Закон про обіг зброї невійськового призначення. Проект

| Законодавство | Автор: Web admin

Прапор УкраїниПрапор України

Проект на заміну
(реєстр. №2105 від 22.02.2008
та реєстр №3069 від 22. 08. 2008)
вноситься народними депутатами України

ЗАКОН УКРАЇНИ

            Про обіг зброї невійськового призначення

Цей Закон регулює правовідносини, що виникають при обігу в Україні зброї невійськового призначення та боєприпасів до неї і спрямований на захист життя та здоров’я, прав і свобод громадян, усіх форм власності, охорону громадського порядку і природних ресурсів, створення умов для військово-патріотичного виховання молоді, розвитку вітчизняного збройового виробництва, стрілецького спорту та полювання, відновлення традицій українського козацтва, а також зміцнення міжнародного співробітництва в боротьбі зі злочинністю та незаконним обігом зброї.

Розділ І. Загальні положення

Стаття 1. Терміни та визначення

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) зброя – пристрої, предмети, спеціально виготовлені, конструктивно призначені та технічно придатні для неодноразового ураження живої або іншої цілі, які не мають прямого виробничого чи господарсько-побутового призначення;

2) вогнепальна зброя – зброя, конструктивно призначена для механічного враження цілі на відстані снарядом, що одержує направлений рух у стволі за рахунок енергії вибухових речовин та має достатню вражаючу здатність.

Достатньою вражаючою здатністю снаряду є його питома кінетична енергія, величина якої на відстані 1 метра від дульного зрізу має бути рівна чи більша за 0,5 Дж/мм2.

Дія цього Закону поширюється на стрілецьку вогнепальну зброю (далі – вогнепальна зброя) – нарізну вогнепальну зброю калібру до 20 мм та гладкоствольну вогнепальну зброю калібру до 4-го калібру включно;

3) основні частини вогнепальної зброї – ствол, затвор, барабан, рамка, ствольна коробка;

4) казенна частина – задня частина ствола, до якої примикає запираючий механізм;

5) автоматична зброя – зброя, з якої можна вести стрільбу чергами;

6) напівавтоматична (самозарядна) зброя – зброя, яка проводить один постріл при кожному натискуванні на спусковий гачок, а вилучення стріляної гільзи та подача наступного патрону проводиться автоматично;

7) неавтоматична зброя – зброя, в якій всі операції перезаряджання проводяться за рахунок мускульної сили стрільця;

8) короткоствольна вогнепальна зброя – зброя з довжиною ствола не більше 300 мм, або загальною довжиною не більше 600 мм;

9) довгоствольна вогнепальна зброя – зброя, довжина ствола якої більше 300 мм, або загальна довжина якої більше 600 мм;

10) деактивована зброя – зброя, спеціально приведена до стану, непридатного для використання за прямим призначенням;

11) вихолощена зброя – деактивована зброя, спеціально пристосована до стрільби лише холостими патронами, з якої неможливо зробити постріл снарядом, що має достатню вражаючу здатність; призначена для використання на кінозйомках, при проведенні театралізованих, костюмованих та інших культурних заходів;

12) навчальна зброя – деактивована зброя, яка спеціально приведена в непридатний до стрільби стан, для чого на казенній частині ствола зроблені вирізи або прорізи, спиляний бойок або курок та інше; призначена для навчання правилам поводження зі зброєю (розбирання та складання, заряджання та розряджання, виконання стройових прийомів зі зброєю);

13) навчальна-розрізна зброя – деактивована зброя, яка спеціально приведена в непридатний до стрільби стан, основні деталі якої мають спеціально виконані вирізи, призначені для забезпечення наочності при вивченні порядку взаємодії деталей і вузлів;

14) музейна зброя – деактивована зброя, яка спеціально приведена в непридатний до стрільби стан, призначена для експонування в музеях;

15) макети масо-габаритні зброї – деактивована зброя, призначена для індивідуального колекціонування і приведена в установленому порядку в непридатний для стрільби стан;

16) зброя несмертельної дії – зброя, призначена для ураження цілей снарядами (у тому числі речовинами сльозоточивої та дратівної дії), що одержують направлений рух у стволі за рахунок тиску газів, які утворюються під час згоряння вибухових речовин, та не спричиняють тяжких та смертельних ушкоджень людині на визначеній для застосування відстані;

17) пістолети, револьвери, призначені для стрільби патронами, спорядженими еластичними снарядами несмертельної дії – короткоствольна гладкоствольна зброя несмертельної дії вітчизняного виробництва, конструктивно призначена та технічно придатна для тимчасового виведення людини зі стану, придатного для нападу, шляхом відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;

18) газова зброя – зброя несмертельної дії, призначена для тимчасового ураження живої цілі шляхом застосування речовин сльозоточивої та дратівної дії, дозволених до використання Кабінетом Міністрів України;

19) нарізна вогнепальна зброя – вогнепальна зброя, у якої канал ствола має нарізи для надання кулі обертального руху;

20) шаг нарізу – відстань, на якій наріз у каналі ствола проходить повний оберт;

21) гладкоствольна вогнепальна зброя – вид вогнепальної зброї з гладкими стволами, а також гладкоствольні рушниці зі стволами "парадокс" при довжині нарізної частини каналу ствола не більше 140 мм, гладкоствольні рушниці зі стволами "сюпра" (нарізи по всій довжині ствола з шагом нарізу більше 300 мм) та з овальним каналом ствола, який робить оберти типу "ланкастер";

22) вогнепальна комбінована зброя — вид зброї, що одночасно поєднує нарізні та гладкі стволи, або має вкладний нарізний ствол до гладкого ствола;

23) атипова зброя – зброя, що не відповідає зброї стандартних видів за всіма основними показниками й не утворює типової групи зі сталими й відомими конструктивними характеристиками: стріляючі пристрої, колючо-ріжучі предмети оригінальної, нестандартної та нетипової конструкції, замаскована вогнепальна та холодна зброя;

24) боєприпаси – патрони до нарізної та гладкоствольної вогнепальної зброї, інші пристрої одноразового використання, конструктивно призначені й технічно придатні для пострілу зі зброї відповідного виду з метою ураження живої сили чи іншої цілі.

Не вважаються боєприпасами окремі компоненти спорядження патронів до мисливської зброї (шріт, картеч, кулі, пижі, прокладки, капсулі, гільзи), а також патрони до газової зброї, патрони споряджені еластичними снарядами несмертельної дії, а також патрони «Флобер» калібру не більше 4 мм.

