Емілі отримує пістолет
emily
Американська журналістка Емілі Міллер отримала нагороду за репортаж "Емілі отримує пістолет"
Емілі Міллер, старший редактор розділу Думка у The Washington Times, отримала премію Кларка Моленхофа за журналістське розслідування, а саме за її репортаж "Емілі отримує пістолет".
Якщо ви ніколи не чули про премію Кларк Моленхофа, то повідомляю - це велике цабе в світі американської журналістики.
Інститут Політичної Журналістики видає щорічно цю нагороду за історію, яка містить всі елементи переконливого журналістського розслідування та демонструє неабияку ініціативу автора.
Міллер обійшла кандидата від The Wall Street Journal і Seattle Times, заробивши першу премію Моленхофа для The Washington Times.
Отже, Міллер починає свою подорож в заплутаному павутинні законодавчої системи федерального округу Коламбія в той самий спосіб, що й усі власники зброї.
Наприкінці свого розслідування вона доходить висновку, що політичні лідери міста Вашингтон навмисно зробили процес отримання зброї занадто складним.
Репортаж докладно описує кожен крок на довгому, складному шляху отримання зброї. Власники пістолетів можуть поспівчувати їй, а всі інші можуть отримати гарне уявлення про те, з чим американським власникам зброї доводиться мати справу.
Нижче я навожу усі пункти її статті, що описують вельми складний процес реєстрації зброї в окрузі Коламбія, а саме у місті Вашингтон.
1) Заповнити заяву та завірити її в нотаріуса.
2) Знайти сертифікованого інструктора, щоб записатися на курс безпечного володіння вогнепальною зброєю.
3) Пройти 4 години теоретичних занять та 1годину в тирі з техніки безпеки так, щоб інструктор заповнив форму відповідності.
4) Надати докази того, що мій зір у порядку (водійських прав досить, одним кроком менше!)
5) Надати доказ проживання (мої водійські права підходять, двома кроками менше!)
6) Зробити два фото, як для паспорта
7) Вивчити закони і правила округу Коламбія по вогнепальній зброї (керівництво надається в пакеті)
8) Пройти тест з 20-питань з кількома варіантами відповіді по законам зазначеним у пункті № 7.
9) Здати відбитки пальців.
10) Сплатити зборів на загальну суму $ 60.
11) Купити пістолет.
12) Домовитись з єдиним пістолетним брокером в окрузі Коламбія, Чарльзом Сайксом, та передати йому пістолет (вартість $ 125)
13) Пан Сайкс має заповнити відповідний розділ в моїй заяві на сертифікат реєстрації вогнепальної зброї.
14) Надати все перераховане вище до бюро реєстрації.
15) Після того, як усі документи надані, зачекати п'ять днів на погодження.
16) Після цих п’яти днів, зачекати ще 5 днів доки пан Сайкс зможе офіційно повернути мені зброю.
17) Забрати пістолет в пана Сайкса та віддати його у відділок поліції для балістичного тесту.
Слід також зазначити, що після усіх цих кроків пістолет може зберігатися тільки вдома, бо носіння зброї у Вашингтоні заборонено.
Попри сформовану у суспільстві думку, що зброя в Америці продається, як картопля ми бачимо, що процес отримання зброї, принаймні в окрузі Коламбія, не є простим.
P.S. Здається, що Емілі Міллер справді заробила цю нагороду.
Цікаво, чи знайдеться хтось з вітчизняних журналістів, хто здатен повторити шлях Емілі в Україні та спробувати придбати хоча б мисливську рушницю? Чи може травматичну зброю? А може навіть нагородний бойовий пістолет?
Ото б справді було, про що написати!