такої системи, якщо уявити, що закон пройшов швидко?
На закон піде мінімум два місяці, адже потрібно буде вносити зміни в інші закони та ухвалювати багато підзаконних актів. Загалом найоптимістичніший сценарій — від трьох до шести місяців.
Бізнес швидко розгорнеться. Якщо з'явиться можливість придбати пістолет, повірте мені, я раз на тиждень буду в тирі. І таких, як я, сотні тисяч громадян. Відповідно, зросте попит на тири. Якщо тир розуміє, що у нього пішов стабільний дохід, що він може дозволити собі якісно покращувати матеріальну та технічну базу, залучати додаткових інструкторів, то ці бізнеси почнуть масштабуватися.
Яким має бути якісний законопроєкт про зброю
Ви стверджуєте, що той закон, який намагаються зараз реанімувати до другого читання — непридатний. Яким має бути «правильний закон»?
МВС має бути максимально відсторонено від процесу навчання
Перший аспект: підготовка майбутнього власника зброї. Ретельна прописана система, яка буде гарантувати всім громадянам України те, що власник зброї буде чітко розуміти правові наслідки неправомірного застосування зброї, що він буде вміти з нею поводитись безпечно для себе і для оточення.
Всі заліки, всі дисципліни мають проходити під відеофіксацію. Підготовка — виключно в приватних школах. Жорсткий контроль за тим, як вони дотримуються процедури навчання. Бізнес буде відповідати ліцензією та власними інвестиціями. Тоді завжди можна буде з'ясувати, де людина навчалася, хто її дивився, хто її готував.
МВС має лише прописати вимоги для отримання ліцензії і бути одним із тих, хто перевірить, чи ті грати стоять на вікнах, чи та металева шафа встановлена, чи відповідають вимогам ліцензії аудиторії, стрільбища, програма підготовки. А для власне підготовки у нас вистачає найкращих фахівців у світі з бойовим досвідом.
Короткоствольна зброя має бути дозволена всім
Повинні бути прибрані всі штучні обмеження на короткоствольну зброю щодо досвіду/віку тощо. Однак пістолети мають бути виключно бойовими, жодних травматичних пістолетів. Вони мають бути примусово вилучені, звісно, за матеріальну компенсацію, тому що це зброя непрогнозованої дії, яка розбещує всіх, починаючи від бовдурів і закінчуючи злочинцями. Що далі робити з вилученими травматами, залежить від марки: щось на переробку, щось піде на макети для тренувань.
Головна вимога — право на приховане носіння
Це не забаганка збройних лобістів, а пряма вимога Конституції. Стаття 27 Конституції України передбачає, що кожна людина має право на життя і ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави – захищати життя людей.
18 квітня ми побачили, що держава, в особі Національної поліції, схибила, не виконала свій обов'язок. Тоді ми звертаємося до частини третьої цієї ж статті, яка декларує, що кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань. Тобто право є. Залишається питання — чим захищати. Зброєю, яка знаходиться у сейфі вдома, захиститися неможливо.
Якби в Ізраїлі, де є дозвіл на носіння, бігав та стріляв у людей покидьок з карабіном, то його швидко пристрелив би охоронець з будь-якого магазину або просто перехожий.
Також право на носіння дасть можливість захиститися вразливим групам населення. У нас величезна кількість ветеранів з інвалідністю. Це кричуща несправедливість, що люди, які втратили кінцівку і стали фізично менш здатні чинити опір злочинцям, не можуть себе захистити. Вони заслуговують на це, адже зробили для цієї країни все, що могли — віддали своє здоров'я. І не варто забувати, яка кількість жіночого населення країни зараз відповідальна за своїх батьків, за батьків чоловіка, який служить, за дітей, тобто на них навалилися функції з захисту сім’ї. І безпекове питання має бути вирішено.
Як буде здійснюватися подальший контроль та перевірка власників зброї?
Рівень адекватності людини в поводженні зі зброєю може перевірятися, скажімо, раз на п’ять років, дуже простим шляхом. Власник зброї заходить в будь-який стрілецький комплекс або тир і його просять показати операції зі зброєю, здійснити кілька кваліфікаційних пострілів у мішень. А відповідний фахівець вносить в базу — чи пройшов він перевірку.