25) холостий (шумовий) патрон – патрон, призначений для створення звукового та світлового ефекту стрільби, який не містить снаряду і може мати додаткові елементи, що забезпечують герметичність та працездатність патрона;

26) пневматична зброя – зброя, призначена для ураження цілі, в якій куля (снаряд) приводиться в рух за рахунок енергії стиснутих газів або повітря;

27) холодна зброя – предмети та пристрої, конструктивно призначені та за своїми властивостями придатні для неодноразового ураження цілі шляхом використання м’язової сили людини або механічної енергії;

28) клинкова холодна зброя – предмети та пристрої, уражуючим елементом яких є клинок;

29) метальна холодна зброя – предмети та пристрої, які призначені для ураження цілі на відстані;

30) ударно-дробильна холодна зброя – предмети та пристрої, уражуючим елементом яких є ударна частина (частини), що призначена для розтрощення м’яких тканин та роздроблення кісток і являє собою зосереджену масу;

31) сюрикен – метальна колючо-ріжуча зброя у виді металевої пластини з лезом і (або) вістрями по зовнішньому краю або короткому стрижні з вістрями на кінцях і складається з бази та різної кількості пелюстків різноманітної форми;

32) колекційна зброя – різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну, антикварну та наукову цінність і підлягає збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України;

33) національна зброя – вид холодної клинкової зброї, яка є атрибутом національної козацької форми і визначається Кабінетом Міністрів України;

34) колекція зброї – однорідні або підібрані за певними ознаками різнорідні зразки зброї, які, незалежно від культурної цінності кожного з них, зібрані разом становлять художню, історичну, етнографічну чи наукову цінність;

35) виробництво зброї та боєприпасів – це винаходження, розробка, виготовлення, переробка, складання зброї, її основних частин, боєприпасів до зброї чи піротехнічних сумішей до боєприпасів суб’єктами підприємницької діяльності всіх форм власності в умовах технічно оснащеного промислового виробництва або майстерні з дотриманням вимог державних стандартів і визначених технічних умов відповідно до отриманих ліцензій на виробництво;

36) обіг зброї – виробництво, ремонт, торгівля, придбання, користування, носіння, застосування, зберігання, облік, вилучення, знищення, колекціонування, експонування, заохочення, передача, спадкування, дарування, перевезення, експорт, імпорт, ввезення, транзитне перевезення та вивезення з території України зброї, її основних частин та боєприпасів, сертифікація, а також здійснення інших цивільно-правових та господарсько-правових угод чи операцій, предметом (об'єктом) яких є зброя, її основні частини та (чи) боєприпаси відповідно до чинних дозволів на цей вид діяльності;

37) перевезення, перенесення зброї та боєприпасів – переміщення їх фізичною особою поза місцем зберігання як багажу або разом із собою у стані, що виключає можливість миттєвого застосування зброї;

38) стан, що виключає можливість миттєвого застосування зброї – зброя в чохлі, іншому пакуванні і у розрядженому стані (відсутність патрона у патроннику);

49) торгівля зброєю та боєприпасами – будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на зброю і боєприпаси, крім випадків заохочення зброєю;

40) ремонт зброї – лагодження, реставрація чи переробка зброї шляхом усунення пошкоджень, заміни, відновлення або відповідної обробки спрацьованих деталей;

41) зберігання зброї, боєприпасів – володіння ними в місці, що не знаходиться безпосередньо при особі;

42) носіння зброї, боєприпасів – носіння зброї особою поза місцем її постійного зберігання у стані, придатному для миттєвого застосування чи використання;

43) застосування вогнепальної зброї – здійснення умисного пострілу або інший спосіб використання бойових властивостей зброї з метою ураження живої чи іншої цілі;

44) використання вогнепальної зброї – здійснення умисного пострілу з метою подання звукового (світлового) сигналу або виклику допомоги;

45) сертифікація зброї і боєприпасів – підтвердження визнаними в установленому порядку органами сертифікації відповідності тактико-технічних даних конкретних видів і типів зброї, боєприпасів до неї обов'язковим вимогам нормативно-правових актів із стандартизації;

46) транспортування зброї – переміщення зброї юридичними особами відповідно до отриманих дозволів;

47) утилізація зброї – дії спрямовані на приведення зброї до стану, непридатного для її використання за прямим призначенням з одночасним збереженням окремих деталей або зброї в цілому з метою їх подальшого використання за іншим призначенням.

До зброї не відносяться вироби, визначені в установленому порядку в якості виробів господарсько-побутового та виробничого призначення, конструктивно подібні до зброї вироби, пістолети і револьвери під патрон “Флобера” калібром до 4 мм включно, масогабаритні макети зброї.

Стаття 2. Види зброї

Зброя залежно від її призначення для використання відповідними суб’єктами поділяється на:

— військового призначення;

— службову;

— цивільну.

1) Зброя військового призначення – озброєння, призначене для виконання бойових завдань особовим складом Збройних сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів, а також збройних сил інших країн;

2) Службова зброя – зброя вітчизняного виробництва, в тому числі, виробництва колишнього СРСР, призначена для озброєння посадових осіб, а також особового складу юридичних осіб, яким згідно із законодавством та видом діяльності дозволено користуватися зброєю, придбана міністерствами, іншими органами державної влади, підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності в порядку, встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами України.

До службової зброї відноситься:

      — вогнепальна короткоствольна гладкоствольна та нарізна зброя вітчизняного виробництва з дульною енергією не більше 300 Дж та місткістю магазина (барабана) не більше 10 патронів;

      — вогнепальна довгоствольна гладкоствольна зброя з місткістю магазина (барабана) не більше 10 патронів.

Конструкція службової вогнепальної зброї повинна виключати можливість здійснення пострілів чергами, нарізна зброя повинна мати відмінності від військової зброї по типах та розмірах патрона.

Кулі боєприпасів до службової зброї повинні мати осердя з м’яких матеріалів та забезпечувати відсутність рикошету. Використання боєприпасів військових зразків у службовій зброї заборонено.

На службовій зброї заборонено встановлення пристроїв для зменшення шуму пострілу і нічних прицілів.

В якості службової зброї можуть використовуватись також пістолети, револьвери, патрони до яких споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

3) Цивільна зброя – зброя, призначена для використання громадянами з метою самооборони, колекціонування, полювання та для проведення тренувань і спортивних змагань.

Цивільна зброя поділяється на:

– спортивну зброю;

– мисливську зброю;

– зброю самооборони;

– сигнальну зброю

– колекційну зброю;

– національну зброю;

– деактивовану зброю.

Зазначена класифікація може поділятися на більш дрібні системи, моделі, зразки зброї. Криміналістичні вимоги до зброї визначаються експертними установами Міністерства юстиції та Міністерства внутрішніх справ України.

