До якої війни готуються США

Сучасні танки армії США

Армія США, схоже, всерйоз збирається відмовитись від класичних "основних бойових танків" – чи принаймні знайти реальну альтернативу, яку можна використати там, де "сухопутні лінкори" перестали бути корисними.

Повідомлення про те, що Агентство передових оборонних дослідницьких проектів (DARPA) ініціює роботи над радикальною зміною дизайну американських танків, вийшла цілковитою несподіванкою. Бо танкобудування – достатньо консервативна галузь, і якоїсь радикальної зміни пріоритетів у ній не спостерігалось від часів Другої світової. Особливо якщо зважати на той факт, що у США розглядалась можливість продовжити експлуатацію основного бойового танку армії США, "Абрамса", щоправда, зі значними модифікаціями, до 2050 року.

Сучасні танки армії США

Натомість, "відділ передових досліджень" пропонує створити радикально нові танки, де вогнева потужність і рівень захищеності будуть принесені в жертву швидкості і маневровості.

Що правда не скажеш, що сучасні американські танки повільні. Наприклад, M1A2 «Абрамс» і тепер рухається з цілком пристойною швидкістю – 70 км/год по шосе і майже 50 – по бездоріжжю.

Сучасні танки армії США

Проте, не зважаючи на ці показники, DARPA випустило спеціальний прес-реліз, де констатувало, що метод "більше броні – кращий захист" дійшов до логічної межі і далі розвиватись не може. Еволюція протитанкових засобів рухається швидше, ніж нарощування сантиметрів металу, що перетворили сучасну броньовану техніку на повільні і вкрай важкі пристрої, які неможливо швидко розгорнути і потайки перекинути, і які неймовірно дорого коштують.

Сучасні танки армії США

"Наразі американські збройні сили перебувають у точці, де, враховуючи тактичну мобільність, стратегічну мобільність, живучість та вартість, треба ухвалювати радикальні та інноваційні рішення, що забезпечать оперативну життєздатність наступного покоління бойових броньованих машин", - вважають спеціалісти.

І досвід бойових дій американської армії це підтверджує. Справа у тому, що останнє успішне використання "Абрамсів" мало місце на самому початку іракської кампанії 2003 року, коли американські танкісти влаштували маленький переможний бліцкриг танкам супротивника на підходах до Багдаду, майже без втрат виносячи їх по десятку-другому в одному бою.

Сучасні танки армії США

Але вже в Багдаді почались передбачувані проблеми – велика кількість ручної та переносної протитанкової зброї, неможливість використовувати головний калібр між будинків тощо. Там і розпочалися перші незворотні втрати. Які до кінця війни тільки наростали – від несподіваних засідок, де танки підбивали з кількох метрів, від саморобних вибухових пристроїв на дорогах. Загалом було втрачено 80 машин – вартістю від 6 до 10 мільйонів доларів кожна.

Натомість в Афганістані "Абрамси" майже не використовувалися. І не через те, що їх так вже легко підбити. Просто за умов гір, бездоріжжя, розтягнутих комунікацій і малих груп противника, котрі розсіяні по непрохідній місцевості, використовувати навіть ті 14 (!) танків, які все-таки зуміли на всяк випадок довезти, не було як і де.

Сучасні танки армії США

Тому DARPA, ймовірно, і замислився над такими танками та іншими броньованими машинами, які б реально могли усюди супроводжувати і підтримувати піхоту і за будь-яких умов. А також діяти самостійно – не тільки на відкритому полі, де можна влаштувати класичну артилерійську дуель, перекидаючись снарядами за 2-3 кілометри.

Сучасні танки армії США

Для цього і була розпочата програма Ground X-Vehicle Technology – яка має на меті створити броньовані механізми, живучість яких забезпечується не лише бронею, а ще скритністю, швидкістю, здатністю до блискавичного маневру і тощо. А сама броня використовується для максимального захисту окремих частин, а не всього механізму. У заяві сказано, що вже перше покоління нових танків повинно стати вдвічі легшим, швидшим і втричі краще маневрувати, ніж сучасні зразки.

Сучасні танки армії США

Зрозуміти, як саме можна керувати на бездоріжжі пристроєм, що має рухатися на швидкості більш ніж у 100 кілометрів на годину, якщо чесно, складно. Тим паче активно ним маневрувати. Хоча, з іншого боку, така швидкість дозволила б майже унеможливити ефективне використання старих протитанкових засобів, які з часів "тонких геополітичних ігор СРСР" розповзлися по світу в незліченній кількості. Можливо, перспективні програми створення "роботизованих водіїв", розробкою яких займається та ж таки DARPA, дали несподівано хороші результати, і на допомогу водієві прийде розумна електроніка.

А загалом, все це свідчить про те, що в Пентагоні вже не дуже вірять в ефективність повноцінної війни гігантських броньованих армад у стилі Курської дуги. Або, принаймні, припускають, що більшість силових вирішень складних геополітичних питань буде відбуватись без "танкових клинів". А ще – сподіваються, що технологічний прорив дозволить американській наземній армії на кілька років, а може – й десятків років відірватись від переслідувачів, як то сталося в сфері "невидимої" авіації. Бо геополітична ситуація, попри весь пацифізми чинного керівництва США, навіює думки про неминучі наземних операцій у найближчому майбутньому.