Школярі стали серйозніше ставитися до військової підготовки

Школярі стали серйозніше ставитися до військової підготовки

Міністерство оборони України виступає за те, щоб відновити курс первинної військової підготовки в середніх навчальних закладах.

Як сказав пресі радник міністра оборони Олександр Данилюк, це необхідно для того, «щоб у результаті в нас були юнаки та дівчата, здатні виконувати ті чи інші функції в умовах збройного протистояння».

Міністерство освіти і науки не проти. Тим більше, що в шкільній програмі ще з 2009 року існує предмет, який так і називається — «Захист Вітчизни». «Його ніколи не скасовували. Просто цього року збільшили кількість навчальних годин по ньому — з однієї до півтора на тиждень», — розповідає Вікторія Дерев’янко, начальник відділу Інституту інноваційних технологій і змісту освіти.

І все ж ситуація в країні привернула до цього предмету особливу увагу чиновників. «Ми повинні не теоретично, а практично навчати дітей, як в майбутньому захищати Батьківщину, як надавати першу медичну допомогу побратиму на полі бою, як користуватися зброєю», — заявив нещодавно за підсумками наради, що стосувалася національно-патріотичного виховання учнів, віце-прем’єр міністр України Олександр Сич. Але зброї в школах якраз і не вистачає.

В середині вересня Міносвіти направило в оборонне відомство лист із проханням допомогти в укомплектації кабінетів предмета «Захист Вітчизни» навчальною зброєю, муляжами боєприпасів тощо. «Ви самі знаєте, який зараз матеріально-технічний стан шкіл. Тому ми і просимо Міноборони — дайте хоча б саперні лопатки, хоча б макети автомата Калашникова, щоб діти їх у руках потримали, а не на картинці розглядали», — каже Вікторія Дерев’янко.

Втім, вчителі-практики впевнені, що старшокласників треба вчити користуватися справжньою зброєю, а не дерев’яними макетами. «Я вважаю, що потрібно збільшити кількість годин на тактичну підготовку. Адже це підвищує культуру поводження зі зброєю», — говорить викладач предмету «Захист Вітчизни» Полтавського багатопрофільного ліцею №1, керівник військово-спортивного центру «Воїн» Олег Бариш. Крім того, за його словами, для учнів слід проводити стрільби не з малокаліберних гвинтівок, як це зазвичай робиться, а з автоматів. Адже потім, на службі в армії, їм дадуть не гвинтівку, а автомат, і тут молодий юнак зіткнеться з нюансами.

«Бувало, що я домовлявся про проведення стрільб з автомата в приватному тирі. Але для дітей це дорого. У минулі роки постріл з автомата в тирі коштував близько 10 грн., і то по знайомству. Зараз тільки патрон коштує 15–20 грн. Далеко не кожна дитина може собі дозволити зробити п’ять пострілів. А щоб оцінити автоматичну зброю в дії, треба відстріляти хоча б 15 патронів», — розповідає Олег Бариш. Між іншим, як каже експерт, досвід роботи центру «Воїн» демонструє, що нині учні стали серйозніше ставитися до аспектів військової підготовки, оскільки вона вже не сприймається як гра.

Крім того, в центр почали активно записуватися молоді люди у віці від 20 років, яких цікавлять не стільки заняття рукопашним боєм, скільки отримання навиків поводження зі зброєю. «З одного боку, сьогодні кожен може потрапити під мобілізацію, з іншого — багато людей беруть участь у структурах територіальної самооборони», — каже Олег Бариш.

У МОН створено робочу групу, яка до 1 грудня повинна доопрацювати навчальну програму з предмету «Захист Вітчизни». «Ми переглянемо кількість годин, відведених на вивчення тієї чи іншої теми, хочемо приділити більше уваги практичним заняттям — вогневому, тактичному, цивільному захисту. Передбачено дуже хорошу програму з медико-санітарної підготовки для дівчаток з практикою в лікувальних установах, де вони зможуть в якості волонтерів допомагати пораненим, — розповідає Вікторія Дерев’янко. — Що ж до змісту програми, то в ньому навряд чи є сенс щось міняти.

Якщо раніше ми говорили, що, мовляв, навіщо дітям знати, як рити окопи, стріляти по танках або повітряних цілях, то тепер складається враження, ніби автори наперед знали, що ці знання стануть актуальними».