Стаття 3. Спортивна зброя

Спортивна зброя – вид зброї, що призначається для проведення спортивних змагань та підготовки спортсменів і виконання ними кваліфікаційних нормативів.

До неї належить:

– вогнепальна короткоствольна та довгоствольна нарізна зброя;

– вогнепальна довгоствольна гладкоствольна зброя;

– довгоствольна та короткоствольна пневматична зброя;

– холодна зброя.

Стаття 4. Мисливська зброя

Мисливська зброя – вид зброї, яка призначена для полювання.

До неї належить:

– вогнепальна довгоствольна нарізна мисливська зброя;

– вогнепальна довгоствольна комбінована мисливська зброя;

– вогнепальна довгоствольна гладкоствольна мисливська зброя;

– пневматична зброя з кінетичною енергією кулі понад 7,5 Дж;

– холодна клинкова та метальна мисливська зброя.

Мисливська зброя може використовуватися для проведення спортивних змагань.

Стаття 5. Зброя самооборони

Зброя самооборони – вид зброї, яка за своїми конструктивними та тактико-технічними даними призначена для використання з метою самозахисту, захисту інших громадян і майна від злочинних та протиправних посягань.

До неї належать:

– пістолети і револьвери, патрони до яких споряджені гумовими або іншими аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, які відповідають нормам Міністерства охорони здоров’я України;

– газова зброя – газові пістолети і револьвери, патрони до яких споряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, а також засоби самозахисту в аерозольному упакуванні та механічні розпилювачі.

Як зброя самооборони може використовуватися мисливська нарізна та гладкоствольна зброя.

Стаття 6. Сигнальна зброя

Сигнальна зброя – вид зброї, яка за своїми тактико-технічними характеристиками призначена виключно для подачі світлових, звукових та інших сигналів.

До неї належать:

– пістолети та револьвери стартові (шумові) під холостий патрон;

– пристрої для відстрілу піротехнічних елементів лише за рахунок капсульного заряду та самі піротехнічні елементи для цих пристроїв;

– ракетниці та одноразові пускові пристрої для запуску сигнальних або освітлювальних ракет калібром до 30 мм;

– сигнальні патрони для гладкоствольної вогнепальної зброї до 4 калібру включно.

Стаття 7. Колекційна зброя

До колекційної зброї належить: – різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну, антикварну та наукову цінність і підлягає збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України.

Порядок обігу колекційної зброї встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 8. Деактивована зброя

Деактивована зброя – зброя, яка спеціально приведена до стану, непридатного для використання за прямим призначенням.

До неї належать:

– вихолощена зброя;

– навчальна зброя;

– навчальна-розрізна зброя;

– музейна зброя;

– масо-габаритні макети зброї.

Вимоги до конструкції деактивованої зброї встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Стаття 9. Сертифікація зброї та боєприпасів

Обов’язковій сертифікації підлягають усі моделі: службової вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, спортивної вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, мисливської вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, спортивної та мисливської пневматичної зброї, зброї самооборони та боєприпасів до неї, які виготовляються в Україні або ввозяться на її територію з інших країн, як юридичними, так і фізичними особами відповідно до законодавства України.

Сертифікація зброї та боєприпасів проводиться визнаними в установленому порядку органами відповідно до вимог, установлених законодавчими та нормативно-правовими актами України.

Моделі зброї та боєприпасів, які пройшли сертифікацію, занесені до Державного збройового кадастру, не потребують повторної сертифікації на термін дії сертифікатів відповідності.

Деактивована та холодна зброя, а також сигнальні пристрої не підлягають обов’язковій сертифікації в Україні, проте повинні мати позитивний кваліфікаційний висновок криміналістичної оцінки, наданий експертним підрозділом МВС України або Міністерства юстиції України.

Стаття 10. Державний збройовий кадастр

Державний збройовий кадастр – офіційний збірник систематизованих відомостей про службову, вогнепальну мисливську та спортивну зброю, зброю самооборони та боєприпаси, сигнальну зброю та боєприпаси до неї, обіг яких дозволений на митній території України.

Державний збройовий кадастр ведеться уповноваженим Кабінетом Міністрів України органом з метою забезпечення державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян відомостями про належність конкретних зразків зброї до окремих видів зброї.

До Кадастру не включаються відомості про штучні екземпляри цивільної зброї, що ввозяться на територію України, виготовляються на території України або ті, що вивозяться з України, а також зразки антикварної зброї, які за визначенням експертів вносяться до Державного реєстру національного культурного надбання України.

Порядок створення і ведення Державного збройового кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Розділ ІІ. Основи обігу зброї та боєприпасів до неї

Стаття 11. Обмеження обігу зброї 

На митній території України у службовому та цивільному обігу забороняється:

1) автоматична вогнепальна зброя;

2) зброя, яка не має відповідних діючих дозволів;

3) довгоствольна вогнепальна зброя, призначена для стрільби без прикладу, або зі складеним прикладом;

4) пістолети і револьвери під патрон “Флобера” калібром понад 4 мм.

5) вкладні нарізні стволи до гладкоствольної мисливської зброї;

6) атипова зброя, окрім колекційної;

7) зброя, яка не відповідає технічним вимогам, встановленим національними стандартами України та стандартами Міністерства внутрішніх справ України;

8) ударно-дробильна холодна зброя, метальні ножі, які відносяться до холодної зброї та сюрикени;

9) зброя самооборони та патрони до неї, уражуючі характеристики яких перевищують норми визначені Міністерством охорони здоров’я, або недозволених до використання Міністерством охорони здоров’я, або які не відповідають зареєстрованим належним чином криміналістичним вимогам до цільового призначення цієї зброї.

10) патрони, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, які не пройшли сертифікацію, боєприпаси військового призначення та патрони з дробовими снарядами для короткоствольної зброї самооборони;

11) переробка зброї чи боєприпасів до неї, після якої змінюються їхні балістичні та технічні характеристики, у разі відсутності відповідної ліцензії, переробка або пристосування інших предметів для можливого їх використання як зброї чи боєприпасів;

12) використання та носіння спортивної вогнепальної нарізної зброї за межами стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів та місць проведення спортивних змагань;

13) носіння мисливської зброї поза мисливськими угіддями, спеціально відведеними місцями, або помешканням;

14) носіння зброї фізичними особами під час та у місцях проведення зборів, мітингів і демонстрацій, культурно-масових заходів та інших масово-публічних заходів;

15) пересилання зброї на території та за межі України

Порушення зазначених норм тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Стаття 12. Виробництво, ремонт та торгівля зброєю та боєприпасами

Виробництво, ремонт, торгівля службовою, цивільною вогнепальною зброєю, боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю з кінетичною енергією кулі понад 7,5 Дж, зброєю самооборони та боєприпасами до неї здійснюються підприємствами, організаціями та громадянами на підставі ліцензій, що видаються уповноваженим органом, відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Спорядженням патронів до мисливської вогнепальної зброї можуть займатися власники такої зброї для особистого користування за наявності дозволу на зберігання та носіння зброї.

