Сакральна зброя Азії
Сакральна зброя
Серед багатьох видів зброї, котрі поширені у Малайзії, Індонезії та взагалі на південному сході Азії, кріс займає особливе місце.
З одного боку, це зброя - кинджал з хвилястим лезом, котрий завдяки руків'ю більше підходить для колючих ударів. З іншого - це частина чоловіка, його душі.
Це певна ознака статусу чоловіка, бо ж кожен дорослий має принаймні три кинджали - свій, подарований дружиною, та той, що перейшов йому від батька. Кріс - це також і ритуальна зброя, це легенда, деякі кинджали мають свої історії.
Цим ножам присвячена спеціальна наука – крісологія, що вивчає генезис крісів, їх культурну та соціальну роль, а також технологію та особливості їх виготовлення.
Отже, що таке кріс, на що він схожий і яким він буває? Це кинджал, що має хвилясте лезо, кількість хвиль завжди непарна, а клинок виготовляється з так званої сталі “памор”, що дуже схожа на дамаську сталь. Малюнок сталі може бути різним, та проявляється завдяки обробці у миш'яку та соку лайма.
Найбільше цінували кріси, де виходив малюнок людини, трохи менш рідкими вважались ті, на малюнку котрих можна було вгадати силуети тварин чи зірки. Якщо ж малюнок сталі створювався ковалем, то він міг бути яким завгодно, а після приходу на ці землі ісламу на лезі нерідко можна було побачити висловлювання з Корану.
Кріс - сакральна зброя Азії
Руків'я кріса має так звану пістолетну форму, а для більшої зручності використання біля гарди є два поглиблення для пальців. Конструктивно кріс скоріш призначений для уколу, але завдяки формі, схожій на ятаган, їм чудово можна різати чи рубити, при чому в будь-якому разі рани матимуть такий вигляд, котра не дозволить їм швидко загоїтись.
У деяких регіонах виготовлялись спеціальні кріси, що використовувались для страт. Але це було скоріш виключення з правил.
Руків'я частіше всього виготовлялось з дерева, але зустрічались і зразки з металевим. Часто на руків'ї вирізають фігуру чи обличчя демонів, ракшасів, тварин, богів, але можна зустріти й прості орнаменти.
Від матеріального перейдемо до сакрального. Кріс, без сумніву, один з найбільш значущих предметів Індонезії. В залежності від фігури на руків’ї, наприклад, чи від візерунку на лезі, кріс міг чи то захищати власника від злих духів, чи слідкувати за його здоров’ям, чи взагалі приманювати багатство.
Важливо було також, щоб символіка крісу підходила власнику. Інакше замість щастя такий ніж може принести біду. Така ж сама ситуація могла виникнути, якщо кріс, схований під подушку, навіював погані сни. В такому випадку ніж треба було терміново міняти.
Кріс - сакральна зброя Азії
Про кріси є безліч легенд. Ходять розповіді про ножі, котрі самі по собі літали та шукали жертви. Є легенди про те, що ніж, підвішений біля входу в хату, захищає своїх хазяїв. Також, вважається, що крісом не можна показувати на людину, бо це принесе їй біду, а то й смерть.
Окрема легенда розповідає про міфічний кріс, котрий був виготовлений з заліза різних регіонів, і сам по собі літав у пошуках жертви. Коли ж його спробували знищити, він перетворився на метеорит, й улетів в космос, причому, за легендою, він кожні 400 років має повертатись на Землю та призводити до бід.
Легенди та міфи є про різні види зброї. Але слід відзначити, що саме кріс можна назвати одним з найбільш овіяних легендами кинджалів. Саме кріс має одну з найбільш нетипових форм леза. І саме кріс, має таке значне сакральне значення для народу, що ним користується.
Мало де ніж має настільки значний вплив на культуру, як кріс в Індонезії, Малайзії та країнах, що розташовані поруч. Мабуть, цей вплив більше, ніж у країнах Кавказу. Але це ми ще спробуємо з’ясувати.
Кріс - сакральна зброя Азії