Перевірка на психічну адекватність — це питання до Міністерства охорони здоров'я. Вони мають зробити систему, яка буде відслідковувати психічні розлади.
Це буде реалізовано як в Чехії, коли лікар, на підставі огляду власника зброї може внести навіть вимогу про тимчасове вилучення зброї?
Так, я домовився з чехами буквально кілька днів тому про те, що вони готові надати допомогу в створенні закону. Ми будемо їх залучати обов'язково. Тобто це буде закон, не гірше ніж в Чехії, а в Чехії, я вважаю, найкращий закон про зброю в Європі.
Що робити з тими мільйонами одиниць нелегальної зброї, яка вже є на руках?
Коли з'являється документ, який чітко встановить правила, тоді ми можемо запропонувати громадянам, як і яку наявну в них зброю можна узаконити.
Моделі для цього держава може запропонувати наступні:
- Якщо зброя потрапляє під визначення тієї, яка дозволена законом, ми пропонуємо її легалізувати. Пройти процедуру відстрілу, щоб потрапили кулі і гільзи в гільзотеку, пройти курси, отримати дозвіл на зберігання і носіння цієї зброї. Ми будемо знати, за ким вона закріплена, що це адекватна людина, і що вона відповідає за кожен постріл.
- Для зброї, яка не підходить під дію закону, ми пропонуємо два варіанти. Якщо це автоматична зброя дозволеного калібру, то вона приводиться на спеціальних виробництвах до напівавтоматичного стану і потім людина залишає її собі за звичайною процедурою. Все, що буде більшого калібру або що неможливо переобладнати — держава викуповує. У власника такої зброї є вибір: віддати державі за якісь гроші, або постійно бути під загрозою кримінальної відповідальності. То ж трофейний кулемет доведеться здати.
Про відповідальність міністра МВС
Чи достатньо обіцянки дозволу на зброю, відставки керівника патрульної поліції Києва та притягнення до відповідальності двох поліцейських для того, щоб погасити суспільний резонанс від трагедії?
Абсолютно ні! Я вважаю, що міністр внутрішніх справ та голова Національної поліції мають добровільно подати у відставку або їм має допомогти парламент.
Частина 3 статті 11 закону України «Про національну поліцію» визначає, що рівень довіри населення є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції. Якщо немає довіри, у нас ламається структура взаємин в державі
"Довіри до поліції - нуль".
Вона спочатку втекла у 2022-му році, не треба нікому нічого нагадувати. Потім рівень довіри продемонстрував ветеран Русінов, який забрав життя чотирьох поліціянтів з собою на той світ. І зараз вони показали, як підготовлені, що повтікали.
Це дуже небезпечна ситуація.
"Я за те, щоб у нас була адекватно підготовлена поліція, яка буде виконувати поставлені завдання і до якої буде відповідний рівень поваги та довіри. Я їх не зобов'язаний любити, але я їх повинен поважати".
А до них немає поваги та довіри. Тому має піти той, хто не забезпечив виконання ключового показника, тобто голова Національної поліції Іван Вигівський. І на його місце не має потрапити начальник управління поліції в Києві або хтось наступний «з обойми». Це має бути інша людина.
Міністр МВС також безпосередньо відповідальний за ситуацію. З 2015-го до 2019-го року Ігор Клименко був начальником департаменту кадрового забезпечення поліції. З 2019-го по 2023-й він був головою Національної поліції. Я вважаю, що всі ті зміни, які мали відбутися в Національної поліції, мали відбутися за його участі. Ми не бачимо цих змін, є тільки погіршення. І призначення його міністром нічого не змінило. Тепер міністр, у якого це дітище знаходиться в міністерстві, робить вигляд, що він тут ні до чого.
Люди повинні побачити, що є відповідальність. І зняття міністра – це не покарання. Це просто усунення неефективного менеджера, у якого в розпорядженні було близько 500 млрд грн на рік для забезпечення роботи всіх служб.
27 квітня комітет з питань правоохоронної діяльності відхилив постанову про звільнення Ігоря Клименка з посади міністра внутрішніх справ 16 голосами проти.
Олекса Шарабура
* * *