Стаття 13. Суб'єкти, що мають право власності на зброю, користувачі зброї 

Право власності на зброю та боєприпаси на території України мають:

1) фізичні особи — на мисливську зброю, спортивну зброю, зброю самооборони, сигнальну зброю, колекційну зброю, національну зброю;

2) суб’єкти господарювання, які займаються виробництвом зброї або її торгівлею — на зброю згідно з відповідною ліцензією;

3) спортивні організації — на спортивну, мисливську зброю;

4) організації, господарська діяльність яких пов’язана з функціонуванням стрілецьких тирів, стрільбищ невійськового призначення, мисливських стендів — на спортивну, мисливську зброю, пістолети та револьвери для відстрілу патронів несмертельної дії;

5) юридичні та фізичні особи, які займаються колекціонуванням або експонуванням зброї – на колекційну зброю;

6) юридичні особи, які займаються організацією спецефектів на кінозйомках, при проведенні театралізованих, костюмованих та інших культурних заходів – на вихолощену зброю, згідно з відповідною ліцензією;

7) спеціальні підрозділи центральних органів виконавчої влади – на службову зброю. До спеціальних підрозділів центральних органів виконавчої влади відносяться утворені центральними органами виконавчої влади відповідно до законів України озброєні формування;

8) суб’єкти охоронної діяльності — на пістолети, револьвери, патрони до яких споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

До суб’єктів охоронної діяльності відносяться юридичні особи незалежно від форми власності, що надають охоронні послуги на договірних засадах, або мають у своєму складі спеціалізований охоронний підрозділ.

9) інші суб’єкти, які мають право користуватися зброєю:

— навчальні заклади, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;

— Товариство сприяння обороні України.

Посадові особи, які підлягають державному захисту відповідно до законодавства України мають право отримувати в тимчасове користування службову зброю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Стаття 14. Придбання службової зброї

Придбання у власність службової зброї юридичними особами незалежно від форм власності, яким законодавством України передбачено право користування зброєю, здійснюється на підставі дозволів на придбання, що видаються органами внутрішніх справ в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 15. Придбання зброї громадянами України

Громадяни України набувають право власності на цивільну зброю та боєприпаси до неї за наявності дозволу на придбання, що видається окремо на кожен з наступних видів зброї:

1) на вогнепальну гладкоствольну мисливську та спортивну зброю, холодну, у тому числі національну зброю, пневматичну довгоствольну зброю з кінетичною енергією кулі понад 7,5 Дж, на газові пістолети і револьвери, патрони до яких споряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, по досягненню 18-річного віку;

2) на вогнепальну комбіновану і нарізну мисливську зброю та вогнепальну нарізну спортивну зброю – із 21-річного віку. При цьому вогнепальна короткоствольна нарізна спортивна зброя може придбаватися громадянами за умови, що вони є членами спортивних стрілецьких клубів, товариств і мають укладену угоду про зберігання зброї з юридичною особою, яка має на це право згідно з діючим законодавством України;

3) на пістолети і револьвери для відстрілу патронів, споряджених гумовими або іншими аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії – із 21 – річного віку.

Для отримання дозволу на придбання зброї громадянин зобов'язаний подати в орган внутрішніх справ за місцем проживання заяву за встановленою формою, довідку (висновок) закладу охорони здоров’я про те, що за станом здоров'я він може володіти зброєю, а також документи, які посвідчують особу громадянина та підтверджують оплату послуг щодо видачі дозволу.

Громадяни, які придбавають зброю вперше, мають надати довідку про проходження навчання з вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та застосування. Порядок організації навчання покладається на Міністерство внутрішніх справ України.

Дозволи на придбання зброї видаються з терміном дії шість місяців в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України .

У разі придбання зброї та боєприпасів за межами митної території України громадянам додатково надається дозвіл на ввезення з тим же терміном дії.

Придбання і зберігання мисливської холодної зброї громадянами, у яких є дозвіл на зберігання і носіння гладкоствольної або нарізної зброї, окремого дозволу не потребує.

Придбання боєприпасів до вогнепальної зброї, патронів до газової зброї, а також патронів, споряджених гумовими або іншими аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, здійснюється за наявності дозволу на зберігання і носіння відповідного виду зброї.

Право на придбання сигнальної зброї, засобів самозахисту в аерозольному упакуванні, механічних розпилювачів, масо-габаритних макетів зброї, пневматичної зброї з кінетичною енергією кулі до 7,5 Дж, пістолетів і револьверів під патрон “Флобера” калібром до 4 мм включно наступає у громадян України, які досягли 18-річного віку, без отримання дозволу на придбання.

Стаття 16. Придбання, ввезення та вивезення зброї, боєприпасів іноземцями, особами без громадянства

Іноземці мають право на придбання зброї та боєприпасів за дозволами, що видаються МВС України на підставі клопотань дипломатичних представництв або консульських установ держав, громадянами яких вони є.

Іноземці, особи без громадянства, які отримали дозвіл на постійне проживання в Україні, мають право на придбання зброї в порядку, встановленому для громадян України.

Мисливська та спортивна зброя може ввозитися іноземцями в Україну для участі в полюванні, спортивних змаганнях, виставках за наявності запрошення юридичної особи, що має ліцензію на полювання або угоди про полювання, укладеної з користувачами мисливських угідь, чи запрошення для участі у спортивних змаганнях, виставках. При цьому необхідно мати відповідний дозвіл МВС України на ввезення зброї.

Юридичні особи, що запрошують іноземців для участі в полюванні чи спортивних змаганнях, виставкових заходах, зобов'язані забезпечити надійне зберігання зброї та боєприпасів, що ввозяться.

Така зброя повинна бути вивезена з митної території України в термін, установлений зазначеною угодою чи запрошенням.

Забороняється ввезення на територію України та використання всіх видів, типів і моделей зброї іноземцями для забезпечення особистої безпеки, захисту життя і здоров`я інших громадян, їх власності, супроводження вантажів та для інших цілей, не передбачених цією статтею, якщо це не передбачено законодавством України.

Стаття 17. Дозвіл на придбання зброї

Право на придбання зброї суб'єкти, зазначені в статті 13 цього Закону, набувають після одержання ними дозволу на придбання зброї, що видається на кожний її вид із зазначенням конкретної кількості одиниць, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У суб’єктів господарювання, які займаються торгівлею зброєю, право на придбання зброї наступає з моменту отримання ліцензії на провадження цього виду діяльності і додаткового дозволу не потребує, за винятком випадків імпорту зброї.

Дозвіл на придбання зброї видається органами внутрішніх справ за місцем проживання фізичної особи чи за місцезнаходженням юридичної особи протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня подання необхідних документів.

Якщо заявнику відмовлено в дозволі на придбання зброї, то протягом десяти робочих днів він має бути письмово повідомлений про це з обґрунтуванням підстав прийнятого рішення. Рішення щодо відмови в дозволі на зброю може бути оскаржено в суді.

Продовження строку дії дозволу на право придбання зброї та боєприпасів здійснюють органи внутрішніх справ на той строк, який зазначений в дозволі.

Заява на продовження строку дії дозволу подається до органу внутрішніх справ за десять діб до закінчення попереднього строку дії дозволу.

Для придбання зброї та боєприпасів за межами митної території України суб’єктам господарювання, які займаються торгівлею, МВС України видаються дозволи на придбання та дозволи на ввезення з терміном дії один рік.

Видача дозволів відбувається на протязі п’ятнадцяти робочих днів з дня подання необхідних документів.

Стаття 18. Реєстрація зброї

Придбана за дозволами зброя реєструється в органах внутрішніх справ протягом п’ятнадцяти днів після її придбання у порядку та за формою, встановленими МВС України.

Реєстрація і видача дозволів на зберігання, носіння зброї проводиться у двотижневий термін з моменту подачі заяви та документів, які підтверджують законність придбання зброї.

При реєстрації службової зброї юридичним особам, яким згідно з законодавством України дозволено користування службовою зброєю, видається дозвіл на зберігання зброї.

При реєстрації зброї громадянам видається дозвіл на зберігання та носіння зброї.

Термін дії цих дозволів складає п’ять років.

Стаття 19. Відмова у видачі дозволів на зброю

Дозволи на придбання зброї та дозволи на зберігання, носіння зброї не видаються за наявності таких підстав:

1) відсутності довідки (висновку) закладу охорони здоров’я про те, що особа за станом здоров'я може володіти зброєю;

2) рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною, безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

3) відомостей про систематичні порушення особою правил обігу зброї, громадського порядку (якщо є рішення суду), перебування на обліку та лікуванні від алкоголізму, вживання наркотичних засобів або психотропних речовин;

4) вироку суду про засудження особи до позбавлення волі;

5) непогашеної або не знятої в установленому порядку з особи судимості за тяжкі та особливо тяжкі злочини, а також злочини, скоєні із застосуванням зброї чи вибухових пристроїв;

6) недосягнення особами віку, встановленого цим Законом;

7) відсутності постійного місця проживання;

8) відсутності необхідних умов для забезпечення зберігання зброї і боєприпасів чи незабезпечення зазначених умов у строк 30 календарних днів;

9) відсутності довідки про вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та порядку застосування.

Перелік захворювань та фізичних вад, за наявності яких дозвіл на зброю не видається, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відмову у видачі дозволу чи його анулюванні може бути оскаржено до суду в установленому Законом порядку.

Стаття 20. Продовження терміну дії дозволів на зброю

Продовження терміну дії дозволів здійснюється в порядку, передбаченому для їх видачі.

Вичерпними підставами для відмови в продовженні терміну дії дозволу на зброю є:

1) неподання заявником усіх необхідних документів, передбачених статтею 15 цього Закону або подання відомостей, що не відповідають дійсності;

2) відсутність необхідних умов для забезпечення зберігання зброї і боєприпасів або незабезпечення цих умов.

Відмова в продовженні терміну дії дозволу може бути оскаржена до суду в установленому Законом порядку.

Стаття 21. Володіння зброєю та її застосування

Державні органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни володіють зброєю та застосовують її відповідно до цільового призначення на підставі дозволів на зберігання та носіння зброї.

Громадяни мають право застосовувати зброю для необхідної оборони від злочинних та інших протиправних посягань, затримання злочинців та в разі крайньої необхідності у випадках, передбачених статтями 36 і 39 Кримінального кодексу України.

Зброя застосовується громадянами як крайній захід для:

1) захисту від злочинних посягань на життя і здоров'я, житло та майно – власне чи інших громадян;

2) захисту від збройного нападу на приміщення підприємства, організації, установи чи суб'єкта господарювання, де вони працюють;

3) затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину і яка намагається втекти;

4) знешкодження тварин, що загрожують життю чи здоров’ю людей;

5) попередження про намір застосувати зброю (постріл вгору), а також для подачі сигналу тривоги та виклику допомоги.

Перед тим як застосувати зброю, громадянин зобов’язаний подати чітко визначене попередження про її застосування щодо особи, проти якої буде застосовано зброю (речове попередження, постріл вгору), за винятком випадків, коли таке попередження неможливе внаслідок явної загрози життю людей або спричинення інших тяжких наслідків.

Забороняється застосовувати зброю щодо жінок з явними ознаками вагітності, неповнолітніх, коли їх вік відомий або очевидний, інвалідів, пересування та рухи яких обмежені, осіб похилого віку, крім випадків учинення ними збройного чи групового нападу, а також проти працівників правоохоронних органів, військовослужбовців під час виконання ними службових обов'язків.

Відповідальність за незаконне застосування зброї встановлюється чинним законодавством.

При враженні людини внаслідок застосування вогнепальної чи холодної зброї особа повинна негайно викликати швидку медичну допомогу для пораненого, вжити заходів щодо забезпечення охорони місця події, сповістити органи прокуратури та міліції про застосування зброї.

Стаття 22. Зберігання зброї

Право на зберігання зброї надається юридичним і фізичним особам, які отримали в установленому законодавством порядку ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної з відповідними видами обігу зброї, або дозволи на зберігання та носіння зброї.

Зброя повинна зберігатися в умовах, що забезпечують її збереження та виключають доступ до неї сторонніх осіб.

Вогнепальна короткоствольна нарізна спортивна зброя, у тому числі така, що належить громадянам, повинна зберігатись у стрілецьких тирах, які мають відповідні ліцензії, або в спортивних організаціях, що мають право на зберігання зброї згідно з діючим законодавством України.

Перевезення такої зброї до іншого тиру, стрільбища (місць проведення змагань) здійснюється власниками зброї за дозволами на перевезення.

Для зберігання службової та цивільної зброї і боєприпасів, що належать різним юридичним та фізичним особам, дозволяється створення пунктів централізованого зберігання зброї на базі юридичних осіб незалежно від форм власності, яким законодавством України передбачено право користування зброєю.

До оформлення прийняття спадщини, у разі тривалого (більше трьох місяців) відрядження, проходження військових зборів чи строкової служби у Збройних Силах України, а також за наявності інших поважних причин, з дозволу органу внутрішніх справ дозволяється тимчасове зберігання зброї без права користування в повнолітнього члена сім'ї або у близького родича власника зброї за умови дотримання правил її зберігання.

Стаття 23. Припинення дії дозволів на зберігання, носіння зброї

Дія дозволів на зберігання, носіння зброї припиняється в разі:

1) закінчення терміну дії, на який його було видано, у разі непродовження в порядку, встановленому цим Законом;

2) конфіскації чи оплатного вилучення зброї та боєприпасів на підставі вироку суду або постанови органу, уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення;

3) ліквідації підприємства, установи, організації або припинення трудових відносин, у зв'язку з якими було видано дозвіл на зброю;

4) смерті власника зброї.

У разі припинення дії дозволів на зберігання, носіння зброї власник зобов'язаний реалізувати або передати для реалізації зброю та боєприпаси до неї у визначеному законодавством порядку.

При невиконанні вказаної вимоги винні особи несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Припинення дії дозволу може бути оскаржено в судовому порядку.

Стаття 24. Транспортування зброї і боєприпасів, які належать юридичним особам

Перевезення вогнепальної, холодної та пневматичної зброї з кінетичною енергією кулі понад 7,5 Дж, пістолетів та револьверів, призначених для стрільби патронами, спорядженими еластичними снарядами несмертельної дії, а також боєприпасів до вогнепальної зброї має здійснюватись відповідно до вимог нормативних документів щодо правил перевезення вантажів на відповідному виді транспорту за дозволами на перевезення, які видаються підрозділами МВС України.

Для перевезення та супроводження такого вантажу його власник повинен призначити не менше двох осіб, озброєних службовою вогнепальною зброєю.

У разі відсутності власної охорони вона здійснюється працівниками юридичних осіб, які згідно з законодавством України мають на це право. У переліку документів, які супроводжують вантаж, мають бути відомості про осіб, відповідальних за перевезення і охорону вантажу на шляху руху, або копія договору на охорону, дані про зброю, якою озброєна охорона, найменування, кількість вантажу (модель і заводські номери зброї), що перевозиться, маршрут, підстава перевезення, термін.

При перевезенні автомобільним транспортом боєприпасів до вогнепальної зброї, пороху додатково мають виконуватись вимоги Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів" та пов’язаних з ним нормативно-правових актів. Міжнародні дорожні перевезення небезпечних вантажів здійснюються відповідно до Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) та інших міжнародних договорів України.

Стаття 25. Експорт та імпорт зброї

Експорт та імпорт цивільної, службової зброї і боєприпасів до неї здійснюється за дозволом Міністерства внутрішніх справ України суб’єктами господарської діяльності, що мають відповідну ліцензію, з дотриманням вимог ст. 9 цього Закону щодо проведення обов’язкової сертифікації певних видів та типів зброї та боєприпасів до неї.

Ввезена продукція, що підлягає обов’язкової сертифікації в Україні, може бути реалізована лише за умови позитивних результатів сертифікації. У разі негативних результатів зброя та боєприпаси мають бути вивезені з митної території України в місячний термін з дня отримання результатів, або утилізовані чи знищені відповідно до статті 39 цього Закону.

Стаття 26. Транзит зброї

Транзит через територію України зброї, що належить іноземним юридичним або фізичним особам, а також інших вантажів, що охороняються озброєною охороною інших держав, здійснюється відповідно до укладених міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 27. Облік зброї

Уся виготовлена в Україні зброя, а також зброя, ввезена на її митну територію, підлягає облікові, який здійснюється шляхом збору, систематизації та реєстрації відомостей про наявність, стан та використання зброї в Україні в цілому.

Система обліку і порядок реєстрації зброї визначаються цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

В Україні ведеться інформаційна куле-гільзотека слідів, що залишаються на кулях та гільзах, відстріляних з нарізної вогнепальної зброї. Порядок ведення куле-гільзотеки визначається Міністерством внутрішніх справ України

Облік колекційної зброї в державних закладах культури, музеях відомчого підпорядкування, приватних колекціях зброї проводиться на основі вимог формування музейного фонду України.

Стаття 28. Контроль за обігом зброї

Державний контроль за обігом зброї та боєприпасів здійснюється державними органами, уповноваженими на те чинним законодавством України.

Розділ ІІІ. Особливості обігу деяких категорій зброї

Стаття 29. Службова зброя

Службова зброя видається в тимчасове користування особовому складові спеціальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, суб’єктів господарювання, які займаються виробництвом, торгівлею зброєю та боєприпасами, працівникам і посадовим особам державних органів, яким законодавством України передбачено право користуватися зброєю, виключно для виконання службових повноважень, а також обов'язків відповідно до статутних завдань підприємств, установ і організацій.

Видача зброї працівникам і посадовим особам юридичних осіб незалежно від форм власності, яким законодавством України передбачено право користуватися зброєю, здійснюється за рішенням керівників цих юридичних осіб та дозволом органів внутрішніх справ після проходження працівником, посадовою особою спеціального навчання з вивчення матеріально–технічної частини зброї, правил поводження з нею та застосування і за відсутності у них підстав для заборони отримання дозволу на зберігання чи носіння зброї, передбачених статтею 19 цього Закону.

Такі працівники мають проходити періодичну перевірку на придатність їх до дій в умовах, пов'язаних із застосуванням зброї. Зміст програми підготовки, навчання і порядок проведення перевірки встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Працівниками охорони – користувачами службової зброї можуть бути особи віком від 21 до 65 років.

Порядок видачі службової зброї окремим категоріям посадових осіб установлюються Кабінетом Міністрів України.

Особисті дозволи на зберігання і носіння службової зброї видаються органами внутрішніх справ на підставі подання керівників державних органів, юридичних осіб незалежно від форм власності, яким законодавством України передбачено право користуватися зброєю, в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України.

Стаття 30. Нагородна зброя, відомча відзнака

Нагородна зброя, відомча відзнака – вогнепальна та холодна зброя, отримана громадянами України в якості нагороди на підставі Указу Президента України, наказів Міністра оборони України, Міністра внутрішніх справ України, Голови Служби безпеки України керівників інших центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, або нагородних документів керівників і глав урядів іноземних держав.

Нагородна зброя, відомча відзнака підлягає реєстрації в органах внутрішніх справ України. Дозволи на її зберігання видаються без зазначення строку дії з позначкою "нагородна".

Особи, нагороджені такою зброєю, мають право на її зберігання, носіння і застосування в порядку, встановленому цим Законом.

У разі смерті власника нагородна зброя, відомча відзнака може бути залишена у спадкоємців за умови можливості її законного перебування у власності громадян, з подальшою реєстрацією в органах внутрішніх справ.

Нагородна короткоствольна вогнепальна нарізна зброя може бути залишена у власності спадкоємців після приведення її у стан, не придатний для стрільби, в майстернях з ремонту зброї.

Така зброя вважається колекційною і в дозволі на її зберігання ставиться штамп "колекція".

Порядок реєстрації нагородної зброї, відомчої відзнаки визначається нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України.

Статття 31. Колекційна зброя

Придбання колекційної вогнепальної та холодної зброї юридичними та фізичними особами, що займаються колекціонуванням, здійснюється на підставі дозволів на придбання.

Колекційна зброя підлягає реєстрації в органах внутрішніх справ.

Дозволи на зберігання видаються без зазначення строку дії з позначкою "колекція".

Порядок реєстрації колекційної зброї визначається Міністерством внутрішніх справ України.

Розділ ІV. Особливості реалізації та припинення прав, пов'язаних з володінням зброєю та боєприпасами, а також здійснення діяльності, пов'язаної з обігом зброї

Стаття 32. Права і обов'язки власників зброї

Юридичні та фізичні особи, що придбали зброю та боєприпаси у власність або набули її в повне господарське відання чи оперативне управління, мають право:

1) володіти, користуватися та розпоряджатися ними з додержанням положень цього Закону;

2) передавати зброю на тимчасове зберігання та користування іншим особам у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами;

3) на компенсацію вартості зброї і боєприпасів у разі їх оплатного вилучення.

Власники зброї зобов'язані додержуватися правил, установлених чинним законодавством щодо обігу зброї, зокрема:

1) реєструвати та перереєстровувати належну їм на законних підставах зброю;

2) своєчасно вносити плату за видачу дозволу на зброю та перереєстрацію зброї;

3) своєчасно повідомляти органи внутрішніх справ про реалізацію зброї та знімати реалізовану зброю з обліку в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України;

4) забезпечувати збереження зброї і боєприпасів;

5) користуватися зброєю відповідно до її цільового призначення;

6) вести облік придбаної відомчої зброї та боєприпасів;

7) юридичні особи – забезпечувати безперешкодний прохід і допуск до зброї уповноважених працівників, що здійснюють державний контроль за обігом зброї, на територію підконтрольних об'єктів і місць зберігання зброї, а також надавати їм необхідну документацію;

8) негайно повідомляти органи внутрішніх справ про втрату або викрадення зброї, боєприпасів та дозволу на зброю, а також про зміну місця проживання, прізвища;

9) мати при собі дозвіл на зброю в разі її носіння чи транспортування.

Стаття 33. Права і обов'язки користувачів зброї

Користувачі зброї мають право:

1) володіти і користуватися зброєю (в чому числі колекційною зброєю та боєприпасами до неї) відповідно до чинного законодавства;

2) застосовувати зброю в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Користувачі зброї зобов'язані:

1) дотримуватися встановленого законодавством порядку поводження зі зброєю та боєприпасами;

2) забезпечувати безперешкодний прохід та доступ до зброї уповноважених працівників, що здійснюють державний контроль за обігом зброї на території підконтрольних об'єктів і місць зберігання зброї, а також надавати їм передбачену законодавством документацію;

3) пред'являти зброю, дозвіл на зброю та інші документи для перевірки на вимогу співробітників органів внутрішніх справ згідно чинного законодавства.

Стаття 34. Особливості укладання цивільно-правових угод щодо зброї

Власники зброї та боєприпасів можуть укладати щодо них цивільно-правові угоди тільки з особами, які мають дозволи на зброю чи на придбання зброї та боєприпасів або ліцензію на виробництво, ремонт та торгівлю цивільною, службовою зброєю та боєприпасами, дозвіл на відкриття та функціонування стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів, виставок сучасної та колекційної зброї.

Стаття 35. Спадкування зброї

Спадкування зброї здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством України.

До оформлення спадщини з відома органу внутрішніх справ дозволяється тимчасове зберігання зброї без права користування в повнолітнього члена сім’ї або у близького родича власника зброї при дотриманні правил її зберігання.

Після оформлення прийняття спадщини спадкоємці повинні в тримісячний термін отримати дозвіл на зброю або реалізувати отриману в спадок зброю через спеціалізовані збройові магазини у встановленому порядку з повідомленням про це органів внутрішніх справ.

Стаття 36. Права та обов'язки виробників зброї та боєприпасів

Виробники зброї та боєприпасів мають право:

1) власності або повного господарського відання на виготовлену зброю та боєприпаси, а також на прибутки від їх реалізації;

2) виготовляти зброю і боєприпаси відповідно до виданої ліцензії та реалізовувати їх замовникам;

3) здійснювати конструкторські розробки і випробовувати виготовлену зброю і боєприпаси в порядку, встановленому чинним законодавством;

Виробники зброї і боєприпасів зобов'язані:

1) додержуватися правил, встановлених чинним законодавством щодо виготовлення зброї та боєприпасів;

2) забезпечувати відповідність виготовленої зброї та боєприпасів державним стандартам;

3) засвідчувати виготовлену зброю маркувальними позначками і обліковими номерами, а боєприпаси – маркувальними позначками;

4) вести облік виготовленої та реалізованої зброї та боєприпасів, а також зберігання облікової документації протягом 10 років;

5) забезпечувати збереження виготовленої зброї, запасних частин, деталей до неї, боєприпасів та їх компонентів;

6) проводити відстріл і передавати до державної куле-гільзотеки кулі та гільзи, відстріляні з виготовленої вогнепальної нарізної зброї у порядку, визначеному МВС України;

7) реалізовувати в установленому законодавством порядку виготовлену зброю та боєприпаси.

Стаття 37. Права і обов'язки суб'єктів, які займаються торгівлею зброєю та боєприпасами

Суб'єкти господарювання, які займаються торгівлею зброєю та боєприпасами згідно з отриманими ліцензіями, мають право:

1) займатися всіма видами оптової, роздрібної та комісійної торгівлі зброєю та боєприпасами;

2) укладати в установленому законодавством порядку цивільно-правові угоди з виробниками та власниками зброї і боєприпасів;

3) здійснювати експортно-імпортні операції відповідно до вимог чинного законодавства;

4) учиняти інші дії, не заборонені чинним законодавством.

Суб'єкти господарювання, які відповідно до ліцензій займаються торгівлею зброєю та боєприпасами, зобов'язані:

1) дотримуватися правил, установлених чинним законодавством щодо торгівлі зброєю та боєприпасами;

2) реалізовувати зброю та боєприпаси особам, що мають відповідний дозвіл на придбання зброї;

3) забезпечувати облік придбаної для реалізації та реалізованої зброї, а також зберігання облікової документації протягом 10 років;

4) забезпечувати зберігання зброї та боєприпасів у порядку, визначеному статтею 22 цього Закону.

Забороняється продаж зброї юридичним і фізичним особам, які не пред’явили дозволу на придбання відповідного виду зброї, а також боєприпасів без наявності дозволу на придбання зброї чи її зберігання і носіння, не відстріляної в установленому законодавством порядку зброї.

Стаття 38. Вилучення зброї та боєприпасів

Зброя та боєприпаси вилучаються органами внутрішніх справ у разі:

1) відсутності, призупинення або припинення дії ліцензії на виробництво, ремонт, торгівлю зброєю і боєприпасами, або дозволів на придбання, носіння та зберігання зброї;

2) виявлення фактів незаконного застосування зброї;

3) притягнення фізичної особи до адміністративної відповідальності за правопорушення, учинені із застосуванням зброї, або за порушення правил її обігу чи кримінальної відповідальності;

4) прийняття рішення про оплатне вилучення, конфіскацію чи звернення стягнення на майно в порядку, встановленому чинним законодавством;

5) недотримання умов зберігання, передбачених частиною другою статті 22 та у випадках, передбачених частиною другою статті 41 цього Закону.

Вилучення зброї та боєприпасів здійснюється з дотриманням вимог, установлених Кримінально-процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України та Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Порядок збереження вилученої зброї та боєприпасів до прийняття остаточного рішення в порядку, передбаченому чинним законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок попередньої оплати вилученої зброї, її реалізації встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 39. Знищення та утилізація зброї і боєприпасів

Службова і цивільна зброя, яка виробила свій технічний ресурс, не придатна для подальшого користування (далі — технічно не придатна зброя), а також боєприпаси до зброї, строк зберігання яких, встановлений виробником, закінчився, підлягають утилізації або знищенню.

Ступінь зношення цієї зброї та порядок її утилізації або знищення визначається МВС України.

Порядок та умови передачі, знищення і утилізації зброї та боєприпасів, на які було відмовлено у видачі сертифікатів відповідності та які не були вивезені з митної території України, встановлюються чинним законодавством України.

Технічно не придатна зброя може бути придбана для колекціонування, експонування, ремонту та як комплектуючі частини суб’єктами господарювання, що займаються виробництвом, ремонтом чи торгівлею вогнепальною зброєю і боєприпасами до неї, утриманням стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів, пунктів навчання правилам поводження зі зброєю в порядку, встановленому МВС України.

Утилізація та знищення зброї та боєприпасів здійснюються суб’єктами господарювання, що мають ліцензії на їх виготовлення.

Порядок та умови знищення, утилізації і реалізації не придатних для використання боєприпасів і зброї встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Розділ V. Відповідальність за порушення законодавства про зброю

Стаття 40. Відповідальність за порушення законодавства про зброю

Особи, винні в порушенні порядку обігу зброї та боєприпасів, а також у її розкраданні, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Розділ VІ. Дія міжнародних договорів

Стаття 41. Дія міжнародних договорів

Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, визначені інші правила обігу зброї, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору України.

Розділ VІІ. Перехідні положення

Цей Закон набирає чинності через три місці після опублікування.  У Законі України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради 
України, 2000 р., N 36, ст. 299 із наступними змінами): у статті 9 пункт 2 викласти в такій редакції:

"2) виробництво та ремонт вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї з кінетичною енергією кулі понад 7,5 Дж, торгівля вогнепальною зброєю невійськового призначення та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю з кінетичною енергією кулі понад 7,5 Дж; ".

 Кабінету Міністрів України протягом двох місяців з дня опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;

забезпечити перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідності до цього Закону.

Встановити, що чинність раніше виданих дозволів на зберігання та носіння вогнепальної зброї продовжується до п’яти років, ліцензії на виробництво, ремонт та торгівлю зброєю зберігають чинність до закінчення терміну їх дії.

Голова Верховної Ради України
                                             

Web admin Автор: Web admin9161,7 Переглядів: 4171 , Коментарів: 6 - 1 +
1,0 1 -1 1
Коментарів (6)

  • 29.12.2012 02:57
    #
    - 1 +

    У фото подпись "Флаг України", исправьте на свідомо-кошерную - "Державний Прапор України".

    А теперь по тексту, это собственно что ? Это действующий закон Украины или проект?

    • 29.12.2012 04:26
      #
      - 4 +

      Це проект, пане Миколо.
      Сподіваюсь, що проектом і залишиться :)

  • 28.02.2013 14:03
    #
    - 3 +

    "Гениальное" творение. Служебное оружие - корявый "форт" и СССРовкие ПМ, Стечкин и т.п., а цивильная так вообще - спортсменам короткоствол нарезной можно, а вот использовать его для самообороны - низзя... самообороняйтесь помесью "рогатки и фаллоимитатора")))) ну или дробаном 12 калибра, который с трех метров может привести к травматической ампутации конечности злоумышленника, - но пистолетом - нини.... блин...

  • 10.03.2013 11:34
    #
    - 2 +

    Ни слова о короткоствольном нарезном оружии самообороны. Человек который его писал наверное считает, что мы "дебилы", а он величайший наш благодетель. Не удивлюсь если автор закона сам имеет нарезной пистолет.

    • 19.03.2013 13:04
      #
      - 0 +

      имеет) депутатам же можна нарезной КС)

  • 19.08.2014 10:13
    #
    - 0 +

    Полный бред, как по технической, так и по юридической части. Оружие есть "боевое", " учебное", "макет". Боевое (приведенное к нормальному бою, исправное) может быть заряженным и незаряженым. А из "спортивного" оказывается можно случайно КМСу разрядить боевой ствол мелкого калибра в голову тренеру. Спрашивается, а кто допустил к оружию, и кто допускал допускающего? А для любителей юриспруденции, как пользуется оружием юрлицо? Кто желает породниться с оружием - только через службу в Армии. А дальше - хоть в охотники, хоть в спортсмены, хоть в милицию, хоть в коллекционеры. Путевка в жизнь через Присягу защитника Родины!


Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати